Рішення № 22565176, 16.12.2011, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-171/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2011 року           м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого-судді Стратович О.В.

при секретарі Корнейчук О.В.

за участю :

позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1, до ОСОБА_3 комбінату громадського харчування районної споживчої спілки , м.Олевськ вул..Б.Хмельницького , 1 , про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди ,

В С Т А Н О В И В :          

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі , стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної / не майнової / шкоди. Зазначає , що з 01.09.1997 року була прийнята на посаду кухаря шкільної їдальні ОСОБА_3 комбінату громадського харчування райспоживспілки / КГХ /, відповідно до наказу № 60 від 20.08.1997 року , однак наказом № 93 від 15.12.2003 року переведена буфетницею кафе «Золотий ключик ».

16.11.2010 року керівництвом підприємства було видано наказ № 80 про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працюючих на підприємстві у зв’язку із збитковою роботою підприємства та наказом № 81 від 16.11.2010 року було попереджено про наступне звільнення у зв’язку зі скороченням штату .

Відповідно до наказу № 5 від 17.01.2011 року позивачка було звільнена з займаної посади.

.Позивачка вважає , своє звільнення незаконним та таким , що не відповідає вимогам чинного законодавства України , виходячи з наступного .

До часу звільнення жодних змін в організації виробництва і праці на підприємстві не відбулося . Кафе в якому працювала позивачка функціонує і на даний час в тому самому режимі , на роботу в кафе були прийняті нові працівники , хоча при скороченні було б нелогічно приймати нових працівників.

Скорочення чисельності штату працівників нібито відбулося у зв’язку зі збитковістю роботи підприємства , яка штучно створювалася самим керівництвом , для привласнення керівником вказаного закладу , а саме поставок продукції яка мала би продаватися в кафе майже не були , якщо і були то дуже не значні , все це призвело до наслідків не окупаємості , хоча жодної заборгованості у підприємства не було і не має до даного часу , тільки штучно зменшені обсяги продажу .

Керівництвом штучно погіршувалося умови праці працівників шляхом скорочення витрат на виплату заробітної плати , виплати заробітної плати нижчою ніж передбачено законодавством , а саме 10% від товарообороту по закладу де безпосередньо працювали працівники , про що також керівництвом підприємства був складений наказ № 68 від 10.09.2010 року , як наслідок нібито скорочення робочих місць .

Позивачка також зазначила , що має тривалий стаж роботи на підприємстві , має на утриманні неповнолітню дитину, яка навчається в школі та повнолітню дитину , студена вищого начального закладу , яку також утримує , тому вважає що при скороченні керівництво підприємства повинно було запропонувати роботу на підприємстві так як вона має переважне право перед іншими працівниками на залишення на роботі , яке повинно було би надане їй однак роботодавець знехтував наданим законом правом .

Позивачка вважає своє звільнення не законним , та таким що відбулося з порушенням її конституційного права на працю та рівні умови праці , а також порушення вимог п.1 ст.40 КЗпП України. В зв’язку з чим вимушена звернутися до суду .

Позивачка вважає , що перебуває у вимушеному прогулі тому роботодавець зобов’язаний виплатити на її користь заробітну плату в розмірі передбаченому законом .

Крім того вважає , що незаконними діями відповідача їй була заподіяна моральна шкода , яка полягає в тому , що нею були перенесені моральні страждання . Моральна атмосфера в сім’ї після її звільнення погіршилася. Вона весь цей час знаходиться у стані пригнічення та дискомфорту. Внаслідок незаконного звільнення погіршився стан її здоров’я .Усе це викликане незаконним звільненням її з роботи , а тому завдану їй моральну шкоду оцінює в 5000 грн.

У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала в повному обсязі і просить їх задовольнити. При цьому пояснила , що при звільненні її на засідання профспілкового комітету не запрошували і рішення про скорочення посади було прийняте в її відсутність , роботодавець їй ніяких посад не пропонував , не врахував її переважне право на залишення на роботі .Підтримує повністю обставини викладені нею в позовній заяві .

Представник позивача позовні вимоги підтримав і просить суд задовольнити їх в повному обсязі .

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує , посилаючись на те , що позивачку було звільнено з роботи у відповідності до п.1 ст.40 КЗпП України , оскільки на підприємстві відбулося скорочення чисельності штатів працівників кафе «Золотий ключик », звільнення відбулося за згодою профспілкового комітету та за згодою позивачки , остання не погоджувалася з пропонованою їй іншою роботою тому вини керівництва у незаконному звільненні позивачки не вбачає .

Суд , заслухавши пояснення сторін , дослідивши письмові докази , вважає що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню частково з таких підстав .

Встановлено , що сторони 01.09.1997 року уклали безстроковий трудовий договір відповідно до якого , позивачка перебувала в трудових стосунках з відповідачем до звільнення .

Наказом № 81 від 16.11.2010 року працівники кафе були попереджені про звільнення з роботи з 16.01.2011 року.

Як убачається в матеріалах справи позивачку на засідання профкому не викликали і остання в засіданні профкому участі не приймала і , тому відповідач не запропонував позивачці іншу роботу відповідно до кваліфікації останньої . В судовому засіданні представник відповідача не надав суду доказів про виклик позивачки на засідання профкому.

Наказом № 5 від 17.01.2011 року відповідач звільнив позивачку з займаної посади буфетника на підставі п.1 ст.40 КЗпП України - у зв’язку зі скороченням штату працівників .

При звільненні позивачки з роботи відповідач не врахував переважне право залишення на роботі позивачки , а саме наявність на її утриманні не повнолітньої дитини та повнолітньої дитини , які продовжують навчання і перебувають на утриманні позивачки , а також ту обставину що позивачка працює на підприємстві тривалий безперервний час , до дисциплінарної відповідальності за час роботи не притягувалася , має таку саму кваліфікацію , що і робітники , які залишилися на роботі .

Досліджуючи підстави звільнення позивачки по п.1 ст.40 КЗпП України суд не убачає у відповідача підстав скоротити штат працівників кафе так як зазначені в у пункті 1 підстави відсутні .

Суд не може взяти ствердження представника відповідача , що рішення про передачу кафе в оренду прийняте у зв’язку з збитковістю так як відповідач в письмовому запереченні на позов зазначив : «16.01.2011 року Кафе було передано в оренду .При цьому реалізація лікеро-горілчаних виробів лишається в підзвіті КГХ всі інші товари передані в оренду , і знаходяться під контролем комбінату »про такі умови не зазначено в договорі оренди кафе «Золотий ключик ».

З огляду на викладене , суд вважає , що вимоги позивачки підлягають задоволенню і вона має бути поновлена на роботі .

Відповідно п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір , укладений на невизначений строк , а також строковий трудовий договір до строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці , в тому числі ліквідації , реорганізації , банкрутства або перепрофілювання підприємства , установи , організації , скорочення чисельності або штату працівників .

В ст.42 КЗпП України зазначено , при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці . При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається : сімейним –при наявності двох і більше утриманців , працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві , в установі , організації .Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників , якщо це передбачено законодавством України .

Суд не може взяти до уваги порівняльний аналіз роботи інших підрозділів КГХ в порівнянні з виробничою діяльністю скорочених працівників , кафе «Золотий ключик »так , як ці виробничі підрозділи знаходилися в інших умовах виробничої діяльності по своєму виробничому призначенню .

У відповідності до ч.2 ст.235 КЗпП України позивачці має бути виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу , починаючи з 17.01.2011 року до дня розгляду справи включно .

Згідно з довідкою про заробітну плату позивачки , наданою відповідачем , її середньоденний заробіток за останні два місяці складав 26.16 грн. Отже за 236 днів вимушеного прогулу відповідач має сплатити позивачці / 26,16 х 236 ./ 6173,76 грн.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної / не майнової / шкоди працівнику провадиться у разі , якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань , втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає доведеним , що позивачці незаконними діями відповідача заподіяна моральна / не майнова / шкода , яку необхідно стягнути на користь позивачки в розмірі 500 грн. , що на думку суду є достатнім і справедливим .

          Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом , а позов задоволено , то на підставі ч.3 ст.81, ч.3 ст.88 ЦПК зазначені платежі підлягають стягненню з відповідача в доход держави .

                    Керуючись вимогами : ст.ст. 40,42, 235,237-1 КЗпП України ; ст.ст. 10,11, 60,81,88, 212-215 , 218 ЦПК України , суд-

В И Р І Ш И В :

           Позов ОСОБА_1 , АДРЕСА_1, до ОСОБА_3 комбінату громадського харчування районної споживчої спілки , м.Олевськ вул..Б.Хмельницького , 1 , про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково .

          Скасувати наказ № 5 від 17.01.2011 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади буфетника за скороченням штату працівників .

          Поновити ОСОБА_1 на посаді буфетниці кафе «Золотий ключик » ОСОБА_3 комбінату громадського харчування районного споживчого товариства з 17.01.2011 року .

          Стягнути з відповідача –ОСОБА_3 комбінату громадського харчування районного споживчого товариства на користь позивачки –ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 6173,76 грн.

          Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 500 грн. моральної шкоди .

          Стягнути з відповідача ОСОБА_3 комбінату громадського харчування районної споживчої спілки , м.Олевськ вул..Б.Хмельницького , 1 державне мито в розмірі 51 грн.

          Стягнути з відповідача –ОСОБА_3 комбінату громадського харчування районного споживчого товариств витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в ОСОБА_3 районному суді Житомирської області в сумі 120,00 грн. на р/р 31217259700460, Код ЗКПО : 20413477, Банк одержувач ГУ ДКУ в Житомирській області, МФО банку 811039.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в Апеляційний суд Житомирської області , через Олевський районний суд Житомирської області , протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_4