Постанова № 22556669, 09.04.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р. Справа № 18/2809/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. (дов. б/н від 03.01.12р.)

відповідача - ОСОБА_2. (дов. б/н від 14.10.2011 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Одеської залізниці, м. Одеса (вх. № 843 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.11 р. у справі № 18/2809/11

за позовом Одеської залізниці, м. Одеса

до Приватного підприємства "Октан",м. Комсомольськ, Полтавська область

про стягнення 9645,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Одеська залізниця, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Приватного підприємства «Октан», штрафу в розмірі 9645,00 грн. за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.11.2011 р. у справі № 18/2809/11 (суддя Білоусов С.М.) в задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю позовних вимог.

Позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи, просить рішення господарського суду Полтавської області від 21.11.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому зазначає про те, що наявними у справі доказами підтверджено факт неправильного визначення маси вантажу відправником в накладній № 43645613 у вагоні № 66714254, що є підставою для покладання на відповідача штрафу відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними позивачем доводами не погоджується, вважає рішення суду першої інстанції прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права і правильним встановленням всіх обставин справи, в зв'язку з чим просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як безпідставну. В обґрунтування викладених заперечень вказує на порушення позивачем Правил складання актів щодо підписання комерційного акту. Крім того, посилається на те, що внесені в досильну накладну станцією Знамянка дані щодо вантажу вагону відповідають даним ваги вагону при відправленні вантажу ПП «Октан», а також вважає, що накопичувальна картка є підтвердженням факту зважування вантажу на вагах залізниці.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, згідно залізничної накладної № 43645613 на групу вагонів відповідач ПП «Октан»відвантажив зі станції Золотнішино Південної залізниці два вагони з вантажем пісок будівельний на адресу ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат», а залізниця зобовязалась доставити вагони на станцію призначення Нікель Побужський Одеської залізниці і видати вантажоотримувачу.

Звертаючись до господарського суду позивач зазначив про те, що відправником в накладній було неправильно зазначено масу вантажу в вагоні № 66714254, що підтверджується загальним актом № 12176 та комерційним актом АА № 056814/255 від 11.04.2011 р., в звязку з чим за вказане порушення Одеською залізницею на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України нарахований відповідачу штраф в розмірі 9645,00 грн. від вартості перевезення вантажу (1929,00 грн.) за невірно зазначену в накладній масу вантажу.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з обставин, на які посилається відповідач, та які визнані судом встановленими, а саме той факт, що відповідач визначив масу вантажу у вагоні № 66714254 за результатами зважування за участю станції відправлення Золотнишино Південної залізниці. При цьому доказом на підтвердження безпосередньої участі представника станції відправлення у визначенні маси вантажу, що прийнятий до відправлення у вагоні № 66714254 та відповідності даних, зазначених у накладній № 43645613, даним, отриманим за наслідками зважування, судом визнано наданий відповідачем витяг з книги перевантаження станції відправлення Золотишино Південної залізниці від 09.04..11 р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції послався на те, що складений позивачем комерційний акт АА № 056814/255 від 11.04.2011 р. не відповідає вимогам Правил складання актів в частині проставляння відмітки про складання комерційного акту в накладній № 43645613, а також не містить відомостей про наявність та стан захисного маркування. Також, при оцінці доказів суд виходив з того, що комерційний акт не підписаний третім залізничником. З урахуванням викладеного, позовні вимоги Одеської залізниці визнані місцевим господарським судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Однак, колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також не відповідають дійсним обставинам справи та наявним у справі документальним доказам, яким суд не надав належної правової оцінки з урахуванням вимог ст.ст. 6, 24, 52, 122, 129 Статуту залізниць України, а також Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855.

Як вбачається з матеріалів справи спір стосується штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у накладній.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами частини 4 статті 909, частини 1 статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Положеннями статті 37 Статуту передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах, маса вантажів визначається відправником, спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів (ст. 6, 23, 24 Статуту) передбачено, що вантажовідправником заповнюються такі графи комплекту перевізних документів: "Маса вантажу в кг, визначена відправником" вказується маса вантажу у кілограмах. У разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу; у графі "Тара пров./з бр." непотрібне закреслюється залежно від того, перевірялась маса тари вагона чи ні.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно накладної № 43645613 ПП «Октан у вагоні № 66714254 зі станції Золотнішино Південної залізниці відвантажило пісок будівельний на адресу ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат», навантаження вагону здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), відправником в накладній зазначено масу вантажу в кілограмах та в графі "Правильність внесення у накладну відомостей" мається підпис та печатка відправника, тобто відправник підтвердив правильність внесення відомостей до накладної у відповідності до пункту 2.3 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084).

Матеріалами справи підтверджено, що 11.04.11 р. при прийманні поїзда № 1609 по станції Знам'янка Одеської залізниці в результаті зважування на тензометричних вагах у відповідності до статті 24 Статуту залізниць України, виявлено, що маса вантажу у вагоні № 66714254 менш на 5200кг ніж зазначено у залізничній накладній, вагон відчеплений для перевірки та контрольного зважування на статичних вагах, про що станцією складено акт загальної форми № 675 від 11.04.2011 р. та акт загальної форми № 12176 від 11.04.2011 року.

При контрольному зважуванні на статичних вагах станції Знамянка невідповідність маси вантажу у сторону зменшення підтвердилась на 5300 кг, про що станцією складено комерційний акт АА №056814/255 від 11.04.2011 року.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно пункту 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Як свідчать матеріали справи, у відповідності з вимогами п. 4.3 Правил оформлення перевізних документів у графі 5 залізничної накладної "Відмітки залізниці" зроблено відповідну відмітку про складання акту загальної форми.

Згідно п. 8 Правил складання актів, якщо комерційний акт складається на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів, а на зворотньому боці накладної робіться відмітка про складений комерційний акт.

Щодо відсутності в накладній № 43645613 відмітки про складання комерційного акту, колегія суддів враховує, що в графі 4 вказаної накладної міститься відмітка про відчеплення вагону № 66714254 та виписку досилочної дорожньої відомості № 41019886, в якій зроблено відмітку про складання комерційного акта АА №056814/255 від 11.04.2011 року.

Надаючи правову оцінку комерційному акту АА №056814/255 від 11.04.2011 року колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини не збереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Згідно комерційного акта АА №056814/255 від 11.04.2011 року вантаж навантажений навалом нижче бортів, розмір навантаження відповідно висоті бортів не зазначений, при перевірці виявлено навантаження трьома холмами, нижче бортів на 600мм, просипання вантажу відсутнє, в вагоні двері заварені, люка щільно закриті, на поверхні вантажу заглиблень та ознак крадіжки не виявлено. Зважування вагону здійснено 11.04.2011 року на 150-тоних вагонних вагах станції Знамянка приймальником поїздів Івановим в присутності зам. ДС Неживого, ЛВ Кушпіль. При зважуванні виявилось в вагоні брутто - 87400 кг, нетто 63700 кг, тара 23700 кг, що складає різницю у вазі проти документів у сторону зменшення на 5300 кг. Зважування здійснювалось двічі, різниця маси в сторону зменшення підтвердилась.

Згідно п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, ст. прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Як вбачається з матеріалів справи, комерційний акт АА №056814/255 від 11.04.2011 року підписаний начальником станції Запольським, зам. ДС по вантажній роботі Неживим та приймальником поїздів Івановим.

Посилання відповідача на ту обставину, що комерційний акт АА №056814/255 від 11.04.2011 року позбавлений доказової сили, оскільки в ньому відсутній підпис зав.вантажним двором, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в самому комерційному акті зазначено, що за штатним розписом зав.вантажним двором відсутній

Таким чином, комерційний акт АА №056814/255 від 11.04.2011 року, який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортній накладній апеляційний суд визнає складеним у відповідності до вимог Правил складання актів.

Вивчення наявних в комерційному акті даних свідчить про те, що на станції призначення Ніель-Побужський було здійснено перевірку маси вантажу, при якій різниці в фактичній масі вантажу та масі вказаній в комерційному акті не виявлено, про що складено акт № 284 від 12.04.2011 р. та зроблено відповідну відмітку у розділі «Є»комерційного акту АА №056814/255 від 11.04.2011 року.

Висновки суду першої інстанції стосовно того, що залізницею при відправленні вантажу за досилочною накладною № 41019886 також вказана вага брутто вантажу 92700, нетто вантажу 69000кг, що відповідає вазі брутто та нетто вантажу, визначеного відповідачем при відправленні вантажу, спростовуються матеріалами справи, оскільки відомостями розділу "Є" комерційного акта АА №056814/255 від 11.04.2011 року підтверджено, що на станції призначення різниці в фактичній масі вантажу та масі вказаній в комерційному акті не виявлено.

Ст. 52 Статуту залізниць передбачено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 1%, тобто у даному випадку 690,00кг, що менше виявленої нестачі у кількості 5300 кг.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість перевезення складає 1929,00грн., різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилась на станції призначення в даному випадку перевищує норму природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто, тому у відповідності із ст.122 Статуту залізниць України позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 9645,00 грн., в звязку з чим позовні вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що маса вантажу була визначена за результатами зважування та за безпосередньою участю прийомоздавальника станції відправлення Золотнишино Південної залізниці, колегія суддів вважає, що наведені доводи не мають належного документального обґрунтування в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, оскільки з наданої виписки з книги перевезення та накопичувальної картки неможливо зробити висновок про те, який вантаж зважувався, в якому порядку та за чиєю участю, за якою накладною. Тоді як факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу підтверджений належними доказами, а саме: загальним актом № 12176 від 01.04.11 р. та комерційним актом АА №056814/255 від 11.04.2011 року. Дані, що зазначені у вказаних актах не спростовані відповідачем під час розгляду справи.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, позивачем на підтвердження позовних вимог та обставин, викладених в апеляційній скарзі, надані належні документальні докази, які знаходяться в матеріалах справи, та свідчать в їх сукупності про правомірність позовних вимог, тоді як відповідачем не надано жодних аргументованих доказів, які б спростовували суму нарахованого штрафу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у звязку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської залізниці, м. Одеса задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.11 у справі № 18/2809/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Октан»(39800 Полтавська область, м. Комсомольськ, вул.. Будівельна, 26, р/р 26004055234402 в КБ КФ Приватбанк, МФО 331401, ОКПО 31908818, ІПН 319088116020) на користь Одеської залізниці, (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р № 26003000001 в Одеській філії АБ «Експрес-банка», МФО 328801, ЗКПО 01071315) 9645,00 грн. штрафу, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 804,75 грн. витрат по сплаті судового збору.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 09 квітня 2012 року