Рішення № 22604707, 09.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.12 Справа № 29/189/2011

За позовом:Асоціації «Автоперевізники Луганської

області», м. Луганськ,

до першого відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю

«Транспортна компанія «Флагман»,

м. Луганськ,

другого відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю

«Транспортне підприємство «Флагман»,

м. Луганськ,

про стягнення 59215 грн. 00 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Опренко М.В.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: повноважний представник у судове засідання

не прибув;

від першого

відповідача: ОСОБА_1, адвокат, довіреність № 50/12 від

12.01.2012;

від другого

відповідача:ОСОБА_2, адвокат, посвідчення № НОМЕР_2 від

19.04.2007, довіреність № 18 від 27.02.2012.

У судовому засіданні 19.03.2011 згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 09.04.2012 до 10 год. 00 хвил.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 13.12.2011 Асоціація «Автоперевізники Луганської області»(далі Асоціація «АЛО», позивач у справі) звернулася до господарського суду Луганської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Флагман»(далі ТОВ «ТК «Флагман», відповідача у справі) 59 215 грн. 00 коп., з яких:

- 20455 грн. 00 коп. - вартість меблів;

- 38760 грн. 00 коп. вартість покращення орендованого приміщення, яке розташоване на другому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: 91047, м. Луганськ, вул. 2-й Оборонний проїзд, буд.5.

Позивач з посиланням на норми частини 3 статті 778, частини 1 статті 1212, частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) обґрунтовує свої вимоги наступним.

23.11.2009 між Асоціацією «Автоперевізники Луганської області»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Флагман»був укладений договір оренди офісного приміщення. Строк дії договору закінчився 23.11.2010.

Під час строку дії договору позивач, на підставі умов підпункту «е»пункту 2.3 цього договору, виконав ремонт орендованого приміщення, встановив за власний рахунок кондиціонер та з метою обладнання орендованого приміщення в якості конференц залу придбав меблі (перелік додається).

На даний момент позивач не має доступу до орендованого приміщення, тому не має можливості забрати меблі, які належать на праві власності позивача.

Після перерви у судовому засіданні позивач без повідомлення причин не скористався правом участі у судовому засіданні.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Флагман» (далі ТОВ «ТК «Флагман») перший відповідач у справі, подав відзив на позов від 12.01.2012, в якому позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач в обґрунтування своїх доводів зазначив, що він не має ніякого відношення до договору оренди офісного приміщення від 23.11.2009 та відповідно не може нести ніяких зобовязань щодо нього, оскільки вказаний договір було укладено між Асоціацією «Автоперевізники Луганської області», позивачем у справі, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортне підприємство «Флагман», в особі директора Бєлінського Анатолія Васильовича, зовсім з іншим підприємством, іншим ідентифікаційним кодом.

Доповнюючи свої заперечення, перший відповідач просить врахувати, що у звязку з безпідставним зверненням позивача до суду з даним позовом відповідач був змушений звернутися за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 24.11.2011), про що був укладений договір про надання правової допомоги від 12.01.2012, відповідно до умов якого адвокат ОСОБА_1 взяла на себе зобовязання захищати та представляти інтереси відповідача з питань збору доказів, підготовки, подачі відзиву та представництва інтересів в господарському суді Луганської області при розгляді даної справи. За послуги адвоката за даним договором відповідачем було сплачено 5900,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортне підприємство «Флагман» (далі ТОВ «ТП «Флагман») другий відповідач у справі, подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

По-перше, позивачем до позовної заяви були додані документи, що підтверджують сплату позивачем витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 1400,00 грн. згідно платіжного доручення № 253 від 30.11.2011 (а.с.7) та сплату державного мита в розмірі 85,00 грн. згідно платіжного доручення № 254 від 30.11.2011 (а.с.8). При цьому кошти позивачем були перераховані на розрахунковий рахунок № 31219206700006, одержувач УДК в м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, замість розрахункового рахунку № 31214206783006, одержувач УДКСУ у м. Луганську. Будь яких інших доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі позивачем до суду не надається.

Отже, позивачем при зверненні з даною позовною заявою до господарського суду Луганської області не був сплачений судовий збір у встановлених порядку та розмірі та даний позов відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК України суд повинен був повернути позивачу без розгляду для усунення допущених порушень.

По-друге, строк дії договору оренди від 23.11.2009, на підставі якого заявлено позов, згідно пункту 5.1 встановлено 1 рік, тобто до 23.11.2010.

Наймач, позивач у справі, продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку дії договору, а тому в силу частини 1 статті 764 ЦК України договір вважається поновленим.

До теперішнього часу ключі від орендованого приміщення знаходяться у позивача, будь яких листів про дострокове розірвання договору від позивача на адресу другого відповідача не надходило, акту приймання здачі обєкта оренди, яким би підтверджувався факт дострокового розірвання згідно пункту 5.5 договору, між сторонами не складалося та не підписувалося.

По-третє, позивачем до суду не надано жодного доказу відсутності в орендованому приміщенні спірного майна та доказів неможливості повернення цього майна в натурі.

По-четверте, відповідно до пункту 2.3 договору позивач, як орендар за договором, зобовязаний, крім іншого, проводити поточний ремонт та капітальний ремонт обєкта оренди за рахунок власних коштів (пункт «е»); здійснювати переобладнання, перепланування, технічне переоснащення, реконструкцію обєкта оренди тільки з письмової згоди орендодавця та на умовах узгоджених між сторонами (пункт «ж»).

При відсутності попереднього погодження та письмово оформлених умов, право власності на внесені зміни при реконструкції обєкта оренди повністю належать орендодавцю, тобто другому відповідачу у справі.

В матеріалах справи відсутні письмові докази про погодження з другим відповідачем технічного переоснащення орендованого приміщення, позовні вимоги про стягнення вартості проведеного ремонту другий відповідач вважає безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, у звязку з безпідставним звернення позивача до суду з даним позовом до другого відповідача останній був змушений звернутися за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2 від 19.04.2007), про що був укладений договір про надання правової допомоги № ЛУ-9/12 від 27.02.2012, відповідно до умов якого адвокат ОСОБА_2 взяв на себе зобовязання захищати та представляти інтереси другого відповідача в господарському суду Луганської області при розгляді справи № 29/189/2011 за позовом позивача про стягнення 59215,00 грн. За надані послуги другим відповідачем було сплачено адвокату 6 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати другого відповідача на оплату послуг адвоката, повязані з розгляду справи, відносяться до складу судових витрат, які в разі відмови в задоволенні позову покладаються в повному обсязі на позивача.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши присутніх у судовому засіданні представників відповідачів у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем та другим відповідачем у справі 23.11.2009 укладено договір оренди, за мовами пункту 1.1 якого Орендодавець, другий відповідач у справі, передає у платне строкове користування на 1 рік офісні приміщення площею 36,4 м2, що розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. 2-й Оборонний проїзд, буд.5, а Орендар, позивач у справі, у свою чергу зобовязався прийняти вказане нерухоме майно, використовувати його за призначенням та своєчасно сплачувати оренду плату (а.с.22,23).

Відповідно до пункту 2.3 договору позивач, як орендар за договором, зобовязаний, крім іншого, проводити поточний ремонт та капітальний ремонт обєкта оренди за рахунок власних коштів (підпункт «е»); здійснювати переобладнання, перепланування, технічне переоснащення, реконструкцію обєкта оренди тільки з письмової згоди орендодавця та на умовах узгоджених між сторонами (підпункт «ж»).

Після закінчення строку дії договору, а також при достроковому його припиненні сторони визначили передати Орендодавцю, другому відповідачу у справі, всі здійснені поліпшення майна, що складають належність майна та невідділених без його пошкодження. При цьому Орендар, позивач у справі, має право на відшкодування йому вартості невідділимих поліпшень орендованого приміщення (підпункт «і»пункту 2.3).

Порядок розрахунків за користування обєктом оренди, сторони визначили у розділі 3 цього договору.

Відповідно до пункту 5.1 договору даний договір набирає чинності з дня його підписання, тобто з 23.11.2009, та діє протягом одного року, тобто до 23.11.2009.

Акт приймання передачі орендованого приміщення відсутній.

Проте, позивач, посилаючись на умови пункту 5.1 договору, не спростовує факту передачі орендованого майна.

Отже, договір прийнятий до виконання.

За доводами позивача під час строку дії договору, зважаючи на умови підпункту «е»пункту 2.3 договору, він виконав ремонт орендованого приміщення, витративши 29790,00 грн.

Позивач повідомив, що у нього не збереглися всі первинні документи, що підтверджують факт придбання будматеріалів і оплату вартості будівельних робіт, але факт виконання ремонту підтверджує наступними документами, копії яких залучено до матеріалів справи, а саме:

- видатковою накладною від 06.08.2009 № РН-0000000411, виданою ПП «Ремонт»на суму 2328,79 грн., платіжним дорученням № 35 від 05.08.2009 про перерахування позивачем на рахунок ПП «Ремонт» 2328,79 грн.;

- видатковою накладною від 13.08.2009 № РН-0000000417, виданою ПП «Ремонт»на суму 445,50 грн., платіжним дорученням № 36 від 06.08.2009 про перерахування позивачем на рахунок ПП «Ремонт» 445,50 грн.;

- видатковою накладною від 13.08.2009 № РН-0000000418, виданою ПП «Ремонт»на суму 785,20 грн., платіжним дорученням № 38 від 11.08.2009 про перерахування позивачем на рахунок ПП «Ремонт» 785,20 грн.;

- видатковою накладною від 21.08.2009 № ЛС-0032374, виданою ЗАТ «ЛСТК»на суму 4087,79 грн., платіжним дорученням № 78 від 20.08.2009 про перерахування позивачем на рахунок ЗАТ «ЛСТК»4087,79 грн. (а.с.27-30).

Крім того, в орендованому приміщенні позивач встановив власний кондиціонер вартістю 3970,00 грн., обладнав приміщення шторами вартістю 5000,00 грн. (а.с.19,20).

З метою обладнання орендованого приміщення, в якості конференц залу, позивач придбав меблі, а саме:

1. Корпусні меблі вартістю 15475,00 грн., у складі:

1.1. Шафи для одягу трьохсекційної.

1.2. Стінки офісної, а саме:

1.2.1. Шафи для документів двостулкової;

1.2.2. Тумби з надбудовою під ТВ;

1.2.3. Шафи для документів;

1.2.4. Кута з поворотом;

1.3. Тумби мобільної.

1.4. Столу для засідань (довгого) із місцем для керівника.

1.5. Шафи для одягу двостворчатої.

2. Стільці офісні в кількості 20 шт. загальною вартістю 3720,00 грн.

2. Крісло керівника вартістю 1260,00 грн.

Загальна вартість меблів складає 20455,00 грн.

23.11.2009 строк дії договору оренди закінчився, позивач не має доступу до орендованого приміщення.

На підтвердження вказаних обставин подав:

- договір № 08/09-01 від 19.08.2009 (а.с.16);

- акт приймання передачі робіт по виготовленню меблів (а.с.18).

У вересні 2011 року позивач направив лист до першого відповідача з вимогою надати можливість вивезти меблі (а.с.31,32) від останнього відповіді не надійшло, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

ТОВ «Транспортна компанія «Флагман», перший відповідач у справі, проти позову заперечує з підстав зазначених вище викладених у відзиві на позов та доповненнях до нього (а.с.40, 54, 78).

Під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Транспортна компанія «Флагман», до якого предявлено позов, зареєстровано як юридична особа 12.03.2003 реєстраційний № 1382120 0000 003283, ідентифікаційний код 32418849, не є Орендодавцем за договором оренди від 23.11.2009, на підставі якого заявлено позов (а.с.42).

Згідно вказаного договору Орендодавцем є - ТОВ «Транспортне підприємство «Флагман», ідентифікаційний код 30516878, місцезнаходження підприємства: м. Луганськ, вул. 2-й Оборонний проїзд, буд.5, що підтверджується довідкою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 05.01.2012 за № 12670582 (а.с.37-39).

ТОВ «Транспортне підприємство «Флагман»на підставі клопотання позивача від 27.01.2012 ухвалою господарського суду від 09.02.2012 залучено до участі у справі другим відповідачем.

ТОВ «Транспортне підприємство «Флагман», другий відповідач у справі, проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов (а.с.109-114) та зазначених вище.

Під час розгляду справи позивач направив другому відповідачу претензію (а.с.91-93) з вимогами:

- письмово повідомити місце, в якому на даний момент зберігаються меблі, кондиціонер та штори;

- в пятиденний строк з моменту отримання цього листа надати представникам позивача можливість вивести меблі;

- у випадку неприйняття умов щодо списання боргу в пятиденний строк, з моменту отримання цього листа, надати представникам позивача можливість вивести кондиціонер та штори;

- письмово повідомити про час, коли представники позивача мають прибути для отримання меблів, кондиціонера та штор.

Крім того, позивач повідомив, що готовий розглянути пропозицію другого відповідача про компенсацію позивачу вартості меблів, кондиціонера та штор замість їх повернення.

На виконання вимоги суду від 19.03.2012 по даній справі уповноваженим представником другого відповідача адвокатом ОСОБА_2 разом з уповноваженим представником позивача Чекаревим Є.В. у присутності представника власника приміщення Шоферова О.Ю. 04.04.2012 був проведений огляд орендованого приміщення загальною площею 36,4 м2, яке розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. 2-й Оборонний проїзд, буд.5, та є предметом договору оренди від 23.11.2009.

Під час огляду було встановлено, що в орендованому приміщенні знаходяться:

1. Шафа для документів двостулкова в кількості 1 шт.

2. Тумба з надбудовою під ТВ в кількості 1 шт.

3. Шафа для документів в кількості 2 шт.

4. Кут з поворотом в кількості 1 шт.

5. Тумба мобільна в кількості 1 шт.

6. Стіл для засідань (довгий) з місцем для керівника в кількості 1 шт.

7. Шафа для одягу двостулкова в кількості 2 шт.

8. Стілець офісний в кількості 15 шт.

9. Крісло керівника в кількості 1 шт.

10. Штори на вікна в кількості 2 комплекти.

11. Кондиціонер в кількості 1 шт.

Іншого майна в орендованому приміщенні не знаходиться. Даний факт підтверджується актом огляду орендованого приміщення від 04.04.2012, підписаного всіма учасниками огляду, який залучено до матеріалів справи.

Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про необгрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, за статтею 11 ЦК України, є, зокрема, договори та інші правочини.

Спір, що виник між сторонами у справі, стосується правовідносин по оренді майна та регулюється положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна», глави 58 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України (далі ГК України) та загальними положеннями про договір.

Як свідчить аналіз договору оренди від 23.11.2009 на підставі якого заявлено позов, Орендодавцем за вказаним договором є ТОВ «Транспортне підприємство «Флагман»(ідентифікаційний код 30516878), який і є належним відповідачем у справі.

Підставами позовних вимог позивач визначає:

- закінчення строку дії договору оренди від 23.11.2009;

- відсутність доступу до орендованого приміщення;

- неможливість повернення майна меблів, що належать позивачу, вартістю 20455,00 грн.;

- невиконання орендодавцем зобовязань зі сплати вартості покращення орендованого приміщення.

За правилами статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, визначений договором.

Відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Разом із тим, статтею 764 ЦК України встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує жодна із сторін договору.

Сторонами в пункті 5.1 договору оренди від 23.11.2009 встановлено строк його дії протягом одного року з дня його підписання, тобто до 23.11.2010.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами договору оренди від 23.11.2009 не здійснювались дії щодо повернення обєкта оренди, повідомлення про припинення дії договору оренди другий відповідач як орендодавець позивачу також не направляв.

Отже, позивач продовжував користуватися спірним приміщенням після закінчення строку договору. Оскільки орендодавцем, другим відповідачем у справі, протягом місяця не було пред'явлено заперечень з цього приводу, то відповідно до вимог статті 764 ЦК України, дія договору була поновлена на строк, який був раніше встановлений договором.

Під час розгляду справи Орендодавець, другий відповідач у справі, підтвердив продовження орендних правовідносин з позивачем.

За таких обставин правовідносини за договором оренди від 23.11.2009 належним чином не були припинені.

Щодо доводів позивача про відсутність доступу до орендованого приміщення, неможливості повернення меблів вартістю 20455,00 грн. слід зазначити наступне.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач до подачі позову направив ТОВ «Транспортна компанія «Флагман», першому відповідачу у справі, який не перебуває у правовідносинах оренди з позивачем, лист б/н та підпису з вимогами у пятиденний термін з моменту отримання цього листа надати можливість вивезти меблі із орендованого приміщення, повідомити про час коли представники мають прибути для отримання меблів.

Вказаний лист не є належним доказом у розумінні статей 34, 36 ГПК України неможливості повернення меблів та відсутністю доступу до орендованого приміщення.

Судом встановлено, що позивач до подачі позову до господарського суду не звертався до орендодавця, другого відповідача у справі, з вимогами про повернення меблів або відшкодування їх вартості.

Доказів припинення орендних правовідносин та перешкод у користуванні орендованим майном позивач не надав.

Направлення позивачем 26.01.2012під час розгляду справи претензії другому відповідачу у справі (а.с.91-93) не є підтвердженням порушення останнім прав позивача, оскільки, як встановлено судом під час розгляду справи, другий відповідач не має претензій щодо користування позивачем орендованим приміщенням, ніяких перешкод йому не чинить щодо розпорядження майном, що належить позивачу.

Згідно акту підписаному представниками позивача та другого відповідача від 04.04.2012, меблі, згідно переліку зазначеному в акті, кондиціонер та штори знаходяться в орендованому приміщенні.

Відомості про обмежений доступ до орендованого приміщення в зазначеному акті відсутні.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з другого відповідача у справі вартості меблів у сумі 20455,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення вартості покращення орендованого приміщення в сумі 38760,00 грн. з наступних підстав.

Позивач не позбавлений можливості у разі необхідності вивезти своє майно із орендованого приміщення.

За правилами статті 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Відповідно до пункту 2.3 договору оренди від 23.11.2009 позивач, як орендар за договором, зобовязаний, крім іншого, проводити поточний ремонт та капітальний ремонт обєкта оренди за рахунок власних коштів (підпункт «е»); здійснювати переобладнання, перепланування, технічне переоснащення, реконструкцію обєкта оренди тільки з письмової згоди орендодавця та на умовах узгоджених між сторонами (підпункт «ж»).

В разі якщо реконструкція обєкта оренди, тобто заходи, які покращують експлуатаційні якості обєкта оренди, проведена за письмовим погодженням з орендодавцем, то в цьому погоджені зазначається подальше право власності на зміни (реконструкцію), які вносяться, а також зазначається сторона, яка несе витрати. При відсутності попереднього погодження та письмово оформлених умов, право власності не внесені зміни при реконструкції обєкта оренди повністю належать орендодавцю, тобто другому відповідачу у справі.

Враховуючи те, що на дату прийняття рішення по справі позивач відповідно до вимог статей 33, 34, 36 ГПК України не подав письмових належних та допустимих доказів погодження з орендодавцем здійснення поліпшень орендованого приміщення, заявленої вартості цих поліпшень, у задоволенні вимог про стягнення вартості поліпшень в сумі 38760,00 грн. слід відмовити.

Другий відповідач стверджує, що позивачем при зверненні з даною позовною заявою до господарського суду Луганської області не був сплачений судовий збір у встановлених порядку та розмірі 1411 грн. 50 коп.

Вказані доводи другого відповідача спростовуються матеріалами справи.

Позивачем до позовної заяви були додані документи, що підтверджують сплату ним витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 1400,00 грн. згідно платіжного доручення № 253 від 30.11.2011 (а.с.7) та сплату державного мита в розмірі 85,00 грн. згідно платіжного доручення № 254 від 30.11.2011 (а.с.8), на звороті цих платіжних доручень стоїть відмітка банківської установи про зарахування вказаних сум до державного бюджету.

На дату звернення позивача з позовною заявою 13.12.2011 згідно листа Головного управління Державного казначейства України у Луганській області від 25.10.2011 № 06.1-06/, судовий збір зараховувався за наступними реквізитами: рахунок - № 31219206700006, МФО - 804013, ОКПО - 24046582, отримувач УДК СУ у м. Луганську, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, код класифікації доходів - 22030001, символ 206, назва Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Саме на цей рахунок до державного бюджету і зараховані кошти за вказаними платіжними дорученнями в загальній сумі 1485,00 грн., що перевищила розмір судового збору встановленого підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»- 1411 грн. 50 коп., який підлягав оплаті при подачі даного позову.

На рахунок 31214206786006, який вказує другий відповідач у справі, судовий збір сплачується з 06.02.2012.

Враховуючи викладене суд визнав, що позивачем сплачено до державного бюджету судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України якщо у позові відмовлено повністю судові витрати покладаються на позивача.

За правилами статті 44 ГПК України до складу судових витрат сторін відносяться витрати з оплати послуг адвоката.

Другим відповідачем у справі на підтвердження понесених витрат по оплаті послуг адвоката представлені: договір про надання правової допомоги № ЛУ-9/12 від 27.02.2012, укладений з адвокатом ОСОБА_2 для одержання правової допомоги щодо захисту прав другого відповідача у господарському суді Луганської області при розгляді даної справи про стягнення 59215,00 грн.; свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2 від 19.04.2007 на ім'я ОСОБА_2; квитанція до прибуткового ордеру на суму 6000,00 грн. та акт приймання передачі наданих юридичних послуг на суму на суму 6000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат по оплаті послуг адвоката судом враховується правова позиція Вищого господарського суду України викладена в Інформаційних листах № 01-8/973 від 14.12.2007, від 18.03.2008 № 01-8/164, а також положення Закону України «Про адвокатуру».

З огляду на характер спору, критерії складності справи, рівень підготовки заперечень та матеріалів, представництво інтересів другого відповідача у справі адвокатом у судовому засіданні 27.02.2012, 19.03.2012 та 09.04.2012, суд дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума 6000,00 грн. є співрозмірною з ціною позову, обґрунтованою і підлягає стягненню за рахунок відповідача.

Щодо вимог заявлених позивачем до першого відповідача у справі суд зазначає наступне.

Матеріалами справи доведено, що ТОВ «Транспортна компанія «Флагман», перший відповідач у справі, не є стороною у договорі оренди від 23.11.2009, на підставі якого заявлено позов, не перебуває у правовідносинах з позивачем, а відтак не може бути відповідачем за даним позовом.

Отже, у задоволенні позову стосовно першого відповідача слід відмовити.

Перший відповідач у справі, з посиланням на правила статті 44 ГПК України, просить суд врахувати, що у звязку з безпідставним зверненням позивача до господарського суду з даним позовом він був змушений звернутися за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 24.11.2011), про що був укладений договір про надання правової допомоги від 12.01.2012, відповідно до умов якого адвокат ОСОБА_1 взяла на себе зобовязання захищати та представляти інтереси відповідача з питань збору доказів, підготовки, подачі відзиву та представництва інтересів в господарському суді Луганської області при розгляді даної справи. За послуги адвоката за даним договором першим відповідачем було сплачено 5900,00 грн.

Першим відповідачем на підтвердження понесених витрат по оплаті послуг адвоката представлені: договір про надання правової допомоги від 12.01.2012, укладений з адвокатом ОСОБА_1, для одержання правової допомоги щодо захисту прав першого відповідача у господарському суду Луганської області при розгляді даної справи про стягнення 59215,00 грн.; свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 27.10.2011 на ім'я ОСОБА_1; квитанція до прибуткового ордеру на суму 5 900,00 грн. та акти приймання передачі наданих юридичних послуг від 27.01.2012 на суму 4 200,00 грн. та від 30.01.2012 на суму 800,00 грн.

Дослідивши подані докази та визначаючи роль адвоката ОСОБА_1 у всебічному, повному та обєктивному розгляді справи, суд дійшов висновку , що заявлена до стягнення сума 5900,00 грн. на оплату послуг адвоката є надто високою і не співзміряється з обсягом наданих ним послуг, обсягом витраченого часу.

Враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом ОСОБА_1 послуг, ціну позову, характер спору, суд вважає, що відшкодуванню за рахунок позивача підлягають витрати першого відповідача на оплату послуг адвоката в сумі 2500,00 грн.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 411 грн. 50 коп. слід покласти на нього.

Під час звернення до господарського суду з даним позовом позивачем за платіжними дорученнями від 30.11.2011 № 253 на суму 1400,00 грн. та № 254 на суму 85,00 грн. сплачено судовий збір на загальну суму 1 485 грн. 00 коп., у той час як сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1 411 грн. 50 коп.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, позивачу слід повернути з Державного бюджету України зайве сплачений при зверненні з позовом до суду судовий збір у розмірі 73 грн. 50 коп.

Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову стосовно першого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Флагман», відмовити повністю.

2. Стягнути з Асоціації «Автоперевізники Луганської області», 91033, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд.101 «в», ідентифікаційний код 33765996 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Флагман», 91047, м. Луганськ, 2-й Оборонний проїзд, буд.5, ідентифікаційний код 32418849, витрати на послуги адвоката в сумі 2500 грн. 00 коп., наказ видати першому відповідачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позову стосовно другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортне підприємство «Флагман», відмовити повністю.

4. Стягнути з Асоціації «Автоперевізники Луганської області», 91033, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд.101 «в», ідентифікаційний код 33765996 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортне підприємство «Флагман», 91047, м. Луганськ, 2-й Оборонний проїзд, буд.5, ідентифікаційний код 30516878, витрати на послуги адвоката в сумі 6000 грн. 00 коп., наказ видати другому відповідачу після набрання рішенням законної сили.

5. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1411 грн. 50 коп. покласти на позивача.

6. Повернути Асоціації «Автоперевізники Луганської області», 91033, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд.101 «в», ідентифікаційний код 33765996, з Державного бюджету України зайво сплачений при поданні до господарського суду Луганської області позовної заяви судовий збір у розмірі 73 грн. 50 коп., що перерахований за платіжними дорученнями від 30.11.2011 № 253 на суму 1 400,00 грн. та № 254 на суму 85,00 грн., які знаходяться у матеріалах даної справи.

Підставою для повернення з Державного бюджету України судового збору є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 13.04.2012.

СуддяР.Є. Якушенко