Ухвала суду № 22570501, 02.04.2012, Апеляційний суд Херсонської області

02.04.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц 2190/964 2012 рік Головуючий у 1 інстанції

Головко О.В.

Категорія 27 Доповідач Семиженко Г.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2012 року квітня місяця 02 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого: Семиженка Г.В.

суддів: Базіль Л.В.

Бугрика В.В.

при секретарі: Конотоп О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 29 вересня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про визнання неправомірною зміну умов кредитного договору,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що поміж сторонами 14 квітня 2008 року було укладено кредитний договір №HECFG50000006909, в порушення його умов відповідачем було в односторонньому порядку змінено розмір відсоткової ставки у сторону збільшення без згоди позивачки, у позові поставлено питання про визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню з жовтня 2008 року позивачці процентної ставки за вказаним кредитним договором в розмірі 30 % річних замість 15 % та про зобовязання вказаної банківської установи відновити становище, яке існувало до жовтня 2008 року, а також відсторнувати (зменшити) нараховані з жовтня 2008 року відсотки за ставкою 30 % річних та неустойки.

Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 29 вересня 2011 року позов задоволено, ухвалено визнати неправомірними дії Закритого акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк»по нарахуванню з жовтня 2008 року ОСОБА_3 процентної ставки за кредитним договором № HECFG50000006909 від 14 квітня 2008 року в розмірі 30 % річних замість 15 %, відповідача зобов'язано відновити становище, яке існувало до жовтня 2008 року, а також відсторнувати з жовтня 2008 року відсотки, нараховані за вказаним договором за ставкою 30 % річних та неустойки.

В апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»на рішення суду з посиланням на його незаконність та необґрунтованість поставлено питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки процентна ставка була правомірно підвищена відповідачем у відповідності до положень п. 2.3.1 договору поміж сторонами у зв'язку з настанням передбачених цим пунктом обставин, підвищення розміру здійснено до набуття чинності закону, який заборонив таке право банку.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи сторони свої процесуальні позиції підтримали, при цьому представник банку вважала, що право банку на підвищення процентної ставки виникло у нього на підставі п. 8.8. договору про іпотечний кредит поміж сторонами у зв'язку з відмовою держаної іпотечної установи викупити даний кредит.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, за ст. 652 цього Кодексу у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

На момент укладення договору поміж сторонами чинним законодавством не було встановлено заборони для банків на підвищення процентної ставки за кредитними договорами, однак таке підвищення у любому випадку має бути обґрунтованим, а його розмір повинен бути співмірним та відповідати об'єктивним обставинам, з якими пов'язується таке підвищення.

Як вбачається з матеріалів справи поміж позивачкою та Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк», назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», 14 квітня 2008 року було укладено вказаний у позові договір на 18331 гривні на 20 років під 15 % річних, який представником банку визначено як попередній, його п. 2.3.1. передбачено право банку в односторонньому порядку змінювати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом, встановленим НБУ на момент укладення цього договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті, у відповідній пропорції до таких змін (а.с. 6-9), цього ж дня поміж сторонами було укладено договір про іпотечний кредит (за визначенням представника банку основний договір) на 454500 гривень на 20 років під 15 % річних, його п. 8.8. передбачено право банку змінити розмір відсоткової ставки у випадку, якщо права кредитора за цим договором не будуть відступлені на користь будь-якої третьої особи, до розміру звичайної процентної ставки, що встановлена у кредитора для таких видів кредитів (а.с. 10-14).

Листом від 26 червня 2008 року відповідач повідомив позивачку про збільшення процентної ставки до 2,09 % у місяць з 11 серпня 2008 року у зв'язку з невиконанням договору про рефінансування поміж відповідачем та Державною іпотечною установою України, таке підвищення стало фактично нараховуватися з вказано дати, відповідачка у своїй заяві висловлювалася проти такого підвищення (а.с. 15, 23-38).

Оскільки кредит було надано у гривні, збільшення процентної ставки не може пов'язуватися зі зміною курсу долара США, величина зміни облікової ставки НБУ не відповідає величині зміні процентної ставки за договором, у своєму листі про підвищення процентної ставки банк на зазначені обставини не посилається, а посилається на відмову Державної іпотечної установи України у рефінансуванні кредиту.

Як вбачається з матеріалів, наданих апеляційному суду, 26 березня 2006 року поміж відповідачем та Державною іпотечною установою укладено договір про рефінансування та обслуговування іпотечних кредитів № 8, у зв'язку з його невиконанням іншою стороною банком обґрунтовується підвищення процентної ставки за спірним договором.

Позивачка при підписанні кредитного договору не була ознайомлена з вказаним договором поміж відповідачем та Державною іпотечною установою та не має правових засобів впливу на його виконання.

Ст. 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, а відповідно засади здійснення сторонами цивільних правовідносин своїх прав та обов'язків, такі як свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

П. 8.8 договору про іпотечний кредит поміж сторонами не є прозорим та зрозумілим для позивачки, не відповідає положенням приведеної норми матеріального права, суперечить ст. 11 Закону України "Пор захист прав споживачів" та п. 3.4. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими постановою Національного банку України N 168 від 10 травня 2007 року.

Умови договору поміж відповідачем та Державною іпотечною установою України не прописані у кредитному договорі поміж сторонами, зміна умов кредитного договору не може перебувати в залежності від виконання умов договору, стороною якого позивачка не являється.

Крім того, як вбачається з відповіді Державної іпотечної установи України на ім'я відповідача від 21 січня 2009 року № 316-1, відступлення права вимоги за спірним договором не відбулося через неналежне оформлення відповідачем документів з роз'ясненням можливості повторного звернення після усунення недоліків, зазначена подія не є незалежною від волі сторін кредитного договору, яка б мала безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку, дії відповідача по підвищенню процентної ставки за кредитним договором суперечать як його умовам, так вище наведеним нормам матеріального права.

Погашення суми кредиту позивачкою після одностороннього підвищення розміру процентів відповідачем не свідчить про її згоду на зміну умов договору, оскільки вона сплачувала загальну суму, яка розподілялася відповідачем без її участі, позивачка заперечувала таке підвищення, однак була обмежена у свободі своїх дій у зв'язку з загрозою можливих санкцій у разі порушенні графіку повернення кредиту.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції підставно відновив порушене право позивачки у спосіб, який є адекватним цивільному правопорушенню.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить посилання на обставини, які б могли бути підставою для скасування рішення у справі, скаргу слід відхилити, рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» відхилити.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 29 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, на неї протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Судді _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _