Постанова № 22561373, 20.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року справа №2а-26514/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Старосуда М.І.

суддів <Суддя учасник колегії >

ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі Крамській С.О., за участю представників: позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, розглянувши відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а-26514/10/0570 за позовом комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002332342/0 та № 002322342/0 від 08.11.2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що відповідачем 02.11.2010 року за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» з питань підтвердження отриманих від платника податків фізичної особи підприємця ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1) відомостей за період з 01.06.2009 року по 31.07.2010 року, встановлені порушення та складено акт № 2839/23-2/33760279. На підставі вказаного акту прийнято податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються. Позивач вважає висновки акту перевірки необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відповідно прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, тому просив задовольнити позовні вимоги.

Постановою Донецького окружного адміністративного від 03 листопада 2011 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» є юридичною особою з 26.12.2006 року та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя.

Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Донецької області 02.11.2010 року за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ККП ММР «Маріупольтепломережа» з питань підтвердження отриманих від

платника податків фізичної особи підприємця ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1) відомостей за період з 01.06.2009 року по 31.07.2010 року, встановлені порушення та складено акт № 2839/23-2/33760279.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме: податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2010 року № 0002332342/0 ККП ММР «Маріупольтепломережа» за порушення п. 3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 161556 грн., у тому числі основний платіж - 108418 грн., штрафні фінансові санкції - 53138 грн.; податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2010 року № 0002322342/00 ККП ММР «Маріупольтепломережа» за порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 187539,60 грн., у тому числі основний платіж - 125810 грн., штрафні фінансові санкції - 61729,60 грн. ( том 1, а.с. 26, 27).

З висновків акту перевірки слідує, що податковим органом встановлені порушення:

п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 125810 грн. та завищено від'ємне значення (розд.8 декларації по податку на прибуток) об'єкта оподаткування за 1 квартал 2010 року у сумі 187500 грн.;

п. 3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 108418 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2010 року на суму 425014 грн.

В обґрунтування висновків акта перевірки, Жовтневою МДШ м. Маріуполя зазначено, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів ФОП ОСОБА_6 за період з 01.06.2009 року по 31.07.2010 року, тому правочини між позивачем та ФОП ОСОБА_6 є нікчемними.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_6, згідно свідоцтва Серія Д №НОМЕР_2 від 28.12.2006 р. був платником єдиного податку, а згідно свідоцтва № НОМЕР_3 він є платником податку на додану вартість на момент здійснення перевірки.

Згідно договору № 31/03-08 від 31 березня 2008 року, додатку № 1 до від 31.03.2010 року до вказаного договору, укладеного між ФОП ОСОБА_6 та ККП ММР «Маріупольтепломережа», ОСОБА_6 зобовязався поставити ККП ММР «Маріупольтепломережа» продукцію відповідно до специфікації.

В специфікаціях №1,2,3,4 до зазначеного договору зазначено: найменування продукції, одиниці виміру, загальна кількість продукції, її ціна.

На підтвердження виконання умов договору ККП ММР «Маріупольтепломережа» було надано завірені копії первинних документів по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6, саме: рахунки НОМЕР_4 від 29.07.2009 року, НОМЕР_5 від 28.07.2010 року, НОМЕР_6 від 01.06.2009 року, НОМЕР_7 від 24.06.2010 року, НОМЕР_8 від 17.06.2010 року , НОМЕР_7 від 24.06.2010 року, НОМЕР_8 17.06.2010 року; накладні НОМЕР_16 від 25.06.2009 року, НОМЕР_9 від 09.06.2009 року, НОМЕР_10 від 01.12.2009 року, НОМЕР_11 від 28.12.2009 року, НОМЕР_12 від 19.03.2010 року, НОМЕР_13 від 29.03.2010 року, НОМЕР_14 від 24.06.2010 року, НОМЕР_8 від 01.07.2010 року; податкові накладні НОМЕР_5 від 28.07.2009 року, НОМЕР_15 від 15.07.2009 року, НОМЕР_16 від року, НОМЕР_9 від 909.06.2009 року, НОМЕР_6 від 04.06.2009 року, НОМЕР_4 від 29.07.2009 року, НОМЕР_10 від 01.12.209 року, НОМЕР_11 від 28.12.2009 року, НОМЕР_12 від 19.03.2010 року, НОМЕР_13 від року, НОМЕР_14 від 24.06.2010 року, НОМЕР_7 від 24.06.2010 року, НОМЕР_8 від 01.07.2010 року, договір № 31/03-08.

Факт перевезення продукції до позивача підтверджується товарно-транспортними накладними від: 04.06.2009 року, 25.06.2009 року, 29.07.2009 року, 19.03.2010 року, 29.03.2010 року, 01.07.2010 року, а факт отримання позивачем продукції підтверджується приходними ордерами (т.1 а.с.45, 48-55) та актами списання придбаної у ФОП ОСОБА_6 продукції у виробництво.

Отже, зазначеними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується реальність господарських операцій, факт транспортування та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума податкового кредиту ККП ММР «Маріупольтепломережа» по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 за період з 01.06.2009 року по 31.07.2010 року складає 533431,96 грн., а сума, що підлягає включенню до складу валових витрат підприємства, складає 2667159,80 грн.

А згідно п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже, у позивача наявні всі необхідні документи, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», підтверджують факт здійснення господарської операції та настання правових наслідків, обумовлених договором.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість" не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Таким чином, лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат. І тільки у разі не підтвердження на момент перевірки податкового кредиту податковими накладними до платника податку могла бути застосована відповідальність у вигляді фінансовий санкцій.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що відсутність вини позивача виключає покладення на нього відповідальності у вигляді донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій.

Посилання відповідача на нікчемність вказаних правочинів є необґрунтованим, оскільки відповідач не надав належних доказів, що вказані правочини порушують публічний порядок, тобто спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а наявні в матеріалах справи докази підтверджують виконання зобовязань за вказаними договорами, що підтверджує правомірність формування позивачем валових витрат по спірним господарським операціям та неправомірність донарахування відповідачем податкових зобовязань з податку на додану вартість та донарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Не можуть бути взяті до уваги висновки відповідача щодо неможливості підтвердження інформації по взаємовідносинах позивача з контрагентами, оскільки відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування) не ставить таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Однак, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по-суті вирішений з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,211,212,254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а-26514/10/0570 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а-26514/10/0570 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002332342/0 та № 002322342/0 від 08.11.2010 року задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області: від 08.11.2010 року № 0002332342/0, яким ККП ММР «Маріупольтепломережа» визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 161556 грн., у тому числі основний платіж - 108418 грн., штрафні фінансові санкції - 53138 грн.; від 08.11.2010 року № 0002322342/00, яким ККП ММР «Маріупольтепломережа» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 187539,60 грн., у тому числі основний платіж - 125810 грн., штрафні фінансові санкції - 61729,60 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі з 23 грудня 2011 року.

ГоловуючийМ.І. Старосуд

СуддіВ.П. Юрченко

О.О. Чебанов