Ухвала суду № 22560921, 13.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зекунов Е.В.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року справа №2а/0570/697/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Лях О.П. , Попова В.В.

при секретарі Турко І.Б.,

за участю представника відповідача: ОСОБА_2 за довір. від 04.01.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року у справі № 2а/0570/697/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єнакієвське АТП» до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2011р. №0001082300/0 та № 0001072300/0, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2011р. №0001082300/0 та № 0001072300/0.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковим органом на підставі акту від 25.11.2010 № 2008/23/34359471 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Єнакієвське АТП» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

-від 10.12.2011р. №0001082300/0 - про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі у сумі 1 551 626,5 грн. у тому числі основного платежу у сумі 959 168 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 592 458,5 грн.;

-від 10.12.2011р. № 0001072300/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 194 450 грн. у тому числі основного платежу 108 227 грн. та штрафних (фінансових санкцій) у сумі 86 223 грн. Позивач не погоджується з зазначеними рішеннями податкового органу, вказуючи на те, що висновок відповідача про порушення позивачем:

-підпунктів 4.1.1, 4.1.6 статті 4, пунктів 5.1, 5.6 та підпункту 5.2.1 статті 5, підпунктів 8.4.1, 8.4.4., 8.5.2 статті 8, підпункту 11.3.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпунктів 7.3.1, 7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» здійснений з посиланням на укладання нікчемного правочину з контрагентами ТОВ «Компанія Гонорант», ТОВ «Євроінвестстрой» та ТОВ «Укрмашпром» через що відповідач вважає, що позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини бюджету, а вчинені правочини відповідають визначенню нікчемних. Такі висновки відповідача позивач вважає необґрунтованими, не доведеними належними доказами, а визначення суми податкових зобов'язань вважає здійсненим безпідставно та неправомірно. Відповідачу в ході перевірки були надані усі первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку. Оскільки відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, висновки про те, що операції не мали реального характеру та не були призначені для використання у власній господарської діяльності, є припущенням та не підтверджуються належними доказами. Позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.12.2010р. № 0001082300/0 та № 00010723 00/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення рішення від 10.12.2010 р. №0001082300/0 прийняте Єнакієвською об'єднаною державною податковою інспекцією, про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Єнакієвське АТП» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі у сумі 1 551 626 грн. 50 коп. у тому числі основного платежу у сумі 959 168 грн. та штрафних (фінансових )санкцій у сумі 592 458 грн. 50 коп.

Скасовано податкове повідомлення рішення від 10.12.2010р. № 0001072300/0 прийняте Єнакієвською об'єднаною державною податковою інспекцією, про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Єнакієвське АТП» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 194 450 грн. у тому числі основного платежу 108 227 грн. та штрафних (фінансових санкцій) у сумі 86 223 грн.

Не погодившись з винесеною постановою відповідачем подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосуванням судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення представника відповідача, приходить до наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Єнакієвське АТП» зареєстроване 15.08.2006р. у виконавчому комітеті Єнакієвської міської ради Донецької області, свідоцтво про державну реєстрацію від 15.08.2006 р. №12681020000005106, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 34359471, взято на податковий облік в Єнакієвській ОДПІ 17.08.2006 р. за № 675., є платником податку на додану вартість з 28.08.2006р., що підтверджується свідоцтвом № 6134678 (том 1 арк.спр. 14).

Згідно статуту ТОВ «Єнакієвське АТП», зареєстрованого державним реєстратором 15.8.2006 р. за № 12681002000005106, видами діяльності Товариства зокрема є пасажирські транспортні перевезення, ремонт та технічне обслуговування всіх систем вантажних та легкових автомобілів.

Єнакіївською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Єнакієвське АТП» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р по 30.06.2010р. За результатами перевірки складено акт від 25.11.2010р. №2008/23/34359471 (далі - Акт перевірки від 25.11.2010р.) та винесено податкові повідомлення-рішення від 10.12.2011р. №0001082300/0 та № 0001072300/0 .

Спірні податкові повідомлення рішення прийняті згідно п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на підставі зазначеного акту перевірки і стосуються визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Як вбачається з Акту перевірки від 25.11.2010 № 2008/23/34359471 підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 10.12.2011р. №0001082300/0 та № 0001072300/0 стали висновки податкової інспекції про:

1)Порушення підпунктів 4.1.1, 4.1.6 статті 4, пунктів 5.1, 5.6 та підпункту 5.2.1 статті 5, підпунктів 8.4.1., 8.4.4., 8.5.2 статті 8, підпункту 11.3.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження Товариством «Єнакієвське АТП» податку на прибуток всього на суму 959 168 грн.;

2)Порушення підпунктів 7.3.1, 7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037, що призвело до заниження Товариством «Єнакієвське АТП» податку на додану вартість всього на суму 108 227 грн.

Предметом даного спору є визначення правомірності висновків податкового органу викладених в акті перевірки від 25.11.2010р. №2008/23/34359471, та як наслідок, визначення правомірності дій відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень, яким Товариству «Єнакієвське АТП» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

22.02.2011р. для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних - знань, судом першої інстанції призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

У результаті експертного дослідження первинних бухгалтерських і податкових документів, регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Єнакієвське АТП», експертом документально встановлено, що по рядку 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів» і по рядку 04.2 Декларацій «збиток балансової вартості запасів», за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010р., підприємство повинне задекларувати:

за 1 квартал 2009 р. арк. 01.2 «приріст балансової вартості запасів» на суму 335465,41 грн.;

за 2 квартал 2009 р. арк. 01.2 «приріст балансової вартості запасів» на суму 400770, 82 грн.;

за 3 квартал 2009 р. арк. 01.2 «приріст балансової вартості запасів» на суму 75806,19 грн.;

за 4 квартал 2009 р. арк. 01.2 «приріст балансової вартості запасів» на суму 354951,92 грн.;

за 1 квартал 2010 р. арк. 01.2 «приріст балансової вартості запасів» на суму 185110,0 грн.;

за 2 квартал 2010 р. арк. 04.2 «приріст балансової вартості запасів» на суму 392555,58 грн.;

Разом, за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р., «приріст балансової вартості запасів» склав - 959 548,76 грн.

Розбіжність із даними підприємства й Актом податкової перевірки становить 2 299 400,77 грн. (3258949,53- 959548,76).

Таким чином, на підставі вище проведених досліджень документів бухгалтерського й податкового обліку, регістрів бухгалтерського обліку, експертом документально не підтверджуються висновки податкового органу зазначені в Акті перевірки від 25.11.2010р. в частині правильності й обґрунтованості декларування підприємством показників рядків 01.2 Декларацій «Приріст балансової вартості запасів» і рядків 04.2 Декларацій «Збиток балансової вартості запасів», за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р.

У ході експертного дослідження з питання самостійного списання в листопаді 2009р. кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, експертом підтверджено заниження валових доходів за 4 квартал 2009 року на суму 162 468,67 грн. внаслідок самостійного списання ТОВ «Єнакієвське АТП» у листопаді 2009 року зазначеної кредиторської заборгованості, але не включенням цих сум до складу валових доходів підприємства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно дослідження розрахунків позивача з ТОВ «Рекон Плюс», підтверджених матеріалами судової експертизи, що висновки Акту податкової перевірки в частині порушення ТОВ «Єнакієвське АТП» підпунктів 4.1.6. пункту 4 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» про заниження підприємством валових доходів в 1 кв. 2010 року на суму 1650081,00 грн. внаслідок не включення вартості безкоштовно наданих товарів отриманих від підприємства ТОВ «Рекон Плюс» документально не підтвердилися.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції відносно не підтвердження висновків експерта з Актом податкової перевірки в частині заниження ТОВ «Єнакієвське АТП» за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р. показників по рядку 04.1, 04.4 з ТОВ «Євроінвестстрой» в частині правильності й обґрунтованості декларування підприємством показників по рядку 04.13 Декларацій «інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12 », за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р.

Стосовно проведених операцій позивача з ТОВ «Укрпроиторг», ТОВ «Укрпромашпром» та ТОВ «Гонорант», колегія суддів зазначає, що документи сформовані за господарською операцією між ТОВ «Єнакієвське АТП» та ТОВ «Евроінвестстрой», ТОВ «Гонорант», ТОВ «Укрпромторг» і ТОВ «Укрмашпром» а саме, видаткові накладні, податкові накладні, акти оприбуткування, рахунок-фактури є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо наявної податкових накладних виданих ТОВ «Евроінвестстрой», ТОВ «Гонорант», ТОВ «Укрпромторг» і ТОВ «Укрмашпром», на підставі яких позивач включив до складу податкового кредиту періоду що перевірявся податок на додану вартість у сумі 108 227 грн., суд зазначає, що вони відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин), що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" для включення зазначеної суми до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

На підставі наявних в матеріалах справи документів первинного обліку, не встановлено допущення позивачем порушень формування податкового кредиту в залежності від настання другої події, в порядку визначеному підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Поставивши під сумнів вартість спірної операції податковий орган безпідставно не врахував факт передачі товару та його оплати. Сукупність зазначених операцій та підтвердження використання придбаного товару для власної діяльності підприємства спростовують висновки відповідача про нікчемність угоди.

Крім того, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

Кваліфікація правочину, як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України, передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку - на ухилення від сплати податків).

Спірні операції між позивачем та його безпосередніми контрагентами, мали товарний характер, вчинені відповідно до вимог ЦК України та Господарського Кодексу України, що регулюють договірні зобов'язання.

З матеріалів справи, вбачається, що за результатами здійсненої перевірки, був складений акт від 21.04.2011 року, в основу висновків, якого при визначені податкових зобов'язань, покладені принцип визначеності нікчемності правочину, між позивачем та його контрагентами по господарським відносинам, що в свою чергу потягло за собою прийняття 29.04.2011 року суб'єктом владних повноважень спірного податкового повідомлення -рішення.

02.12.2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону №2756, до ст. 228 ЦК України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання - правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 ст. 228 ЦК України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. В даному випадку виходячи з акту перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладеного договору між позивачем та його контрагентом. Тобто має місце оспорюванність самого договору, внаслідок чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину взаємовідносин у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до державного бюджету обов'язків платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

З урахуванням приписів частини 4 ст. 70 КАС України, які є обов'язковими, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним є безпідставним та не обґрунтованим.

Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентом, або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, із застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказувати на такий правочин, як на недійсний, або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Наявні документи позивача, як первині, підтверджують факт здійснення господарської операції. У судовому засіданні документально підтверджено не тільки здійснення господарських операцій з ТОВ «Евроінвестстрой», ТОВ «Гонорант», ТОВ Укрпромторг» і ТОВ «Укрмашпром», отримання товарів та оплату за них, але й ви користання отриманих товарів у власній в господарській діяльності, що відповідає виду здійснення такої діяльності.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Недоведеність податковим органом порушення платником податку норм податкового законодавства при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

У зв'язку з не підтвердженням наявними в матеріалах справи документами допущення позивачем порушення підпунктів - підпунктів 4.1.1, 4.1.6 статті 4, пунктів 5.1, 5.6 та підпункту 5.2.1 статті 5, підпунктів 8.4.1., 8.4.4., 8.5.2 статті 8, підпункту 11.3.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 959 168 грн.;

- підпунктів 7.3.1, 7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункт 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 108 227 грн., у відповідача були відсутні підстави для визначення сум податкових зобов'язань, передбачених підпунктом 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення від 10.12.2010р. №0001082300/0 та № 0001072300/0 діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року у справі № 2а/0570/697/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року у справі № 2а/0570/697/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єнакієвське АТП» до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2011р. №0001082300/0 та № 0001072300/0 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 13.12.2011р. Повний текст ухвали складено 18.12.2011р.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:К.П. Горбенко

Судді: О.П. Лях

В.В. Попов