Ухвала суду № 22560740, 19.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року справа №2а-8370/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року по справі № 2а-8370/11/1270 за позовом Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Приватного підприємства «Ремікс» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

21 вересня 2011 року позивач Краснодонська обєднана державна податкова інспекція Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Ремікс» про стягнення податкового боргу в сумі 1496,02 грн., в обґрунтування якого послався на наступне.

Позивачем було уточнено позовні вимоги, в яких просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у сумі 640,72 грн. та відкликав частину позовних вимог щодо стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 855,30 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 року адміністративний позов Краснодонської ОДПІ Луганської області до ПП «Ремікс» у частині вимог про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 855,30 грн. залишено без розгляду.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року відмовлено в задоволені позовних вимог.

В апеляційній скарзі, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті на підставі чого просить прийняти нову постанову, якою задовольнити позові вимоги.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено, що ПП «Ремікс», зареєстрований виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 26.04.2001 року за ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ №31379818 (а.с. 5), та перебуває на обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області як платник податків з 18.05.2001 року за №1433 (а.с. 10).

Краснодонською ОДПІ Луганської області з 12.02.2010 року по 04.03.2010 року було проведено планову виїзну перевірку ПП «Ремікс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.03.2010 року № 365/23/31379818 (а.с. 19-49). Відповідно до акту перевірки, податковим органом було встановлено порушення відповідачем вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету. Актом перевірки відповідачу було нараховано пеню за несвоєчасну сплату податку з доходів з заробітної плати фізичних осіб на загальну суму 1541,02 грн. (а.с. 50).

На початок 2010 року сальдо зі вказаного податку складало 0,30 грн. ПП «Ремікс» погашено пені в розмірі 900,3 грн. Відповідно до зворотнього боку облікової картки платника, сума боргу складає 640,72 грн. (а.с. 51-54).

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181) (який діяв до 01.01.2011 року на момент виникнення правовідносин), відповідачеві 16.08.2010 року направлено першу податкову вимогу на адресу відповідача від 19.04.2010 року № 1/118, 02.11.2010 року направлено другу податкову вимогу від 17.09.2010 № 2/237, які отримані відповідачем 18.08.2010 року та 04.11.2010 року відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с 12-15).

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими Законами України.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, платіжним дорученням від 30.11.2010 року № 635 відповідач сплатив пеню, нараховану актом від 12.03.2011 № 365/23/31379818, в сумі 641 грн. Листом від 15.07.2011 року вих. № 111 відповідач надіслав на адресу Краснодонської ОДПІ Луганської області копію зазначеного платіжного доручення та просив зарахувати вказані суми в рахунок погашення пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб згідно з актом перевірки від 12.03.2010 року № 365/23/31379818.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що рахунок, який платник зазначив у платіжному дорученні (р/р № 33214812700028) призначено для здійснення плати за землю, в звязку з чим позивачем кошти в сумі 641 грн., були зараховані саме в рахунок плати за землю.

Позивач не надав відповіді на вказаний лист відповідача та не повідомив відповідача про зарахування платежу в рахунок плати за землю.

Колегія суддів на приймає посилання в апеляційній скарзі позивач на те, що за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка його оформила, тобто платник податку, з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4. Порядку виконання державного бюджету за доходами, затвердженого наказом державного казначейства України від 19.12.2000 за № 131 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 р. за № 67/5258, на балансі обласних управлінь Державного казначейства України для зарахування платежів відкриваються рахунки в розрізі районів та кодів бюджетної класифікації. Платники податків сплачують платежі до бюджету через установи банків, у яких обслуговуються, на зазначені рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за №377/8976 (далі - Інструкція №22) встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Згідно з п. 2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПА України від 20.05.2002 № 276 (далі Інструкція № 276), інформацію про реквізити відкритих рахунків для зарахування платежів до бюджетів органи державної податкової служби одержують від органів Державного казначейства України відповідно до Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 № 74/194. Інформацію про реквізити зазначених рахунків органи державної податкової служби доводять до платників податків шляхом їх розміщення на дошці податкових оголошень, установленій на доступному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що позивач належним чином не довів до відома відповідача інформацію про реквізити рахунка для зарахування пені. Тобто позивачем не виконано належним чином вимоги Інструкції № 276, щодо доведення до платника інформації про реквізити рахунків. Крім того як вбачається з акту перевірки, реквізити рахунку для зарахування пені, позивачем в акті не вказано.

Окрім того відповідно до п. 3.8 Інструкції №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками, тобто суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Добропільська ОДПІ не мала права розпоряджатися перерахованими коштами за призначенням на свій розсуд.

Колегія суддів зазначає, що ні спеціальним Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III, ні іншою нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за іншим призначенням.

Відповідно до платіжного доручення №635 від 30 листопада 2010 року, відповідачем в платіжному дорученні в графі призначення платежу зазначено «сплата пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фіз. осіб, згідно з актом перевірки № 365/23/31379818 від 12.03.2010р.»(а.с.54). Таким чином відповідачем було визначено в платіжному доручені призначення платежу, ці кошти надійшли до відповідного бюджету.

Згядно ч.2 ст.72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що відповідачем доведено сплату пені відповідно до акту перевірки в повному обсязі, тому підстав для стягнення з відповіача пені в розмірі 640,72 грн. не вбачається..

З огляду на викладене в даній ухвалі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та залишає постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 197, 198, 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року по справі № 2а-8370/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року по справі № 2а-8370/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Е.Г. Казначеєв

Судді: В.Г. Яманко

І.А.Васильєва