Вирок № 22563203, 18.01.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/65/2012

ВИРОК

іменем України

"18" січня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

при секретарі Каракадько Ю.В.,

з участю прокурора Нижнік Л.І.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянки України, освіта базова загальна середня, не працює, незаміжньої, має на утриманні неповнолітню дитину, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, судимої

-25.04.1996 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст.229-6 КК України /в редакції 1960 року/ до 4 років позбавлення волі, звільненої з місця позбавлення волі умовно-достроково на 01 рік 01 місяць 27 днів за постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 10.07.1998 року,

-17.07.2002 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього її майна, за постановою Полтавського районного суду міста Полтави від 07.06.2005 року в порядку ст.82 КК України невідбута частина основного покарання в виді 01 року 09 місяців 14 днів замінена на обмеження волі, звільненої з місця обмеження волі умовно-достроково на 10 місяців 16 днів в порядку ст..81 КК України за постановою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

В С Т А Н О В И В :

14 листопада 2011 року біля 18 годин 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області підсудна ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходилася на законних підставах в квартирі АДРЕСА_2, перебуваючи в гостях потерпілого ОСОБА_1.

Під час вживання алкогольних напоїв, внаслідок раптово виниклих неприязних відносин, на грунті малозначних побутових факторів, підсудна ОСОБА_2 умисно нанесла удар ножем в область грудної клітини спереду потерпілому ОСОБА_1, спричинивши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, в виді колото-різаної рани в області грудної клітини спереду, з переломом грудини в області мечевидного відростку.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 визнала себе винною повністю, та підтвердила факт вчинення нею цього злочину при викладених вище обставинах.

Суд вважає визнати недоцільним дослідження доказів, у відношенні тих фактичних обставин, які нікім не оспорюються, і проти цього не заперечують учасники судового розгляду справи.

Аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів приводять суд до переконання доведенності вини підсудної ОСОБА_2.

Поскільки підсудна ОСОБА_2 вчинила умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, то умисні дії підсудної ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України.

При визначенні покарання підсудній ОСОБА_2 суд в якості обставин, які пом`якшують її покарання, визнає щире каяття підсудної, активне сприяння розкриттю скоєного нею злочину, пробачення підсудної потерпілим ОСОБА_1, який є співмешканцем рідної сестри підсудної ОСОБА_2.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудній ОСОБА_2 є рецидив злочинів, та вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного спяніння.

При визначенні покарання підсудній ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного нею злочину, його суспільну небезпеку, дані про особу підсудної, яка є судимою, задовільно характеризується за місцем проживання, має на утриманні дитину чотирьохрічного віку, соціальне та матеріальне становище підсудної, її сімейний стан, стан її здоров`я, стать та вік, рівень культури та освіти, відсутність тяжких наслідків, які б негативно вплинули на стан здоров`я потерпілого ОСОБА_3, наявність обставин, які помякшують та обтяжують покарання підсудній ОСОБА_2.

З урахуванням всіх обставин кримінальної справи, враховуючи тяжкість злочину, скоєного підсудною ОСОБА_2, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудної ОСОБА_2 без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України, яке буде необхідним та достатнім для виправлення підсудної ОСОБА_2, а також попередження вчинення нею нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

Звільняючи підсудну ОСОБА_2 від відбування основного покарання та покладаючи на неї обов`язки, відповідно до ст.76 КК України, суд враховує дані про особу підсудної ОСОБА_2, які свідчать про те, що вона потребує постійного контролю зі сторони правоохоронних органів, в тому числі і з боку кримінально-виконавчої інспекції.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до п.5 ст.81 КПК України. /а.с. 46-47/.

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України судові витрати покладаються на засуджену, та підлягають стягненню, з врахуванням при цьому ступіні вини та майнового стану засудженої.

Відповідно до ст.93-1 КПК України кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, стягуються судом при постановленні вироку за позовом прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою та третьою статті 93 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити її покарання в виді 01 /одного/ року позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засуджену ОСОБА_2 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши її строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши засуджену не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Речовий доказ по кримінальній справі ніж, який переданий на зберігання в камеру збереження речових доказів Вознесенського МВ УМВС, відповідно до корінця квитанції №147 від 07 грудня 2011 року повернути потерпілому ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, та який є законним власником даного предмету. /а.с. 46-47/.

Судові витрати стягнути з засудженої ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області, ГУДКУ в Миколаївській області р/р 31251272210005 код платежа 25574110, МФО 826013: - 225 /двісті двадцять п`ять/ гривень 12 копійок за проведення судової криміналістичної експертизи №34 від 29.11.2011 року /а.с.40-44/.

Цивільний позов прокурора в інтересах закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, задовольнити повністю, та стягнути з засудженої ОСОБА_2 на користь фінансового управління Вознесенської міської ради, ГУДКУ в Миколаївській області р/р 31419544700007, код 24060300, ОКПО 23406957: - 1025 /одну тисячу двадцять пять/ гривень 92 копійки витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1.

Апеляції на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 15 діб з моменту оголошення вироку, а засудженою в той же строк, з моменту одержання копії вироку.

Суддя: О. Е. Дробинський