Рішення № 22573968, 06.04.2012, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-0827/22/2011

Пр. № 2-0827/1/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 квітня 2012 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Щасливої О.В.

при секретарі Морозової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення за кредитним договором на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки –квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, укладеним між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 11 липня 2007 року, а також про виселення відповідачів із квартири, переданої в іпотеку.

В позові зазначає, що відповідно до договору кредиту № 0703/0707/88-221 від 11 липня 2007 року ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 40000 доларів США із сплатою 14 процентів річних зі строком погашення по 10 липня 2017 року включно. Згідно з умовами договору кредитування позичальник зобов’язалася до 10 липня 2017 року повернути отриману суму кредиту та проценти за користування кредитними коштами відповідно до графіку погашення кредиту, встановленого додатком № 1 до кредитного договору. В цей же день між банком, з одного боку, та відповідачами, - з другого, в забезпечення зобов’язань за кредитним договором укладений договір іпотеки № 0703/0707/88-221-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, згідно із яким в іпотеку АКБ «ТАС-Комерцбанк»передано квартиру АДРЕСА_1, 2/3 частини якої належить ОСОБА_1, а її 1/3 частина –ОСОБА_2 Оскільки позичальник виконувала свої зобов’язання за кредитним договором неналежним чином, станом на 23 лютого 2012 року утворилася заборгованість в сумі 446618 грн. 43 коп., як еквівалентні 55917,47 доларів США, з них 273570 грн. 72 коп., що еквівалентні 34252 доларів США, складає заборгованість за простроченим кредитом, 123875 грн. 68 коп., які еквівалентні 15509,04 доларів США, становить заборгованість по процентам, 49172 грн. 02 коп., еквівалентні 6156, 43 доларів США, –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом. Так як позичальник належним чином не виконувала свої зобов’язання, банк у відповідності до п. 3.8 кредитного договору, визначивши, термін повернення кредиту таким, що настав, 18 травня 2009 року направив відповідачам вимогу про дострокове погашення кредиту в строк, який не може перевищувати десяти календарних днів з дати відправлення зазначеної вимоги.

На підставі викладеного представник позивача в судовому засіданні просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах, а також стягнути з відповідачів видатки по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. Крім того, просить про виселення відповідачів з квартири, що передано в іпотеку.

Відповідачі позов визнали частково. Пояснили, що погоджуються з розрахунком заборгованості за кредитом, знаходять незрозумілим і нечітким розрахунок процентів, у зв’язку з чим просять не враховувати суму заборгованості по відсотках при визначенні суми заборгованості позивачки, а також просять знизити розмір пені з урахуванням тяжкого майнового стану відповідачки ОСОБА_1, яка є позивальником.

У задоволенні вимог про виселення просять відмовити, оскільки в силу житлового законодавства виселення може проводитися лише у встановленому законом порядку, а що стосується виселення при зверненні стягнення на іпотечне майно, то в силу закону таке виселення без надання іншого жилого приміщення може здійснюватися лише відносно жилих приміщень, придбаних за рахунок банківського кредиту. Оскільки предмет іпотеки не набувався за рахунок кредитних коштів, виселення без надання іншого жилого приміщення суперечить закону. А так як представник фінансової установи не пропонує відповідачам інше жиле приміщення, позов належить залишити без задоволення.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, в частині вимог про звернення стягнення на іпотечне майно і не вбачає підстав для ухвалення рішення про виселення на користь позивача, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 11 липня 2007 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та ОСОБА_1 укладений договір кредиту № 0703/0707/88-221, відповідно до якого позичальник отримала кредит в сумі 40000 доларів США із сплатою 14 процентів річних (а. с. 11-14). Згідно з умовами договору кредиту позичальник зобов’язалася до 10 липня 2017 року повернути отриману суму кредиту та проценти за користування кредитними коштами відповідно до графіку погашення кредиту, встановленого додатком № 1 до кредитного договору. В забезпечення виконання зобов’язань за договором кредитування позивач, з однієї сторони, та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, - з другої, уклали договір іпотеки № 0703/0707/88-221-Z-1 (а. с. 18-19), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, згідно із яким в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк»передано квартиру АДРЕСА_1, 2/3 частини якої належить Чепурно вій О.М., а її 1/3 частина –ОСОБА_2 Станом на 23 лютого 2012 року утворилася заборгованість за кредитним договором в сумі 446618 грн. 43 коп., які еквівалентні 55917,47 доларів США (а. с. 135-140).

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

За змістом ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики позичальником позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Із змісту ст. 611 ЦК України випливає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зазначені положення узгоджуються з правилами ст. 589 ЦК України, відповідно до яких за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Таке право заставодержателя закріплено в п. 10.3. договору іпотеки між сторонами (а. с. 18-19).

В силу ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов’язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналогічні положення містяться у п. 11 договору про іпотеку (а. с. 18).

Надані суду письмові докази, а саме: вимога, адресована відповідачам 18 травня 2009 року, яка отримана відповідачкою (а. с. 21), підтверджують дотримання позивачем порядку врегулювання спору перед початком процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

В силу ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як випливає із змісту договору іпотеки від 11 липня 2007 року, за цим договором іпотекодавець є майновим поручителем за зобов’язаннями по кредитному договору № 0703/0707/88-221, що означає право звернення кредитора з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до боржника, так і до поручителя чи до обох одночасно.

З огляду на встановлені судом обставини суд знаходить, що право звернення стягнення на предмет іпотеки зумовлене невиконанням зобов’язань за основним договором. За умови невиконання позичальником своїх обов’язків банк у відповідності до положень кредитного договору визнав термін повернення кредиту таким, що настав, згідно із положеннями законодавства про іпотеку та умовами договору попередив іпотекодавців про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги про погашення заборгованості, розмір заборгованості є співмірним із вартістю предмета іпотеки, зазначеною в договорі, тому суд вважає, що вимога про стягнення за рахунок предмету іпотеки ґрунтується на законі та умовах договору, який є дійсним і підлягає виконанню.

При визначенні розміру суми заборгованості, в межах якої належить звернути стягнення на предмет іпотеки, суд не погоджується з твердженнями відповідачів про неврахування суми відсотків через неясність їх розрахунку, оскільки в порушення принципу змагальності вони не підкріпили свої доводи фактичними даними, не протиставили оспорюваним розрахункам свої, між тим надані позивачем відомості про розмір процентів не викликають у суду сумнівів в своїй правильності.

В силу ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи спір в частині визначення розміру пені, суд не знаходить підстав для її зменшення, оскільки в силу наведеного положення закону лише сукупність обставин, а саме: значне перевищення розміром неустойки розміру збитків, а також інші обставини, що мають істотне значення для справи, може зумовити зниження розміру неустойки.

Між тим, як зазначено судом, розмір пені обчислюється сумою в 49172 грн. 02 коп., що не тільки не перевищує, а є значно меншою, ніж сума загальної заборгованості, зокрема, заборгованості за неповерненим кредитом, яка становить 173575 грн., що поряд з відсутністю суттєвих для справи обставин не дає підстав для застосування зазначеного правила.

Що стосується зазначення в рішенні початкової ціни предмета іпотеки, суд, виходячи з того, що для сторін, за їх заявою в суді, є прийнятною ціна, яка буде визначена незалежним суб’єктом оцінювання в процесі здійснення виконавчого провадження, вважає за можливе послатися в рішенні на визначення початкової ціни нерухомості згідно з даними оцінювача в процесі звернення рішення до виконання.

Вирішуючи вимоги про виселення, суд виходить з наступного.

В силу ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений з жилого приміщення інакше ніж з підстав та в порядку, передбачених законом.

Згідно із ч. 3 ст. 109 ЖК України після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

Оскільки, як встановлено судом, банком не дотримано зазначену процедуру, письмова вимога про виселення у встановлений строк відповідачам не направлялась, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про виселення.

Судовий збір та збір на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду, попередньо оплачені позивачем, належить стягнути на його користь з відповідачів у рівних частках.

Керуючись ст. ст. 526, 543, 551, 554, 589, 590, 611, 1050, 1054 ЦК України, 9, 109 ЖК України ст. ст. 33, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 3, 10, 59, 60, 88, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Сведбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0703/0707/88-221 від 11 липня 2007 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк»і ОСОБА_1 у сумі 446618 (чотириста сорок шість тисяч шістсот вісімнадцять) гривень 43 коп., в тому числі 273570 (двісті сімдесят три тисячі п’ятсот сімдесят) гривень 72 коп. заборгованості за кредитом, 123875 (сто двадцять три тисячі вісімсот сімдесят п’ять) гривень 68 коп. заборгованості по процентам, 49172 (сорок дев’ять тисяч сто сімдесят дві) гривні 02 коп. пені, звернути стягнення на предмет іпотеки –трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 69,4 квадратних метри, житловою площею 42,3 квадратних метри, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, (2/3 частини), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, (1/3 частина), передану в іпотеку на підставі договору № 0703/0707/88-221-Z-1 від 11.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним номером 41, з початковою ціною, встановленою суб’єктом оцінювання під час здійснення виконавчого провадження, шляхом продажу на прилюдних торгах.

В задоволенні вимог про виселення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Сведбанк»по 850 грн. судового збору, по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на рахунок № 37391001220701 в Запорізькому відділенні АТ «Сведбанк», МФО 300164, код ЄДРПОУ 19356840.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - в той же строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя О.В. Щаслива