Ухвала суду № 22584809, 20.03.2012, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-286/12Головуючий у 1-й інстанції Ткаченко О.М.

Категорія -37Доповідач - Ткач О.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткач О.І.

суддів - Бахметової В. Х., Гірського Б. О.,

при секретарі Майці Р.Ю.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Збаразького районного суду від 20 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Збаразького районного суду від 20 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення права власності на спадкове майно задоволено частково:

- встановлено за ОСОБА_3 в порядку спадкування, як спадкоємцем першої черги за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в с. Залужжя Збаразького району Тернопільської області її чоловіка ОСОБА_4 право власності на належну йому 1\2 частину житлового будинку 1939 року забудови з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1;

- в решті позову відмовлено.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення права власності на спадкове майно задоволено частково:

- встановлено за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Залужжя Збаразького району Тернопільської області його матері ОСОБА_5 право власності на належну їй 1\2 частину житлового будинку 1939 року забудови з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1;

- в решті позову відмовлено відмовлено;

- стягнуто з ОСОБА_2 188 гривень 20 копійок судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити, посилаючись на те, що житловий будинок 1939 року побудови з господарськими будівлями, був власністю батьків. Відповідно, в 1982 року, після смерті батька, він, чоловік позивачки та мати успадкували по 1\6 частині вказаного житлового будинку, тому позивачка може успадкувати після смерті чоловіка лише 1\2 від належної йому частки, тобто 1\12. Тому, за ним слід визнати право на спадщину за заповітом матері на 11\12 частини вказаного житлового будинку з господарськими будівлями.

Викладені доводи апеляційної скарги підтримані апелянтом та його представником в суді апеляційної інстанції.

ОСОБА_3 заперечила доводи апеляційної скарги і пояснила, що в сім'ю ОСОБА_3 прийшла, як невістка. На початку 70-х років розділили господарство.

Просить апеляційну скаргу відхилити.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.

В березні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 3\4 домоволодіння, яке складається з жилих будинків 1939 року та 1978 року забудови, господарських будівель та реальний розподіл майна, посилаючись на те, що після смерті чоловіка ОСОБА_4 вона має право на успадкування належної йому 1\2 частки спірного домоволодіння, а також 1\4 частки, що належали батькові чоловіка, який прийняв спадщину після смерті батька, але не оформив.

В процесі розгляду справи ОСОБА_3 відмовилась від вимоги про реальний поділ.

В березні 2011 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання за ним, як спадкоємцем за заповітом матері, права власності на житловий будинок 1939 року забудови з господарськими будівлями .

З матеріалів справи, а саме виписок погосподарських книг вказаного села (а.с. 21,22), вбачається, що до січня 1974 року існував єдиний колгоспний двір, у складі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, оскільки ОСОБА_7 була колгоспницею колгоспу імені Б. Хмельницького. Дану обставину в суді апеляційної інстанції підтвердили сторони у справі.

Починаючи з червня 1974 року у погасподарських книгах сільської ради зафіксовано утворення двох дворів з окремими погосподарськими номерами та наданням окремих земельних ділянок (а.с. 13) у власності кожного перебувало по 1\2 частині житлового будинку та відповідної частини господарських будівель. Свідоцтво про право власності на вказані частини домоволодіння власники не оформляли.

Ухвалюючи рішення в справі суд першої інстанції вірно виходив з того, що в 1974 році мав місце розподіл майна колгоспного двору в результаті чого і було поділено житловий будинок до 1939 року забудови та хліви. Дані дії було проведено з дотриманням діючого на вказаний час законодавства, що і відображено в погосподарських книгах сільської ради, яка на вказаний період часу була єдиним документом, що посвідчував право власності на об'єкти нерухомості в сільських населених пунктах.

Крім цього, ніхто із попередніх власників не оспорював вказаний поділ житлового будинку, що вбачається з підписів на записах в погосподарських книгах.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що спадковим майном після смерті ОСОБА_5 в 1999 році є 1\2 частина житлового будинку 1939 року побудови з відповідною частиною господарських будівель, та після смерті ОСОБА_4 у 1996 році є інша частина домоволодіння.

Після смерті ОСОБА_13 в управління його часткою спадкового майна в розмірі 1\2 частини спірного житлового будинку вступила його дружина ОСОБА_5, яка проживала у вказаній частині житлової будівлі і померла 23 серпня 1999 року.

Оскільки, згідно заповіту ОСОБА_5, ОСОБА_2 успадкував земельний наділ, що стверджується нотаріально оформленим свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (а.с. 44), тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що він успадковує і інше належне ОСОБА_14 спадкове майно : 1\2 частину житлового будинку до 1939 року забудови і відповідну частину господарських будівель.

Аналогічно є законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_3 , як дружина спадкоємця першої черги за законом успадковує майно чоловіка ОСОБА_4, який помер в ІНФОРМАЦІЯ_1 року, оскільки фактично прийняла вказане майно і проживає у вказаній частині житлового будинку.

ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із заявою в якій просить повернути йому зайво сплачені кошти судового збору, посилаючись на те що банком було допущено помилку в зазначенні рахунку отримувача.

У відповідності до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” судовий збір повертається у розмірі переплаченої суми.

З долученого до заяви платіжного доручення № k21\8\131 від 08.02.2012 року вбачається, що ОСОБА_2 було зайво сплачено 107,30 гривень, тому їх слід повернути.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Збаразького районного суду від 20 грудня 2011 року залишити без змін.

Повернути ОСОБА_2 зайво сплачені кошти на судовий збір в сумі 107,30 гривень, які знаходяться на рахунку ГУДКСУ в Тернопільській області № 31212206700002, код отримувача 37977726, код банку отримувача 838012.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: