Рішення № 22603602, 02.04.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.04.2012 Справа № 5008/64/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Росток”, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Ківін”, м. Мукачево

про стягнення суми 112626,97 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача ОСОБА_1 (дов. від 15.02.12 №29)

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 112626,97 грн., у т.ч. 58967,00 грн. основної заборгованості та 53659,97 грн. штрафних санкцій, згідно договору №_022 поставки нафтопродуктів від 11.02.11.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у повному обсязі не розрахувався за товар, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, а тому відповідач зобовязаний сплатити штрафні санкції, нараховані відповідно до договору.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав та участь уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. Водночас відповідач надсилав до суду факсограми-заяви від 14.03.12 та від 02.04.12 про відкладення розгляду справи на квітень місяць 2012 року, у звязку з тим, що директор ОСОБА_2. знаходиться на лікуванні за межами області, а головний бухгалтер звільнився. З огляду на двохмісячний строк вирішення господарського спору (ст.69 ГПК), який у даній справі вичерпаний, враховуючи право сторони вести справу у господарському суді не лише особисто, а й через представника (ст.28 ГПК), клопотання про відкладення судом відхилено.

У звязку із наведеним, справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (постачальник по договору) та відповідачем (покупець по договору) укладено договір №_022 поставки нафтопродуктів від 11.02.11 (далі договір), згідно п. 1.1. якого постачальник зобовязується передати в установлені строки товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім, або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Товаром по даному договору являються світлі нафтопродукти, в тому числі: бензин марки А-98, бензин марки А-95, бензин марки А-92, бензин марки А-76/80, дизельне паливо.

Позивач на виконання договору на підставі товаро-транспортних накладних №НБ11405 від 02.12.11 на суму 44681,00 грн. та №НБ11503 від 21.12.11 на суму 43318,00 грн., всього на суму 87999,00 грн., передав відповідачу товар, а відповідач прийняв товар.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У п. 5.2. договору встановлено, що покупець здійснює оплату нафтопродуктів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, відповідно до представленого рахунку на протязі 3 банківських днів, якщо інший термін не обумовлений в додатку до даного договору.

Відповідач оплатив товар часткова на суму 29032,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку за 01.12.11, 16.12.11 та 20.12.11. Отже, залишок суми, яку відповідач повинен був сплатити склала 58967,00 грн., однак вказану суму відповідач у встановлений строк не сплатив, внаслідок чого у нього виникла та рахується заборгованість на вказану суму.

Відповідно до п. 6.2. договору за несвоєчасне проведення оплати за товар або не оплату товару у відповідності до умов даного договору або додатку до даного договору покупець сплачує неустойку (штраф) в розмірі 1,0 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання. У випадку не оплати або не оплати в повному обсязі за товар, з моменту спливу строку оплати на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування чужими коштами в розмір 5% відсотків від суми заборгованості за кожен день невиконання зобовязання.

Керуючись вказаним пунктом договору, позивач нарахував відповідачу на прострочену суму 58967,00 грн. за період з 27.12.11 по 13.01.12 відсотки в сумі 53070,30 грн. та неустойку (штраф) у сумі 589,67 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 13.01.12 №3 з вимогою на протязі двох банківських днів перерахувати на його поточний рахунок суму 112626,97 грн.. Відповідач залишив претензію позивача без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст. 549 ЦК України, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача суми 58967,00 грн. основної заборгованості.

Вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування чужими коштами та штрафних санкцій підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Частини 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлюють, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З методики розрахунку відсотків вбачається, що позивачем проводилося нарахування неустойки (пені), а не відсотків (процентів), оскільки нарахування останніх здійснюється не поденно, а виходячи з 365 днів річних, про що, зокрема свідчать положення ЦК, викладені в ст. 625. Як зазначено в постанові пленуму Верховного Суду України від 12 грудня 2011 року у справі №07/238-10, за своєю правовою природою такі проценти підпадають під визначення неустойки, а саме пені.

Отже, вимогу позивача про стягнення з відповідача відсотків, слід оцінювати як стягнення неустойки (пені).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, при перерахунку сума пені за період з 27.12.11 по 13.01.12 становить 424,80 грн. (58967,00 грн.х2х7,75%х17 днів/365 днів = 424,80 грн.).

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій підлягає задоволенню частково на суму 424,80 грн. В решті вимог суд відмовляє.

Позовні вимоги у цій частині позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1187,81 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ківін” (Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Кольчино, вул. Кірова, 26, код 20468107) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Росток” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Боженка, 2/4, код 32890880):

- суму 59391,8 грн., у т.ч. 58967,00 грн. основної заборгованості та 424,80 грн. пені;

- суму 1187,81 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.04.12.

Суддя О.В. Васьковський