Рішення № 22604779, 10.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.12 Справа№ 5015/698/12

За позовом: Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", від імені якого діє філія Дрогобицького відділення Державного ощадного банку України №6307 (надалі Банк), м. Дрогобич,

до відповідача 1:малого приватного підприємства "Катек", м. Львів,

до відповідача 2:приватного підприємства "МППКА", м. Дрогобич,

про: стягнення заборгованості.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

прокурораЯворський Я.Т. прокурор відділу,

позивача:ОСОБА_1 довіреність від 23.06.2011 р.,

відповідача 1:не зЧявився,

відповідача 2:не зЧявився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", від імені якого діє філія Дрогобицького відділення Державного ощадного банку України №6307 до малого приватного підприємства "Катек", приватного підприємства "МППКА" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 23.02.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 14.03.2012 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги з урахуванням поданого уточнення (вх.. №7761/12 від 10.04.2012 р.) обґрунтовуються тим, що відповідач 1 у порушення положень договору кредитної лінії №2062-10 від 30.12.2008 р. не повернув кредиту та процентів, внаслідок чого виникла заборгованість. З огляду на те, що у позивача виникло право вимоги до відповідача 1, враховуючи факт укладення між позивачем та відповідачем 2 договору іпотеки від 30.12.2008 р., позивач вимагає стягнення заборгованості з обох відповідачів солідарно.

В судове засідання 10.04.2012 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (вх. №7761/12 від 10.04.2012 р.). У поданому уточненні у звязку з частковим погашенням заборгованості просить стягнути з відповідача 115666,14 грн. заборгованості, у тому числі 87800,65 грн. основного боргу, 14773,89 грн. відсотків, 8656,48 грн. пені за порушення строків повернення кредиту, 4435,12 грн. пені за порушення строків сплати відсотків.

На підтвердження часткового погашення боржником заборгованості Банком представлено прибуткові касові ордера №191/165 від 13.03.2012 р. на суму 200000,00 грн. та №249/221 від 22.03.2012 р. на суму 165000,00 грн.

Уточнення до позовної заяви відповідачем 1 отримано 06.04.2012 року, а відповідачем 2 05.04.2012 року.

В судові засідання представник відповідача 1 не зявлявся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за адресою, зазначеною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, виданій державним реєстратором Дрогобицької міської ради 16.03.2012 р.: вулиця Бориславська, будинок 19, квартира 73, місто Дрогобич, Львівська область, 82100. Поштовий конверт з ухвалами господарського суду повернуто відділенням звязку без вручення адресату. Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. За таких обставин відповідача 1 було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Відповідач 2 в судові засідання не зявлявся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, причин неприбуття не повідомив, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідачів щодо заявлених позовних вимог та представників відповідачів у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між Банком і МПП "Катек" укладено кредитний договір №2062-10 від 30.12.2008 р. (надалі Кредитний договір). За умовами цього договору Банк (позивач у справі) зобовязується надати на умовах цього договору, а позичальник (відповідач 1 у справі) зобовязується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 30 грудня 2011 року (пункт 2.2 Кредитного договору). Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його у розмірі 365000,00 грн. (пункт 2.3 Кредитного договору). Кредит надається у гривнях (пункт 2.3.1 Кредитного договору). Позичальник сплачує відсотки в розмірі 24,0% (пункт 2.7.1 Кредитного договору).

Позичальником (відповідач 1 у справі) для реалізації кредитного проекту подано кредитну заявку вх. №745 від 15.12.2008 р. на суму кредитування 500000,00 грн. Заявку на видачу кредитних коштів подано також майновим поручителем (Денько В.Я.) від 18.12.2008 р.

За платіжним дорученням №68 від 30.12.2008 р. Банком на умовах Кредитного договору надано МПП "Катек" кошти у сумі 365000,00 грн.

Між позивачем та відповідачем 2 також було укладено договір іпотеки від 30.12.2008 р. (надалі Договір іпотеки). Згідно з умовами цього договору іпотекодавець (відповідач 2 у справі), як майновий поручитель боржника (відповідач 1 у справі), з метою забезпечення належного виконання зобовязання, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель (позивач у справі) цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності. Предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, літ. В-1, цегляна, загальною площею 261,4 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Індустріальна, будинок 4.

Предмет іпотеки належить відповідачу 2 на праві власності, про що свідчать свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.05.2007 р. та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, долучені до матеріалів справи.

Вартість предмета іпотеки оцінена у 552500,00 грн., про що свідчить висновок про вартість майна від 05.12.2008 р., складений ТзОВ "Гал-світ" (сертифікат субєкта оціночної діяльності №6164/07 від 15.10.2007 р.). Крім того, згадану ціну предмета іпотеки сторонами погоджено у Договорі іпотеки (пункт 1.4).

Банком надіслано відповідачу 1 претензію від 19.09.2011 р. №1125 із вимогою достроково погасити заборгованість за кредитом, процентами, штрафними санкціями. Зазначену вимогу відповідач 1 отримав 23.09.2011 р., про що свідчить відмітка на примірнику претензії.

Банком надіслано відповідачу 2 вимогу від 19.09.2011 р. №1124, якою Банк вимагав виконати зобовязання за Договором іпотеки. Зазначена вимога отримана приватним підприємством "МППКА" 19.09.2011 р., про що свідчить відмітка на примірнику претензії.

Доказів погашення заборгованості у повному обсязі відповідачем не представлено.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Як убачається з пункту 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- обєднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи зміст поданої заяви, суд розцінює її як заяву про зменшення позовних вимог та здійснює розгляд справи у межах цієї заяви, а не початково поданого позову.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Між Банком та відповідачем 1 виникли правові відносини на підставі укладеного Кредитного договору. Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.2 Кредитного договору передбачено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 30 грудня 2011 року.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За обставин, коли Банком видано кредит, відповідачем 1 вчасно кредитних коштів не повернуто, у відповідача 1 виник обовязок виконання грошового зобовязання, вимоги Банку про стягнення 87800,65 грн. заборгованості за кредитом є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Стосовно вимоги Банку стягнути проценти за користування кредитом, то суд при прийнятті рішення виходив з такого.

Відповідно до пункту 2.7.1 Кредитного договору проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 24,0 % річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному цим договором. За таких обставин, суд вважає правомірними та підставними вимоги Банку стягнути проценти за користування кредитом в сумі 14773,89 грн.

Згідно з пунктом 7.1.1 Кредитного договору за порушення взятих на себе зобовязань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом позичальник зобовязується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення.

Таким чином, вимоги Банку про стягнення 13091,60 грн. пені за простроченим кредитом та процентами, є обгрунтованими та підставними.

Частиною 1 статті 546, частиною 1 статті 572 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 2 статті 575 Цивільного кодекс України).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (частина 1 статті 33 закону України "Про іпотеку").

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (частина 1 статті 7 закону України "Про іпотеку").

Згідно з пунктом 6.1 Договору іпотеки іпотекодержатель (позивач у справі) набуває право зверення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобовязання (або відповідна його частина ) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем та/або боржником (відповідач 2 у справі) будь-якого з своїх обовязків, передбачених цим договором та/або Кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцями у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною.

Оскільки відповідач 1 порушив умови Кредитного договору в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, то настають обставини, визначені пунктом 6.1 Договорів іпотеки в частині виникнення права на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачами не спростовано доводів позовної заяви у повному обсязі, не надано суду доказів про наявність інших обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, а тому позов необхідно задоволити. Заперечення відповідача не свідчать про відсутність його обовязку повернути кредит, сплатити за користування ним процентів та пеню за порушення зобовязань.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав,- на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідачів солідарно.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 611, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити.

2.Стягнути солідарно з малого приватного підприємства "Катек" (адреса: вулиця Бориславська, будинок 19, квартира 73, місто Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 20789874) та приватного підприємства "МППКА" (адреса: вулиця Індустріальна, будинок 4, місто Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 35019565) на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Дрогобицького відділення Державного ощадного банку України №6307 (адреса: вулиця Госпітальна, 12-Г, місто Київ, 01023; ідентифікаційний код 00032129) 115666,14 грн. заборгованості за кредитом (у тому числі 87800,65 грн. основного боргу, 14773,89 грн. відсотків, 8656,48 грн. пені за порушення строків повернення кредиту, 4435,12 грн. пені за порушення строків сплати відсотків), шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлова будівля, літ. В-1, цегляна, загальною площею 261,4 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Індустріальна, будинок 4, через продаж вказаного предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 552500,00 грн.

3.Стягнути солідарно з малого приватного підприємства "Катек" (адреса: вулиця Бориславська, будинок 19, квартира 73, місто Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 20789874) та приватного підприємства "МППКА" (адреса: вулиця Індустріальна, будинок 4, місто Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 35019565) в доход Державного бюджету України 2313,32 грн. судового збору.

4.Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2012 року.

Суддя Рим Т.Я.