Ухвала суду № 22602993, 11.04.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"11" квітня 2012 р. Справа № 5004/1554/11 за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Студині, Рожищенський р-н, Волинська обл.

про банкрутство

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від заявника: ОСОБА_2, довіреність від 19.08.2010 року

від кредиторів: ПАТ “Укрсиббанк” - н/з;

Приватне торгівельно-посередницьке мале підприємство фірма "Едельвейс" - н/з.

ПАТ КБ "Надра" - ОСОБА_3, довіреність від 15.08.2011 року №1-11-17548

ліквідатор: Темчишин В. П.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі

ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки учасників судового процесу.

встановив: ухвалою господарського суду Волинської області від 08.08.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство підприємця ОСОБА_1, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на майно та грошові кошти підприємця ОСОБА_1

31.08.2011 року судом винесено постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, ліквідатором призначено Темчишина Володимира Петровича.

Ліквідатор Темчишин В.П. у клопотанні від 19.03.2012 року №54 просить зобовязати ВДВС Нововолинського МУЮ зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, кодНОМЕР_1, для подальшого її продажу у справі про банкрутство.

Клопотання ліквідатора обгрунтовано тим, що під час проведення ліквідаційної процедури встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано квартиру АДРЕСА_1, яка враховуючи положення ст. ст. 23, 25, 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 52 ЦК України підлягає подальшому продажу ліквідатором, оскільки придбана для підприємницької діяльності.

Проте, ВДВС Нововолинського МУЮ накладено арешт на все майно ОСОБА_1 (копія Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №33051954 від 22.09.2011р.), здійснюються заходи щодо продажу квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, що перешкоджає ліквідатору виконувати свої повноваження щодо продажу майна ОСОБА_1.

Клопотання арбітражного керуючого Темчишина В. П. про зняття арештів з майна банкрута ВДВС Нововолинського МУЮ відхилено, оскільки, арешт накладений на предмет іпотеки по кредитному договору від 04.09.2007 року №8М/2007/840-МК/2, заборгованість по якому постановлено стягнути з ОСОБА_1. рішенням Рожищенського районного суду, яке не виконано на даний час і відповідно до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»арешт з майна та коштів боржника, у випадку незавершеного виконавчого провадження, знімається за рішенням суду.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30.03.2012 року розгляд справи призначено на 11.04.2012 року.

Відділ державної виконавчої служби Нововолинського МУЮ факсом надіслав клопотання №4269 від 10.04.2012 року про розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні ліквідатор клопотання про зобовязання ВДВС Нововолинського МУЮ зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 підтримав у повному обсязі.

Представник кредитора - ПАТ КБ "Надра" проти задоволення клопотання заперечував, оскільки кредитний договір від 04.09.2007 року №8М/2007/840-МК/2, заборгованість по якому постановлено стягнути з ОСОБА_1 рішенням Рожищенського районного суду, укладався з боржником як з фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем, тому підлягає продажу з прилюдних торгів. Форма кредитного договору з фізичними особами не відрізняється від кредитних договорів, які укладаються з підприємцями.

Представник заявника клопотання ліквідатора підтримав. Зазначив, що при укладанні вищевказаного договору кредитор - ПАТ КБ "Надра" витребовував у боржника ліцензію на дозвіл торгівлі лікарськими засобами, а також свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності для отримання інформації щодо платоспроможності позичальника.

Згідно ст. ст. 23, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається, виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом. Ліквідатор з дня свого призначення виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Відповідно до п. п. 5, 7 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, та за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. Постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Згідно п. 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2007 року між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №8М/2007/840-МК/2. Згідно п. п. 1.1, 1.2 договору банк надає ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 42300,00 дол. США. Цілі кредитування придбання комерційної нерухомості квартири в АДРЕСА_1 під аптеку.

Рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 18.12.2008року №498 «Про будівництво нових будівель споруд, перепланування та реконструкцію приміщень»дозволено підприємцю ОСОБА_1 змінити цільове призначення вбудованого нежитлового приміщення (АДРЕСА_1, яке передбачалося згідно дозволу, виданого на підставі рішення виконкому від 25.10.2007 року №446 на проведення реконструкції квартири під аптеку на реконструкцію під промтоварний магазин.

Отже, кредит надавався та використаний ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності. Тому, квартира АДРЕСА_1 підлягає включенню до ліквідаційної маси та реалізації в межах ліквідаційної процедури. Грошові вимоги кредиторів будуть задовольнятися з врахуванням перебування квартири в іпотеці ВАТ КБ «Надра».

За загальним правилом зняття заборон та арештів із майна боржника в порядку ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб, не потребує подальшого винесення окремих судових рішень, а також сплати додаткових коштів.

У випадку, якщо посадова особа ухиляється від виконання постанови суду про визнання боржника банкрутом, зацікавлена особа вправі звернутися до суду з відповідною заявою (клопотанням, скаргою). Розгляд такої заяви судом відбувається виключно в межах справи про банкрутство.

Того ж висновку дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 29.02.2012року по справі №42/132б

Враховуючи вищевикладене, надання повноважень щодо продажу майна громадянина-підприємця у даній справі ліквідатору, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість клопотання ліквідатора Темчишина В.П. та його задоволення.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обовязковість рішень суду.

Згідно ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється не лише вказаним Законом, а і Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №15 «Про судову практику в спорах про банкрутство»зазначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 р. N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30 червня 1999 р. N 784-XIV, далі - Закон), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК), іншими законодавчими актами України. Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Обовязковість виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду віднесено також до принципів організації і діяльності названого суду. Статтею 115 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що рішення, ухвала, постанова господарського суду підлягають обов'язковому виконанню підприємствами, установами, посадовими особами.

Відповідно до ст.ст. 4, 45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Керуючись ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4, 45, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції скасувати арешт, накладений на квартиру №2, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, вул. АДРЕСА_2., код НОМЕР_1.

Суддя А. М. Кравчук