Рішення № 22604293, 23.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/21023.06.11 за позовом: Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»в особі центральної філії Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м.Київ, ЄДРПОУ 23498273

про відшкодування в сумі 24990 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. по дов.

від відповідача: не зявився

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»в особі центральної філії Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 24990 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування за договором страхування наземних транспортних засобів №0120117 від 19.06.2009р., внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»в особі центральної філії Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач у судові засідання 09.06.2011р., 23.06.2011р. не зявився, письмового відзиву на позовну заяву не представив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Одночасно, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання 09.06.2011р., 23.06.2011р. не зявився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Згідно із ст.16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 19.06.2009р. між позивачем (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було підписано договір страхування наземних транспортних засобів №0120117, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом згідно з обраною програмою страхування:

марка/модель: Hyundai Accent,

реєстраційний номер: НОМЕР_1,

рік випуску 2008.

Строк дії вказаного договору сторони погодили з 20.06.2009р. до 19.06.2010р.

Виходячи зі змісту довідки №8446783 про дорожньо-транспортну пригоду, 31.07.2009р. на вул.Котовського, 9/27а у Шевченківському районі міста Києва відбулось зіткнення т?ранспортних засобів: 1. Легковий Део Ланос, номерний знак НОМЕР_2, що нал?ежить ОСОБА_3, водій ОСОБА_4 та 2. Легковий Хюндай Акцент, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, водій ОСОБА_5.

За змістом вказаної довідки дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення ОСОБА_4 правил маневрування.

Наявність вини ОСОБА_4 у зіткненні автомобілів підтверджена постановою від 26.10.2009р. Шевченківського районного суду міста Києва по справі №3-9795/2009.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

23.09.2009р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було складено звіт №4779 про незалежну оцінку, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1, становить 30580,22 грн.

Одночасно, згідно із страховим актом №390/09 від 22.10.2009р. позивачем було погоджено суму страхової виплати на рівні 28341,36 грн.

Як встановлено судом, на підставі платіжного доручення №1419 від 24.12.2009р. позивач виконав свої зобовязання за договором страхування №0120117 від 19.06.2009р., та перерахував на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогарант АВ», як виконавця ремонту пошкодженого транспортного засобу, страхове відшкодування у розмірі 28341,36 грн.

Як зазначає позивач, відповідач встановлений законом обовязок по компенсації, виплаченого позивачем відшкодування не здійснив, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»в особі центральної філії Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»заявлено вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 24990 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»встановлено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

За таких обставин, у позивача в силу приписів вказаних норм законодавства виникло право регресної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4, діями якого було спричинено дорожньо-транспортну пригоду 31.07.2009р., що потягнуло заподіяння шкоди застрахованому у позивача автомобілю Hyundai Accent, номерний знак - НОМЕР_1, застраховано Приватним акціонерним товариством «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5414515).

Одночасно, виходячи з того, що згідно із п.2 полісу №ВС/5414515 було встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 25500 грн. та франшизу в сумі 510 грн., за висновками суду, позивачем правомірно заявлено до стягнення 24990 грн. (25000 грн. 510 грн.).

Таким чином, приймаючи до уваги, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі на визначену позивачем суму, а саме 24990 грн.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволено.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»в особі центральної філії Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м.Київ про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 24990 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053, м.Київ, Шевченківський район, вул.Кудрявський узвіз, буд.5б, ЄДРПОУ 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі центральної філії Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 40, ЄДРПОУ 33257911) 24990 грн. в якості відшкодування шкоди в порядку регресу, а також державне мито в сумі 249,90 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Катрич

Повне рішення складено 10.04.2012 р.