Рішення № 22604373, 10.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/47110.11.11

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма «О.Д.Пролісок»

доВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія "Оранта"

Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про Стягнення 32879,43 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача 1 не з'явився

від відповідача 2 не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 25500 грн. страхове відшкодування 7379,43 грн. - майнова шкода.

Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

06.10.11 Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В. в звязку з перебуванням судді Катрич В.С. у відпустці справу передано для розгляду судді Качан Н.І.

Розпорядженням від 13.10.11 Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В. справу передано для розгляду судді Катрич В.С.

В судове засідання 10.11.11 представники сторін в судове засідання не зявились, поважних причин неявки не повідомили.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.2008 р. на автодорозі Київ-Чоп (731км + 500 м) у Свалявському районі Закарпатської області сталося ДТП за участі вантажного автомобіля ДАФ ТЕ95XF, ( реєстраційний номер НОМЕР_1), володільцем на момент ДТП якого був ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) та автомобілю марки Фольксваген Транспортер, (реєстраційний номер НОМЕР_2), володільцем якого на момент ДТП було ТОВ Фірма «О.Д. Пролісок»(далі - позивач)

Автомобілем , належним ФОП ОСОБА_1, в момент ДТП керував гр.. ОСОБА_2, який працював водієм у ФОП ОСОБА_1

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 08.10.2008 р. в адміністративній справі № 3-13796/08 р., відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача після зазначеної ДТП відповідно до Висновку №5519 судової товарознавчої експертизи проведеної на виконання ухвали суду по справі № 4/181 складає 104601,19 грн.,що підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2010 р. по справі 4/181.

Між позивачем та Акціонерним страховим товаристом “Вексель” укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-6480/07, предметом якого договору було страхування АСТ «Вескель»майнових інтересів позивача, повязаних з володінням, користуванням та розпорядженням, автомобілем Volkswagen Transporter, д/н НОМЕР_2.

Згідно із довідкою Мукачівського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Закарпатській області від 17.09.2008 р. №651 16.09.2008 р. о 13 год. 50 хв. на автодорозі Київ-Чоп (731 км + 500 метрів) у Свалявському районі Закарпатської області внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача були заподіяні пошкодження.

Позивач надіслав відповідачу письмове повідомлення від 17.09.2009 про страховий випадок ДТП, що сталася 16.09.2008 р., в наслідок якої було пошкоджено застрахований автомобіль позивача, додавши до повідомлення відсутні у відповідача документи, які згідно з договором необхідні для виплати страхового відшкодування. Доказом відправлення на адресу відповідача повідомлення про страховий випадок та доданих документів є опис вкладення у цінний лист від 17.09.2008 та фінансовий чек.

У звязку з неналежним виконанням зобовязань АСТ «Вексель», позивач в судовому порядку стягнув 54642,44 грн. частину страхового відшкодування, що підтверджено судовим рішенням у справі №4/181 в суммі 49221 грн. 76 коп.

Невідшкодована частина майнової шкоди у вигляді витрат на відновлювальний ремонт автомобіля позивача становить 32879, 43 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2. керуючи автомобілем ДАФ ТЕ95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого сталося ДТП та заподіяно механічні пошкодження автомобілю Фольксваген Транспортер, (реєстраційний номер НОМЕР_2), під керуванням ОСОБА_3

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно зі ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових ) обовязків.

Таким чином особою, що має відшкодовувати заподіяну шкоду є Фізична особа підприємець ОСОБА_1

Як встановлено цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як власника автомобіля ДАФ ТЕ95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована ВАТ НАСК «ОРАНТА»(відповідач-1) згідно із полісом № ВВВ/0458911764 від 02.08.2008.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до Постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2010 по справі № 4/181 невідшкодована частина майнової шкоди у вигляді витрат на відновлювальний ремонт автомобіля позивача дорівнює 32879, 43 грн.

Вказаним договором (поліс № ВВВ/0458911764) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн.

Таким чином, з ВАТ НАСК «Оранта»підлягає стягненню на користь позивача страхове відшкодування у сумі 25500 грн.

Як встановлено судом, решта невідшкодованої майнової шкоди, що підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_1 складає 7379,43 грн (32879, 43 грн 25500 грн).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Претензією від 16.02.2011 р. до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 25500 грн.

Доказів належного реагування не надано.

Враховуючи визначені полісом № ВВВ/0458911764 розміри лімітів відповідальності , а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на вимогу позивача, відповідач -1 був зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 25500 грн. у строк до моменту звернення ТОВ Фірма «О.Д. Пролісок»до суду, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Залишок невідшкодованої майнової шкоди підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_1 у розмірі 7379,43 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог повністю, враховуючи ліміт полісу № ВВВ/0458911764 та стягнення з ВАТ «НАСК «Оранта»на користь ТОВ Фірма «О.Д. Пролісок» суми страхового відшкодування у розмірі 24990,00грн. та стягнення решти майнової шкоди з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ Фірма «О.Д. Пролісок»

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Націоненльна акціонерна страхова компанія "Оранта"(01030, м. Київ, вул.Жилянська, 75, код 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «О.Д. Пролісок»(08671, Київська область, Васильківський район,с. Велика Вільшанка, вул. Ворошилова 17-А; код 19405739) 25500,00грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 255, 00грн. державного мита та 91,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_3) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «О.Д. Пролісок» (08671, Київська область, Васильківський район,с. Велика Вільшанка, вул. Ворошилова 17-А; код 19405739) 7379, 43 грн відшкодування майнової шкоди, 73,80 грн. державного мита та 26,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання рішення: 10.04.2012 р.