Постанова № 22561894, 06.04.2012, Сколівський районний суд Львівської області

Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 1320/21/2012

провадження № 2-а/1320/41/2012

06.04.2012

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2012 року Сколівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого –судді Микитина В.Я.;

при секретарі Корнуті Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції праці у Львівській області, з участю третьої особи –ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову головного державного інспектора праці ТДІП у Львівській області ОСОБА_2 від 30.12.2011 року № 13-24-013/1491-0432 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 188-6 КпАП України у вигляді сплати штрафу у дохід держави у розмірі 952 грн.. Позовні вимоги мотивує тим, що він, як Сколівський міський голова, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КпАП України не вчиняв, тому не може нести за нього відповідальність. Суб’єктом вказаного правопорушення є, на його гумку, головний бухгалтер Сколівської міської ради Львівської області – ОСОБА_3, яка не виконала належним чином його розпорядження про забезпечення виконання припису державного інспектора праці і за це повинна нести адміністративну відповідальність. Крім того, посилається на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього. З огляду на вказане, вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, не об’єктивно з’ясував всі обставини справи, що є неприпустимим, а відтак, він змушений був звернутися до суду із даним адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування вказаної постанови.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить адміністративний позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві (а. с. 3-4).

Територіальна державна інспекція праці у Львівській області явку компетентного представника у судове засідання не забезпечила, хоча належним чином повідомлялась про день та час судового розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення їй поштового відправлення –судової повістки (а. с. 11). При цьому, заяви про можливість розгляду справи у відсутності компетентного представника, або ж про перенесення судового розгляду справи не подала.

Третя особа –ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову (а. с. 13-15), просить у позові відмовити.

Дослідивши подані позивачем під час звернення до суду, а його представником у судовому засіданні документи, дослідивши подані третьою особою у судовому засіданні документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

З копії оскаржуваної постанови № 13-24-013/1491-0432 від 30.12.2011 року (а. с. 5-7, 16-18) вбачається, що позивач, обіймаючи посаду Сколівського міського голови, у встановлені законодавством строки не виконав вимоги припису Територіальної державної інспекції праці у Львівській області № 13-24-013/1676-1132 від 14.10.2011 року щодо усунення порушень законодавства про працю, пов’язаного із звільненням гр. ОСОБА_5, у зв’язку з чим і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КпАП України у вигляді сплати штрафу у дохід держави у розмірі 952 грн..

Копію вказаної постанови позивач отримав 04.01.2012 року, коли така надійшла на адресу Сколівської міської ради Львівської області, після чого одразу ж звернувся до суду із відповідним позовом (а. с. 8). До того ж, позивачу не було нічого відомо про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-6 КпАП України, а про існування такого він дізнався лише у день розгляду справи про адміністративне правопорушення із листа головного державного інспектора праці ОСОБА_2 вих. № 02-5606/05 від 26.12.2011 року, який надійшов на адресу міської ради та зареєстрований відповідно 30.12.2011 року (а. с. 25). Такий протокол складений і з порушенням ч. 2 ст. 254 КпАП України, згідно з якою протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, на який покликалася головний державний інспектор праці ОСОБА_2 під час винесення спірної постанови, не був складений у двох екземплярах, відповідно копія такого протоколу надана не була. Вказане позбавило позивача права, передбаченого ч. 3 ст. 256 КпАП України, подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КпАП України у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності зазначається пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Позивач не мав змоги викласти своє пояснення у протоколі.

Вказані факти свідчать про незаконність протоколу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, який був однією із підстав для винесення спірної постанови, а головний державний інспектор праці ОСОБА_2, у порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 278 КпАП України, при підготовці до розгляду адміністративних матеріалів не вирішила питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення.

Окрім допущення процесуальних порушень під час складення протоколу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, були також порушені його права під час провадження у справі про адміністративне правопорушення. Так, відповідно до ч. 1 ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, наділена відповідними правами, зокрема знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, а також оскаржити постанову по справі. Під час провадження у справі про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови позивач не мав належної можливості ознайомитися з матеріалами справи, копія протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності йому не була надана, можливості подавати докази він був позбавлений. Крім того, позивача було позбавлено права на надання правової допомоги. Вказане також свідчить про порушення норми ст. 279 КпАП України, згідно з якою головний державний інспектор праці під час притягнення особи до адміністративної відповідальності неодмінно мала заслухати таку, а також дослідити всі докази. Натомість, з копії вказаного вище листа-повідомлення головного державного інспектора праці ОСОБА_2 вих. № 02-5606/05 від 26.12.2011 року (а. с. 25) вбачається, що остання фактично викликає позивача у приміщення Територіальної державної інспекції праці у Львівській області за адресою –м. Львів, вул. Валова, 31 на 30.12.2011 року на 14 год. 00 хв. не для розгляду справи про адміністративне правопорушення, а вже безпосередньо для складення та підписання постанови про накладення штрафу, що є неприпустимим і свідчить про її упереджене ставлення, як посадової особи –до особи правопорушника. Тим-же листом вона повідомляла позивача і про існування протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності. Ще одним порушенням суд вбачає і той факт, що виклик позивача для нібито розгляду справи про адміністративне правопорушення здійснювався у м. Львів, а оскаржувана постанова складена та підписана інспектором праці у м. Сколе. Вказані дії головного державного інспектора праці ОСОБА_2 свідчать про грубе порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначеного КпАП України.

Зазначені факти безперечно свідчать також про те, що головний державний інспектор праці ОСОБА_2 як посадова особа, при розгляді справи про адміністративне правопорушення всупереч вимогам ст. 280 КпАП України не з’ясувала, чи було вчинене дане правопорушення, і чи винна особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, тобто позивач, у його вчиненні, що є безперечною підставою для визнання незаконною та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 188-6 КпАП України.

На підставі вказаного вище та керуючись ст. ст. 9, 70, 71, 86, 159, 160-163, 171-2 КАС України, ст. ст. 287-289, 293 КпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову № 13-24-013/1491-0432, винесену 30.12.2011 року головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці у Львівській області ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КпАП України у вигляді сплати штрафу у дохід держави у розмірі 952 грн..

Постанова суду у відповідності до ч. 2 ст. 171-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.Я. Микитин