Рішення № 22603649, 10.04.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 р. Справа № 5010/336/2012-5/28

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх

при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 76018;

до відповідача:Івано-Франківського слідчого ізолятора,

вул. Є.Коновальця,70, м. Івано-Франківськ, 76000;

про стягнення заборгованості в сумі 71721,44 грн., з яких: 69632,48 грн. основний борг за поставлені продукти харчування та 2088,97 грн. - 3 % річних

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 - підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № НОМЕР_1 від 23.06.2009р., паспорт серії НОМЕР_2, виданий 04.11.1997р. Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області;

від відповідача:ОСОБА_2 - юрисконсульт юридичної групи, доручення № 14/1-1377 від 09.04.12р., паспорт серії НОМЕР_3, виданий Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області;

в с т а н о в и в :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Івано-Франківського слідчого ізолятора заборгованості в сумі 71721,44 грн., з яких: 69632,48 грн. основний борг за поставлені продукти харчування та 2088,97 грн. - 3 % річних.

Ухвалою суду від 26.03.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 10.04.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача подав суду відзив на позов Вх. № 2411/12-свх від 09.04.2012 року. В судовому засіданні представник відповідача позов визнав, вказав на недостатнє фінансування з Держбюджету.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами, в період з 04.01.2011 року по 18.10.2011 року укладались договори на поставку товару, зокрема постачальник (позивач) зобов'язувався виготовити, поставити та передати у власність покупцю (відповідачу) товар, продукцію (визначену конкретно умовами кожного з договорів), а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

Ціна договорів визначалась пунктом 4.2.

Сторони узгодили, що оплата кожної партії товару проводиться з відстрочкою платежу 30 банківських днів з моменту отримання товару покупцем, що підписує накладну, отримує товар. Підписані такими особами накладні чи інші бухгалтерські документи є підставою для оплати за отриманий товар (п. 5.1 договорів).

На підставі видаткових накладних (копії наявні в матеріалах справи) позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 343441, 58 грн. Частково відповідач розрахувався за товар. Несплаченим залишився борг в сумі 69632,48 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату існуючого боргу (лист вих. № 03/01 від 25.01.2012 року отримано представником відповідача 27.01.2012 року, про що свідчить відмітка на ньому). Відповіді на лист відповідач не надав, борг не сплатив.

Матеріали справи містять акт № 4 звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2011 року, підписаний та скріплений підписами сторін, з якого вбачається, що борг відповідача перед позивачем становить 69632,48 грн. В засіданні суду представник відповідача борг визнав.

За прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 2088,97 грн.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В даному випадку умовами договорів поставки встановлено строк оплати за товар, зокрема з відстрочкою платежу 30 банківських днів з моменту отримання товару покупцем.

Відповідач у встановлені договором строки не виконав свого обов'язку щодо оплати за товар. Отже, вимога про стягнення основного боргу в сумі 69632,48 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідачу нараховано 2088,97 грн. - 3 % річних.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Згідно самостійно здійсненого судом розрахунку, 3% річних становлять 480, 75 грн., за період з 31.12.2011 року по 23.03.2012 року (розрахунок долучено до матеріалів справи).

Отже, задоволенню підлягають 3% річних в сумі 480, 75 грн. В частині стягнення решти 3% річних - 1984, 62 грн. - в позові слід відмовити.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи положення наведеної вище статті Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на відповідача, зокрема в сумі 1609, 50 грн. Попередньо сплачений позивачем судовий збір в сумі 1434, 42 грн. згідно платіжного доручення № 341 від 23.03.2012 року повернути фізичній особі - підприємцю Спетруку Володимиру Миколайовичу.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4-7, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до відповідача Івано-Франківського слідчого ізолятора про стягнення заборгованості в сумі 71721,44 грн., з яких: 69632,48 грн. основний борг за поставлені продукти харчування та 2088,97 грн. - 3 % річних - задоволити частково.

Стягнути з Івано-Франківського слідчого ізолятора, вул. Є.Коновальця,70, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 08563624) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 76018 (реєстраційний номер НОМЕР_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) - 69 632,48 грн. (шістдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять дві грн. 48 коп.) - основного боргу за поставлені продукти харчування, 480, 75 грн. (чотириста вісімдесят грн. 75 коп.) - 3 % річних, 1609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3% річних в сумі 1984, 62 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири грн. 62 коп.) - в позові відмовити.

Судовий збір в сумі 1434, 42 грн. (одна тисячу чотириста тридцять чотири грн. 42 коп.), сплачений згідно платіжного доручення № 341 від 23.03.2012 року повернути позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.З.Цюх

Повне рішення складено 13.04.2012 року

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

____ І.В.Григорчук 13.04.12