Ухвала суду № 22604716, 10.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ У Х В А Л А

10.04.12 Справа № 21/59б/2011.

За заявою

кредитора - Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції

Луганської області, м. Антрацит Луганської області,

до боржника - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

м. Антрацит Луганської області,

про банкрутство

суддя Кривохижа Т.Г.

при секретарі судового засідання Меженській Ю.О.,

представники сторін:

від зобов`язальної сторони:

- ОСОБА_2, довіреність № 1/9/10 від 20.03.2012, Антрацитівська ОДПІ

Луганської області Державної податкової служби;

від банкрута:

- ОСОБА_3, ліквідатор, ліцензія АВ № НОМЕР_1 від 20.12.2010,

розглянувши матеріали справи,

встановив:

обставини справи: банкрутство, ухвалою від 31.01.2012 №21/59б/2011 суд затвердив звіт від 19.01.2012 №526 ліквідатора ОСОБА_3 та ліквідаційний баланс банкрута фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, станом на 19.01.2012; затвердив оплату послуг ліквідатора ОСОБА_3 за період з 08.11.2011 по 12.01.2012 у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, чинних у період їх виплат, за рахунок коштів ініціюючого кредитора і припинив провадження по справі; справа передана на зберігання до архіву суду;

- в той же час на адресу господарського суду надійшла заява від 09.03.2012 №614 арбітражного керуючого ОСОБА_3 про видачу наказу про стягнення з ініціюючого кредитора - Антрацитівської ОДПІ Луганської області суми боргу за надані послуги у розмірі 4281 грн. 37 коп., при цьому суду не надано доказів не сплати Антрацитівською ОДПІ ліквідатору боргу у розмірі 4281 грн. 37 коп. за надані послуги, але до заяви залучене листування з цього питання;

- сторони своєчасно та належним чином були проінформовані судом про час та місце проведення цього засідання (ухвала суду від 28.03.2012 № 21/59б/2011);

- від присутніх не надійшло клопотання щодо здійснення технічної фіксації судового процесу;

- на адресу суду надійшли:

- раніш - на початку судового засідання 28.03.2012 від арбітражного керуючого ОСОБА_3 - розрахунок оплати послуг по справі про банкрутство № 21/59б/2011 за період з 08.11.2011 по 12.01.2012, за яким борг складає 4281 грн. 37 коп.;

- на початку судового засідання 10.04.2012 від зобовязальної сторони - Антрацитівської ОДПІ Луганської області - відзив від 09.04.2012 №633/9/10 з повідомленням про те, що у звязку з відсутністю у ДПІ видатків, передбачених кошторисом для оплати послуг арбітражних керуючих, немає можливості здійснити оплату послуг арбітражного керуючого, за надані послуги у справі про банкрутство;

- матеріали справи та додатково надані були предметом розгляду у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані, заслухавши пояснення та доводи присутніх та приймаючи до уваги, що:

- ухвалою від 31.01.2012 №21/59б/2011 суд затвердив звіт від 19.01.2012 №526 ліквідатора ОСОБА_3 та ліквідаційний баланс банкрута фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, станом на 19.01.2012; затвердив оплату послуг ліквідатора ОСОБА_3 за період з 08.11.2011 по 12.01.2012 у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, чинних у період їх виплат, за рахунок коштів ініціюючого кредитора і припинив провадження по справі;

- в той же час на адресу господарського суду надійшла заява від 09.03.2012 №614 арбітражного керуючого ОСОБА_3 про видачу наказу про стягнення з ініціюючого кредитора - Антрацитівської ОДПІ Луганської області суми боргу за надані послуги у розмірі 4281 грн. 37 коп.; при цьому суду не надано доказів не сплати Антрацитівською ОДПІ ліквідатору цього боргу, але до заяви залучене листування з цього питання;

- справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України;

- як вбачається із матеріалів справи №21/59б/2011, ухвала суду від 31.01.2012 №21/59б/2011 на цей час чинна;

- зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правових норм, які підлягають застосуванню, суд встановив що:

- відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК) зобовязання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу;

- відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК цивільні права і обовязки можуть виникати на підставі інших юридичних фактів; поняття “інші юридичні факти” містить ряд (низку) категорій, на підставі яких можуть виникати цивільні права та обовязки у субєктів правовідносин, серед яких певне місце займають такі категорії, як правомірні дії (оголошення конкурсу, рятування, ведення чужих справ тощо), які не є правочинами; та неправомірні дії, що не підпадають під поняття завдання шкоди (безпідставне збагачення, створення небезпеки тощо); приписи Закону; судові рішення, події тощо;

- предметом даного провадження є правовідносини, що виникли із рішення суду (ухвала господарського суду від 31.01.2012 по справі №21/59б/2011), тобто із зобов'язань щодо оплати послуг арбітражного керуючого, які регулюються нормами спеціального нормативного акту - ст. ст. 31, 13, 16, 25, 52 Закону про банкрутство;

- відповідно до положень статті 31 згаданого Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) це фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка призначається господарським судом для забезпечення виконання судових процедур банкрутства. Підставою виникнення правовідносин арбітражного керуючого є судовий акт - ухвала чи постанова господарського суду про його призначення;

- оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням своїх зобов'язань здійснюється в порядку, встановленому Законом (ст. ст. 31-10, 12, 16-8 Закону), зокрема, на підставі відповідного рішення повноваженого комітету кредиторів у справі про банкрутство, яке оформлюється протоколом засідання (зборів), у протоколі засідання (зборів) комітету кредиторів містяться рішення комітету щодо встановлення періоду, розміру та джерел оплати послуг арбітражного керуючого, це рішення комітету по справі №21/59б/2011 затверджене господарським судом у встановленому порядку і на цей час чинне (ухвала від 31.01.2012 №21/59б/2011);

- відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень;

- отже, спір щодо оплати послуг арбітражного керуючого за своєю правовою природою не носить характеру спору з виплати заробітної плати за трудовими договорами, укладеними власником підприємства з працівниками, і є підвідомчим господарському суду, оскільки виникає із правовідносин з банкрутства, які регулюються нормами Закону про банкрутство;

- ч. 10 ст. 31 Закону передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) у звязку з виконанням ним своїх обовязків здійснюється за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника або за рахунок кредиторів чи коштів, отриманих від виробничої діяльності боржника; оплата послуг арбітражного керуючого, в тому числі розпорядника майна, за період від дня його призначення і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат, здійснюється кредитором (кредиторами) або боржником, за заявою якого (яких) порушена справа, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею;

- за ч. 12 ст. 31 оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, але не менше двох мінімальних розмірів заробітної плати й не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців його роботи перед порушенням справи про банкрутство;

- в подальшому відповідно до ч. 12 ст. 31 Закону про банкрутство розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) встановлюється комітетом кредиторів з наступним затвердженням судом;

- при цьому Законом про банкрутство встановлено спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника;

- також, згідно з ч.14 вказаної статті звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду;

- згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату послуг арбітражного керуючого входять до складу судових витрат і їх стягнення повинно здійснюватись у справі, під час розгляду якої такі витрати виникли;

- таким чином, оплата послуг арбітражного керуючого, як і відшкодування його витрат, відбувається в межах справи про банкрутство та не може бути предметом самостійних позовних вимог. Таке можливе лише у випадку стягнення збитків у вигляді вже сплачених судових витрат;

- у випадку відмови ініціюючого кредитора від оплати послуг арбітражного керуючого в добровільному порядку, суд, припиняючи провадження у справі, повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів, якщо інше не випливає із фактичних обставин справи;

- зокрема, у постанові від 11.08.2010 № 2/241/09 Вищого господарського суду України викладена наступна правова позиція:

- оплата послуг арбітражного керуючого та виплата додаткової винагороди здійснюється у звязку з виконанням ним своїх повноважень у справі про банкрутство та, відповідно, виплачується у розмірі, затвердженому господарським судом, який здійснює провадження у такій справі;

- у випадку відмови зобовязаної особи від оплати послуг арбітражного керуючого у добровільному порядку суд припиняючи провадження у справі, повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів;

- таким чином, відносини щодо оплати послуг арбітражного керуючого нерозривно повязані зі справою про банкрутство, тому такі вимоги мають розглядатися в межах означеної справи;

- у постанові від 22.12.2011 № 20/70б Вищого господарського суду України викладена наступна правова позиція:

- за Законом джерелами виплат оплати праці й відшкодування витрат (винагороди) арбітражних керуючих є кошти боржника і кредиторів. Конкретний розмір і джерела виплат винагороди арбітражному керуючому визначаються комітетом кредиторів та затверджуються господарським судом;

- отже, у конкретному випадку оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється заявником, тобто ініціатором порушення справи про банкрутство;

- із аналізу положень ч. 10 ст. 31 Закону вбачається, що ним встановлено період, за який оплата послуг арбітражного керуючого провадиться за рахунок ініціюючого кредитора;

- з матеріалів справи вбачається, що Антрацитівська ОДПІ не надала своєї згоди на призначення ліквідатором та не надала своєї кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором у справі;

- листом від 24.10.2011 №1913 Відділ з питань банкрутства у Луганській області надав суду пропозицію щодо призначення ліквідатором по справі арбітражного керуючого ОСОБА_3, ліцензія АВ № НОМЕР_1 від 20.12.2010, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2; інших пропозицій та заяв на адресу суду на день слухання справи не надходило;

- за порядком денним на засіданні комітету кредиторів 12.01.2012 (протокол №2) обговорювалось, поряд з іншими, питання щодо затвердження оплати послуг арбітражному керуючому ОСОБА_3 за виконання ним повноважень ліквідатора по справі, за яким комітетом рішення про затвердження оплати його послуг за період з 08.11.2011 по 12.01.2012, тобто дату проведення першого засідання комітету кредиторів, на якому розглянуте питання щодо оплати послуг, у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, не було прийняте з мотивів відсутності фінансів на оплату послуг у кредитора ДПІ;

- за ухвалою від 31.01.2012 №21/59б/2011 суд, на підставі ст. ст. 31, 25 Закону, затвердив оплату послуг ліквідатора ОСОБА_3 за період з 08.11.2011 по 12.01.2012 у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, чинних у період їх виплат, за рахунок коштів ініціюючого кредитора, беручи до уваги, що згідно з приписами ч. 7 ст. 48 Закону суд вправі самостійно визначити розмір винагороди ліквідатора у вигляді оплати його послуг;

- отже, вимоги заявника ґрунтуються на ухвалі господарського суду від 31.01.2012 по справі №21/59б/2011 і є преюдиційними;

- у відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, якою зазначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду;

- господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов;

- відповідно до приписів п. 12 ст. 31 Закону про банкрутство, оплата послуг арбітражного керуючого за здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією чи ліквідатора встановлюється у розмірі не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної плати керівника боржника за 12 місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство;

- оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюються розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею;

- зазначена норма Закону є імперативною та обумовлює виникнення у ініціюючого кредитора прямого обов'язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого за певний період;

- із наданих арбітражним керуючим суду документів, а саме: претензії від 15.02.2012 №234, вбачається, що за нею ОСОБА_3 на адресу ініціюючого кредитора направив вимогу з додатком про сплату боргу за надані послуги арбітражного керуючого (ліквідатора) за період з 08.11.2011 по 12.01.2012 у сумі 4281 грн. 37 коп. заборгованості;

- ініціюючий кредитор (зобовязальна сторона) проти заявленої претензії заперечує, посилаючись на те, що у ДПІ відсутні видатки, передбачені кошторисом для оплати послуг арбітражних керуючих, тому він не має можливості здійснити оплату послуг арбітражного керуючого за надані послуги у справі про банкрутство;

- чинним законодавством про банкрутство не встановлений порядок видачі наказів щодо примусового стягнення будь-якого боргу;

- згідно з сталою судовою практикою Вищого господарського суду України (постанови від 11.08.2010 у справі №2/241/09; від 05.07.2011 у справі №5020-9/194-5/240-9/297-13/082-5/575 та інші) у випадку відмови зобовязаної особи від оплати послуг арбітражного керуючого у добровільному порядку, суд повинен вирішити це питання та видати наказ на примусове стягнення грошових коштів за справою про банкрутство, бо відносини щодо оплати послуг нерозривно повязані зі справою про банкрутство, тому такі вимоги мають розглядатися в межах означеної справи, а не позовного провадження;

- на час винесення ухвали від 31.01.2012 №21/59б/2011 ліквідатор не міг знати з обєктивних причин, що його послуги можуть бути не оплачені ініціюючим кредитором, хоча згідно з приписами ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», на підставі виконавчих документів;

- чинне законодавство не передбачає звільнення зобовязальної сторони від виконання своїх обовязків, окрім випадків, передбачених главою 50, розділу І, книги пятої «Зобовязальне право»ЦК України; ситуація по даній справі під них не підпадає;

- за таких обставин, порушене право арбітражного керуючого підлягає судовому захисту, а заява правомірному задоволенню;

- законодавець за приписами чинного Закону не передбачає випадків звільнення зобовязальної сторони від виконання обовязку, в тому числі щодо оплати послуг арбітражних керуючих, бо вважає, що за будь-яких обставин, в тому числі незважаючи на відсутність фінансування на даний час запланованих сум на оплату послуг арбітражного керуючого у зобовязальної сторони (ОДПІ), конституційне право у стягувача на отримання оплати послуг у розмірі, встановленому Законом про банкрутство, не може бути порушено;

- Антрацитівська обєднана державна податкова інспекція Луганської області, як кредитор, реалізувала своє право ініціювати провадження по справі про банкрутство в порядку, визначеному Законом про банкрутство, а відтак, має нести й відповідні витрати, визначені цим же Законом, незалежно від того чи має інспекція, як кредитор, власні кошти, чи ні;

- відповідно до ч. 1 ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов;

- на підставі вищевикладеного, суд задовольняє згадану заяву заявника в межах провадження у справі про банкрутство, по якій ці вимоги виникли, і стягує з зобовязальної сторони - Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області, м. Антрацит Луганської області, вул. Петровського, буд.7а, ідентифікаційний код 21759574, на користь суб'єкта підприємницької діяльності - арбітражного керуючого ОСОБА_3, ліцензія АВ № НОМЕР_1 від 20.12.2010, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_4, ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 304795код ЄДРПОУ НОМЕР_5, суму боргу з оплати послуг в розмірі 4281 грн. 37 коп., та видає наказ у встановленому чинним законодавством порядку.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 527 ЦК України, ст. ст. 32, 34, 35, 49, 82, 84, 85 86, 87, 115-117 ГПК України, ст. ст. 1, 31, 4, 16, 22-32, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,

ухвалив:

1. Заяву від 09.03.2012 №614 ліквідатора по справі №21/59б/2011 - арбітражного керуючого ОСОБА_3 про видачу наказу задовольнити.

2. Стягнути з Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області, м. Антрацит Луганської області, вул. Петровського, буд.7а, ідентифікаційний код 21759574, на користь суб'єкта підприємницької діяльності - арбітражного керуючого ОСОБА_3, ліцензія АВ № НОМЕР_1 від 20.12.2010, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_4, ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 304795код ЄДРПОУ НОМЕР_5, суму боргу з оплати послуг в розмірі 4281 грн. 37 коп., видати наказ.

3. Ухвалу надіслати: Антрацитівській ОДПІ Луганської області; арбітражному керуючому ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, разом з наказом рекомендованим листом); Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Луганській області.

Ухвала набирає чинності з моменту прийняття і підлягає негайному виконання.

СуддяТ.Г.Кривохижа