Рішення № 22603695, 11.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/24911.01.12 За позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі Дніпровської електроенергетичної системи.

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-СТАР»

Простягнення заборгованості 43564,37 грн.

СуддяШаптала Є.Ю.

Представники:

від позивачаОСОБА_1 довіреність № 113 від 27.01.2011р.

від відповідачаОСОБА_2 за дов. № б\н від 25.11.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі Дніпровської електроенергетичної системи до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-СТАР»про стягнення боргу в розмірі 43564,37 грн.

Спір у даній справі виник у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за Договором підряду № 11/194-11 від 23.05.2011 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.11р. порушено провадження у справі № 19/249та призначено розгляд справи на 07.12.2011 р.

07.12.2011 року по справі оголошена перерва до 11.01.12 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.01.12 р. проти задоволення позовних вимог не заперечував, однак подав заяву про розстрочку виконання рішення.

Заява про розстрочку виконання рішення судом відхилена, оскільки відповідно до ст.. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрало законної сили є обовязковим на всій території України. Згідно ст.. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за завою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд може розстрочити виконання рішення, про що виноситься ухвала. Отже розстрочка виконання рішення проводиться на стадії виконання рішення.

Положеннями господарського процесуального кодексу не передбачено підстав для вирішення питання про розстрочку виконання рішення на стадіє вирішення господарських спорів.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.05.2011 р. між ПЕК «Укренерго»(Замовник) та ТОВ «ЕНЕРГО-СТАР»(Підрядник) був укладений договір підряду № 11/194-11.

Згідно з п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними засобами, зі своїх матеріалів виконати роботи з капітального ремонту обладнання електроживлення управління Дніпровської ЕС, а саме ремонту дизельної електростанції об»єкту 30/34, згідно Договірної ціни. Термін виконання робіт за договором становить 60 (шістдесят) календарних днів з моменту підписання договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до Додаткової угоди № 1 по Договору підряду № 11/194-11 від 23.05.2011 р. укладеної 18.07.2011 р., сторони уклали цю додаткову угоду про наступне: на підставі звернення ТОВ «ЕНЕРГО-СТАР»про продовження терміну виконання робіт, лист № 180711/1 від 18.07.2011 р. сторонами досягнуто згоди викласти пункт 1.2 Договору у новій редакції «Термін виконання робіт за договором встановлено до 31.08.2011року».

Відповідно до п. 2.2.1 Договору після підписання договору, за наявності фінансування, Замовник перераховує на поточний рахунок Підрядника попередню оплату в розмірі 30 % від загальної вартості робіт за договором, що складає 33164,10 грн.

На виконання умов п. 2.2.1 Договору позивачем перераховано попередню оплату в розмірі 33164,10 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 1459 від 20.06.11 р.

Згідно п. 6.3 Договору, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу за договором або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим Замовник має право відмовитися в односторонньому порядку від договору та вимагати відшкодування збитків. Про відмову від договору Замовник повідомляє Підрядника письмово із зазначенням дати розірвання договору. Підрядник в такому випадку зобовязаний повернути всю суму отриманої попередньої оплати на протязі трьох банківських днів з моменту отримання письмової заяви від Замовника про відмову від договору, а в разі невиконання цього обовязку Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 30% від розміру своєчасно неповернутої суми. Сплата штрафу Підрядником не звільняє його від зобовязання повернути всю суму отриманої попередньої оплати.

Позивачем на адресу відповідача була направлена заява від 01.09.2011 року № 07/3305 про відмову з 01.09.2011 року від Договору та про повернення суми отриманої відповідачем попередньої оплати в розмірі 33164,10 грн.

Згідно факсограми № 120911/1 від 12.09.2011 р. про зобовязання повернути попередню оплату протягом 7 банківських днів з моменту отримання заяви про розірвання Договору.

21.09.2011 року позивачем в адресу відповідача направлено претензійно-досудове нагадування за вих.. № 07/3582 з вимогою про повернення попередньої оплати у розмірі 33164,10 грн. та сплату штрафу за її несвоєчасне повернення у розмірі 9949,23 грн.

Згідно факсограми № 190911/1 від 19.09.2011 р. відповідач зобовязався повернути лише суму попередньої оплати до 27.09.2011 р., однак зазначений обовязок не виконав, гроші не перерахував.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору підряду № 11/194-11 від 23.05.2011 року між сторонами згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно частини 2статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Пунктом 6.3 Договору, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу за договором або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим Замовник має право відмовитися в односторонньому порядку від договору та вимагати відшкодування збитків. Про відмову від договору Замовник повідомляє Підрядника письмово із зазначенням дати розірвання договору. Підрядник в такому випадку зобовязаний повернути всю суму отриманої попередньої оплати на протязі трьох банківських днів з моменту отримання письмової заяви від Замовника про відмову від договору, а в разі невиконання цього обовязку

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Отже, суд, дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови норм ЦК України та умови Договору.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, пені та штрафу за несвоєчасне повернення попередньої оплати, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Порушення зобовязань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач правомірно нараховує інфляційні втрати за період з 13.09.2011 р. по 16.11.11 р. в сумі 33,16 грн..

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 417,88 грн. за період з 13.09.2011 р. по 16.11.2011 р. є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 30 % штрафу від розміру своєчасно неповерненої попередньої оплати суд зазначає наступне.

З пункту 6 ст. 231 ГК України, вбачається, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору, Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 30% від розміру своєчасно неповернутої суми. Сплата штрафу Підрядником не звільняє його від зобовязання повернути всю суму отриманої попередньої оплати.

Отже, вимога позивача про стягнення суми штрафу в розмірі 9949,23 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 526, 837,838,840,841,849 ЦК України, ст.ст. 173,193,224 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договору сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-СТАР»(02105, м. Київ, пр.. Ю. Гагаріна, 23, офіс 703; код ЄДРПОУ 34343660, р\р 2600300870187 у ПАТ КБ «Правекс-Банк», МФО 321983) на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі Дніпровської електроенергетичної системи (69096, м. Запоріжжя, вул.. Гребельна, 2; р/р 26007301155559 у філії «Відділення Промінвестбанку»в м. Запоріжжі, код ЄДРПОУ 20517231, МФО 313355) суму в розмірі 33164 (тридцять три тисячі сто шістдесят чотири) грн.. 10 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 33 (тридцять три) грн.. 16 коп., пеню в сумі 417 (чотириста сімнадцять) грн.. 88 коп., штраф за несвоєчасне повернення попередньої оплати в розмірі 9949 (дев»ять тисяч девятсот сорок девять) грн.. 23 коп. державне мито 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн.. 50 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЄ.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 16.01.12 р.