Рішення № 22603260, 11.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.12р.Справа № 25/5005/11804/2011 За позовом ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпілля", с. Гуляйполе Криничанського району Дніпропетровської області

Відповідача-2: ОСОБА_2, с. Гуляйполе Криничанського району Дніпропетровської області

про стягнення вартості частки майна товариства, частки прибутку та відшкодування моральної шкоди

Суддя Чередко А.Є.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_3 - дов. №3299 від 07.07.2010р.

Від відповідача-1: ОСОБА_4 - дов. б/н від 15.06.2011р.

Від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів про стягнення з них солідарно вартості належної позивачеві частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпілля" у розмірі 49 відсотків статутного фонду товариства та прибутку останнього за період часу з 27.06.2006р. по 14.03.2008р.; стягнення з відповідача-1 49 відсотків прибутку товариства за період часу з 27.06.2006р. по 14.03.2008р.; стягнення з відповідачів солідарно моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач був учасником ТОВ "Гуляйпілля" з часткою у статутному капіталі у розмірі 49,00% та 14.03.2008р. звернувся до відповідача-1 з нотаріально посвідченою заявою про вихід з товариства, однак відповідачі в порушення ст. 54 Закону України „Про господарські товариства" не здійснили виплату належної позивачеві частки в майні товариства та його прибутку, внаслідок чого завдав позивачеві моральних страждань.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнав з тих підстав, що при виході з ТОВ "Гуляйпілля" позивач у заяві про вихід зазначив, що не має ніяких майнових претензій до товариства. Судовою експертизою у справі не встановлено у ТОВ "Гуляйпілля" прибутку у 2008р., а зборами учасників останнього ніколи не приймалося рішень про виплату учасникам прибутку від діяльності товариства. Також, не обґрунтованими є і вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди.

Відповідач-2 не зявився до судового засідання, не забезпечив явку представника та не надав витребуваних судом матеріалів. Враховуючи, що відповідач-2 належним чином був повідомлений судом про час та місце судових засідань у справі, що підтверджується наявними у справі доказами, повторно без поважних причин не зявився до судового засідання та не забезпечив явку представників, закінчення встановленого законом строку на вирішення спору у справі, достатність матеріалів справи для прийняття рішення по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача-2, за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2005 року Управлінням з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Гуляйпілля» (далі Товариство), засновниками якого виступили ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

Згідно з статутом Товариства, зареєстрованим 26.01.2005р. статутний фонд Товариства був створений в сумі 26200 грн. і розділений між засновниками на дві частки: ОСОБА_5 - 49% (12838 грн.); ОСОБА_2 51% (13362 грн.).

27 червня 2006 року засновник ОСОБА_5 звернувся до Товариства із нотаріально посвідченою заявою про вихід зі складу засновників та про передачу позивачу - ОСОБА_1 належної ОСОБА_5 частки в товаристві в розмірі 49 відсотків.

14.03.2008 року Позивач склав та подав нотаріально посвідчену заяву про свій вихід зі складу учасників ТОВ «Гуляйпілля». У зазначеній заяві ОСОБА_1, також зазначив про намір відступити належну йому частку у статутному капіталі Товариства ОСОБА_2 та про відсутність будь-яких претензій, в тому числі і майнових, до Товариства.

Між тим, як вбачається з обставин справи будь-яких цивільно правових угод між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо відступлення частки у статутному капіталі Товариства не укладалося, розрахунків за відступлену частку не здійснювалось (доказів не надано).

Факт участі ОСОБА_1 у Товаристві з часткою у розмірі 49% статутного капіталу та його виході зі складу учасників Товариства 14.03.2008 року, також встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2010 року по справі № К39/211-09, порушеної за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гуляйпілля»та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, внесених змін до статуту, скасування державної реєстрації, постановою ВГС України у справі № К39/211-09 від 28.12.2010р., статутом ТОВ «Гуляйпілля»в редакціях, зареєстрованих 07.03.2008р. та 25.03.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Як зазначено у п. 28 Постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України „Про господарські товариства", при виході учасника із товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Згідно ч. 2 цієї статті Закону учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Також, ст. 148 ЦК України та пунктом 3.3. статуту Товариства, в редакції на час виходу позивача зі складу учасників Товариства, передбачено, що у випадку виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі Товариства. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.148 ЦК України та ст. 13 Закону України „Про господарські товариства", порядок і спосіб визначення вартості частини майна товариства, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, порядок і строки її виплати встановлюється статутом і законом.

Статутом Товариства не встановлено порядку і способу визначення вартості частини майна товариства, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, порядку і строків її виплати, окрім тих, що встановлені вищенаведеними нормами чинного законодавства України.

Враховуючи наведене, Відповідач-1 був зобов'язаний не пізніше 15.03.2009 року сплатити Позивачу вартість частини майна, та отриманого в 2008 році Товариством прибутку, пропорційну частці Позивача у статутному капіталі в розмірі 49%.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано Відповідачем-1 розрахунок з Позивачем повязаний з його виходом зі складу учасників Товариства не було здійснено, ні у встановлений законодавством строк, ні на час розгляду справи (доказів не надано).

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства та не доведення Відповідачами здійснення розрахунку з Позивачем внаслідок його виходу зі складу учасників Товариства самим Товариством, а також іншим учасником Товариства ОСОБА_2, посилання Відповідача-1 в обґрунтування заперечень проти позову на відсутність у Позивача на час подання заяви про вихід майнових претензій до Товариства та відступлення своєї частки на користь Відповідача-2 є безпідставними.

Відхиляє суд і доводи відповідача щодо не доведення Позивачем здійснення ним внесення свого вкладу до статутного фонду Товариства.

Так, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України „Про господарські товариства”, установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України „Про господарські товариства”, установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному (складеному) капіталі.

Підтвердженням сплати внеску Позивача до статутного фонду Товариства є відповідна редакція статуту, зареєстрована 07.03.2008р. При цьому, суд враховує, що Позивач не був засновником Товариства, а набув право на частку у статутному капіталі Товариства внаслідок відступлення частки на його користь засновником Товариства ОСОБА_5

Окрім того, ст. 148 ЦК України та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", якими врегульовані спірні правовідносини, а також статут Товариства не повязують обовязок Товариства провести з учасником розрахунок у звязку з виходом із товариства з внесенням учасником особисто свого вкладу до статутного фонду товариства.

Відповідно до п. 1 ст. 66 ГК України під майном підприємства розуміються виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Згідно ж до ст. 190 ЦК України під майном розуміється окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Частина 1 ст. 139 ГК України визначає майно, як сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Згідно з ч. 1 ст. 145 ГК України, майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається в бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Отже, загальна вартість майна визначається на рівні активів підприємства за вирахуванням його зобов'язань, тобто відповідає поняттю власного капіталу підприємства.

Для визначення обсягу та вартості майна Відповідача-1, як сумарної вартості активів товариства за вирахуванням його зобовязань, згідно з ст. 190 ЦК України, для визначення вартості частки у майні Товариства пропорційної внеску позивача до складеного капіталу, визначення частини прибутку одержаного Відповідачем-1 у 2008р. судом була призначена судово-економічна експертиза, проведення якої було доручено експерту Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експерта, судом були поставлені наступні запитання:

1. Якою є у грошовому еквіваленті вартість частини майна ТОВ "Гуляйпілля", пропорційна частці ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Гуляйпілля" - 49%, що підлягає виплаті позивачеві внаслідок виключення зі складу учасників товариства, виходячи з сумарної вартості активів товариства за вирахуванням його зобовязань станом на 14.03.2008 року?

2. Яким є розмір частини прибутку, одержаного ТОВ "Гуляйпілля" у 2008 році, станом на 14.03.2008р. що належить сплаті ОСОБА_1 у зв'язку з його виходом зі складу учасників ТОВ "Гуляйпілля", виходячи з розміру частки останньої у статутному капіталі ТОВ "Гуляйпілля" на час виходу - 49%?

Відповідно до експертного висновку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3938/3939-11 від 12.02.2012р. по справі № 25/5005/11804/11 були надані наступні відповіді на поставлені питання:

1. У грошовому еквіваленті вартість частини майна ТОВ "Гуляйпілля", пропорційна частці ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Гуляйпілля" 49%, виходячи з сумарної вартості активів товариства за вирахуванням його зобовязань становить 124108,62грн. станом на 31.03.2008р.

2. Обчислити розмір частини прибутку, одержаного ТОВ "Гуляйпілля" у 2008 році, станом на 14.03.2008р., виходячи з розміру частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Гуляйпілля" на час виходу (49% статутного капіталу) за наданими на проведення експертизи документами не видається за можливе.

Отже, в силу ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", ст. 148 ЦК України, вищенаведена сума заборгованості у розмірі 124108,62грн., яка є належною Позивачеві вартістю частки у майні Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпілля" у розмірі 49 відсотків статутного капіталу Товариства підлягає стягненню з Відповідача-1, як не виконане у зобовязанні, що встановлено законом.

В решті ж позову щодо стягнення з Відповідача-1 частини прибутку, одержаного у 2008 році, станом на 14.03.2008р. що належить сплаті ОСОБА_1 у зв'язку з його виходом зі складу учасників Товариства слід відмовити, оскільки одержання такого прибутку Товариством всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено належними доказами Позивачем та не підтверджується матеріалами справи.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги Позивача в частині стягнення прибутку Товариства за період часу з 27.06.2006р. по 31.12.2007р.

Так, згідно з ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства", затвердження річних результатів діяльності господарського товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Таким чином, підставою для розподілення прибутку товариства та виплати частки прибутку від діяльності товариства (дивідендів) є лише рішення загальних зборів учасників товариства, яким також встановлюється розмір, порядок та строки виплати дивідендів. За відсутності такого рішення в учасників відсутні правові підстави вимагати від товариства виплати дивідендів, а у товариства відповідно відсутній обовязок їх виплачувати.

Наведене повністю збігається з позицією Верховного Суду України, яка викладена у п. 35 Постанови № 13 Пленуму ВС України від 24.10.2008р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”.

Позивачем у справі не доведено належними доказами прийняття загальними зборами учасників ТОВ "Гуляйпілля" рішень щодо розподілення прибутку за результатами діяльності у 2006р. та 2007р. та виплати учасникам дивідендів, звернення до товариства з вимогою виплатити дивіденди або провести загальні збори з цього питання, а також не надано обгрунтованого розрахунку стягуваних сум прибутків.

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, а також приписи ст. 541, 543 ЦК України слід відмовити і у задоволенні позовних вимог до Відповідача-2 щодо стягнення в солідарному порядку вартості частки у майні Товариства та його прибутку, як предявлених до не належного відповідача.

Враховуючи обставини справи не вбачає суд і достатніх підстав для задоволення позовних вимог Позивача в частині стягнення з відповідачів солідарно моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.

Так, Позивачем не наведено обґрунтованих обставин, які б свідчили про заподіяння йому моральної шкоди та відповідних доказів, а також не наведеного обґрунтованого розрахунку стягуваної моральної шкоди. При цьому, суд враховує, що порушення прав Позивача відбулося внаслідок не виконання Відповідачем-1 свого грошового зобовязання перед Позивачем внаслідок виходу останнього зі складу учасників Товариства, отже предявлення позову не повязано з захистом особистого немайнового права, а відшкодування моральної шкоди у даному випадку не передбачено ст. 22 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги Позивача слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на його користь 124108,62грн., які є належною Позивачеві вартістю частки у майні Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпілля" у розмірі 49 відсотків статутного капіталу Товариства, що підлягають виплаті внаслідок виходу Позивача зі складу учасників Товариства. В решті ж позову, в тому числі і до Відповідача-2, слід відмовити.

Оскільки Позивачем при предявленні позову було сплачено лише 102,00грн. держмита, а позов задоволено у розмірі 124108,62грн., виходячи з результатів призначеної у справі судової експертизи, різниця не сплаченого позивачем за предявлення майнового позову судового збору, який підлягає сплаті на час прийняття рішення у справі, у сумі 2380,17грн. підлягає стягненню з Позивача в доход державного бюджету з подальшим відшкодуванням за рахунок Відповідача-1.

Отже, судові витрати сплачені Позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 102,00грн. за майновою вимогою, інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у сумі 236,00грн. та доплати судового збору за майновою вимогою у сумі 2380,17грн. слід віднести на Відповідача. Решту сплаченого Позивачем держмита у сумі 85,00грн. за вимогою про стягнення моральної шкоди слід віднести на Позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 35, 41, 42, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до Відповідача-1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпілля" (52370, с. Гуляйполе Криничанського району Дніпропетровської області, вул.. Центральна, 1, ЄДРПОУ 33075717) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ідент. № НОМЕР_1) вартість частки майна ТОВ "Гуляйпілля" в розмірі 124108,62грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 102,00грн., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. та стягнутого судового збору у сумі 2380,17грн., видати наказ.

В решті позовних вимог до Відповідача-1 відмовити.

В позові до Відповідача-2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ідент. № НОМЕР_1) 2380,17грн. судового збору в доход держбюджету (Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, п/р 31214206783005), видати наказ.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано 09.04.2012р.