Рішення № 226020, 12.10.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.06 Справа№ 4/1795-24/262

За позовом: Приватного підприємства „Львівський дистрибютор”, м.Львів

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Жидачів Львівської області

Про стягнення 5 300,22 грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача -Чорний Т.З. - представник

Від відповідача -ОСОБА_1 - підприємець

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 5 300,22 грн., в т.ч. 3968,42 грн. основного боргу, 373,83грн. пені, 793,68 грн. штрафу, 103,18 грн. втрат від інфляції, 61,11 грн. -3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, на підставі договору НОМЕР_1 відповідачеві був поставлений 29.12.2005р. та 02.02.2006р. товар на загальну суму 4 473,48 грн., який відповідач зобов”язаний був оплатити упродовж 5 банківських днів з дня отримання товару, однак відповідач не платив товару на суму 3968,42 грн.

12.10.2006р. позивач подав звяву про зменшення розміру позовних вимог , в якій повідомляє про сплату відповідачем основного боргу в сумі 3 968,42 грн., тому просить в цій частині провадження у справі припинити, від стягнення пені на суму 187,00 грн., штрафу на суму 396,84 грн., втрат від інфляції на суму 51,59грн. та 3% річних на суму 30,55грн. відмовляється.

У відзиві на позов відповідач повідомляє про сплату основного боргу, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 187 грн., штрафу в сумі 396,84грн., втрат від інфляції в сумі 51,59грн. та 3% річних в сумі 30,55грн. визнає.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

20.09.2005р. позивачем і відповідачем укладено договір поставки НОМЕР_1, відповідно до умов якого позивач зобов”язується поставляти відповідачеві товар, а відповідач зобов”язується приймати та оплачувати його не пізніше 5 банківських днів з дати отримання товару.

По товаро-транспортних накладних НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4,НОМЕР_5 позивач поставив товар на загальну суму 4473,48грн., який був оплачений відповідачем у період з 05.06.2006р.по 12.10.2006р.( виписки банку з рахунка є в матеріалах справи).

Відповідач підтверджує факт отримання ним товару від позивача, відвантаженого по названих накладних. Позивач підтверджує факт оплати відповідачем товару у згаданий період.

За прострочення оплати товару на підставі п. 9.2 та п.9.3 договору позивачем нараховані і заявлені до стягнення пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 373,83грн. та ш траф в розмірі 20% від суми боргу в сумі 793,68 грн., а на підставі ст.625 ЦК України позивач просив стягнути втрати від інфляції в сумі 103,18 грн. та 3% річних в сумі 61,11 грн, від стягнення 50% яких позивач в подальшому відмовився.

При вирішенні даного спору суд керувався наступним.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону та у встановлений договором строк.

Статтями 546-551,611 ЦК України, 230-232 ГК України передбачено, що виконання зобов”язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою ( штрафом, пенею), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі невиконання зобов”язання.

Згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що:

- в частині стягнення основного боргу провадження у справі належить припинити у зв”язку з відсутністю на день розгляду справи предмета спору;

- в частині стягнення штрафу, пені, втрат від інфляції та 3% річних позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають до задоволення, однак, враховуючи відмову позивача від стягнення 50% пені, штрафу, втрат від інфляції та 3%річних, яку , на думку суду , належить прийняти, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення частково в розмірі 50% від заявлених до стягнення сум, в решті 50% - провадження у справі припинити.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись Цивільним та Господарським кодексами України, ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, п.1/1, п.4 ст.80, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, адреса: АДРЕСА_1 на користь Приватного підприємства „Львівський дистрибютор”, ідент. код30162780, адреса: м.Львів, пл. Маланюка,3 -186,83грн. пені, 396,84 грн. штрафу,  51,59грн. втрат від інфляції, 30,56 грн. -3% річних, 102,00грн. грн. держмита та 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Хабіб М.