Рішення № 22555048, 05.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.12 Справа№ 5015/754/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш”, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: стягнення 4340,53 грн.

Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 19.07.2010 р.)

Суть спору: ТзОВ „Фреш” (м. Львів) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення 4340,53 грн., з яких: 4080,32 грн. основний борг, 235,95 грн. пеня, 8,16 грн. інфляційні втрати та 16,10 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем обовязку по оплаті отриманого товару.

Ухвалою суду від 27.02.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.03.2012 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 13.03.2012 р. та від 20.03.2012 р.

Позивач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив.

04.04.2012 р. через канцелярію суду від позивача поступив лист (вх №7357/12) про надання витребовуваних судом документів, зокрема, довідки про включення позивача до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 03.04.2012 р. та оригіналів документів, долучених до позовної заяви. Вказаний лист містить також клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача, яке суд задоволив.

Від відповідача в судових засіданнях була присутня ОСОБА_2 З огляду наданої довіреності від 19.07.2010 р. вбачається, що ОСОБА_1 цією довіреністю уповноважила ОСОБА_2 бути її представником у відповідних адміністративних і державних органах з питань здійснення підприємницької діяльності, як фізичної особи підприємця, подавати від її імені необхідні документи в тому числі звіти, декларації, надавати фінансово господарську звітність для проведення тематичних та документальних перевірок, представляти її інтереси в Державній податковій адміністрації, Пенсійному фонді України та фондах соціального страхування. Наведене свідчить, що відповідач не забезпечив явки належно уповноваженого представника на представництво його інтересів в суді. У поданому 20.03.2012 р. відзиві на позов (вх. №6076/12) за підписом представника ОСОБА_2 відповідач позовні вимоги заперечив, мотивуючи свої заперечення, зокрема тим, що за домовленістю з менеджером ТзОВ „Фреш” фізична особа підприємець дозволяла виставляти в приміщенні аптек косметичну продукцію під реалізацію і лише по факту реалізації повинні проводитись розрахунки. Крім того, в наведеному відзиві зазначено, що підприємець ОСОБА_1 за весь період співпраці з відповідачем не порушувала своїх зобовязань та кожного разу здійснювала проплати за реалізований товар. Вперше не змогла виконати свої зобовязання в звязку з її відсутністю в аптеці протягом двох місяців.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

24.06.2010 р. між ТзОВ „Фреш” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки товарів №51/06, згідно умов якого сторони домовились, що постачальник (позивач) зобовязується передати у власність покупця (відповідача) товар згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобовязується проводити оплату за товар та приймати його на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.п. 4.3, 4.4 договору, передача товару постачальником і його приймання покупцем по назві, асортименту, кількості та ціні здійснюється на підставі відповідної накладної і тільки у відповідності із замовленням покупця. З моменту підписання накладної і передачі всіх необхідних документів, зобовязання постачальника по передачі доставленого товару, вважаються виконаними.

Враховуючи те, що доставка товару здійснюється централізовано кільцевими перевезеннями, відпуск товару може здійснюватись без довіреності на отримання товарно матеріальних цінностей за умови виконання сторонами вимог аб. 3 п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей від 16.05.1996 р. №99. При зміні зразка печатки, штампа, уповноважених осіб покупець зобовязаний повідомити постачальника в письмовій формі протягом 2-х робочих днів з моменту наступлення таких змін. У випадку невиконання даних вимог покупцем, товар буде вважатись отриманим уповноваженими особами, а видаткові накладні завірені належними покупцю печатками, штампами. (п.4.6 договору).

Відповідно до ч.3 п.13 Інструкції „Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей”, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. №99 ( в редакції від 01.06.2008 р.), при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей. Додатком до договору поставки товарів №51/06 від 24.06.2010 р. під назвою „Генеральне доручення” ФОП ОСОБА_1 (покупець), керуючись ч.3 п.13 Інструкції „Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей”, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. №99, встановила перелік відповідальних осіб, уповноважених покупцем приймати товарно матеріальні цінності від продавця, із зазначенням їх паспортних даних та із зразками їх підписів, та зразки відбитків печаток (штампів), якими засвідчуються документи, що підтверджують прийняття переданого продавцем товару особами, уповноваженими покупцем. (копія додатку до договору міститься в матеріалах справи).

Пунктом 5.1 вказаного договору обумовлено, що ціна на товар погоджується сторонами в замовленні та зазначається в накладних.

У відповідності до п. 6.1 договору, оплата за товар здійснюється покупцем протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов вказаного договору, згідно видаткових накладних №13771 від 25.06.2011 р., №3267 від 16.02.2011 р., №3265 від 16.02.2011 р., №3266 від 16.02.2011 р., №4363 від 02.03.2011 р., №4445 від 02.03.2011 р., №13772 від 25.06.2011 р., №15589 від 22.07.2011 р., №15592 від 20.07.2011 р., №20074 від 21.09.2011 р., №20085 від 21.09.2011 р., №89974 від 21.07.2010 р., №БЧ00047356 від 23.06.2010 р., №БЧ00047355 від 23.06.2010 р., №1016 від 19.01.2011 р., №1017 від 19.01.2011 р., №1019 від 19.01.2011 р., №2047 від 01.02.2011 р., №2120 від 02.02.2011 р., №2681 від 09.02.2011 р., №2680 від 09.02.2011 р., №3728 від 23.02.2011 р., №101440 від 15.12.2010 р., №99848 від 25.11.2010 р., №92036 від 18.08.2010 р., №97179 від 20.10.2010 р., №21154 від 07.10.2011 р., №92037 від 18.08.2010 р., №91124 від 05.08.2010 р., №90966 від 05.08.2010 р., №89975 від 21.07.2010 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 22151,57 грн. (копії наведених накладних містяться в матеріалах справи).

Відповідач свої зобовязання щодо оплати отриманого товару виконав частково, сплативши 17099,67 грн., підтвердженням чого є виписки з банківського рахунку позивача, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, на підставі накладної №29 від 29.06.2011 р. відповідачем було здійснено повернення товару на суму 971,58 грн. (копію накладної долучено до матеріалів справи).

Свій обовязок щодо остаточного розрахунку за отриманий товар відповідач не виконав, в звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 4080,32 грн.

Направлена позивачем на адресу відповідача вимога №185 від 27.12.2011 р. про сплату боргу в розмірі 4080,32 грн. залишена ФОП ОСОБА_1 без відповіді.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобовязань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобовязання за договором №51/06 від 24.06.2010 р. виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за отриманий згідно видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, товар, порушив взяті на себе договірні зобовязання, в результаті чого заборгував перед позивачем 4080,32 грн.

Оскільки факт отримання товару згідно накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, відповідачем не заперечується, суд приймає видаткові накладні з відтиском штампу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 „Для документів”, як належні докази поставки товару та його отримання.

В звязку з тим, що відповідач допустив прострочення оплати товару, позивач на підставі п. 9.2 договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 235,95 грн. пені згідно поданого розрахунку пені.

У відповідності до п. 9.2 договору, покупець за даним договором за порушення термінів розрахунків, передбачених п.6.1 даного договору, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості простроченного платежу, за кожен день прострочки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунками пені в сумі 235,95 грн., 3% річних у розмірі 16,10 грн., інфляційних 8,16 грн., наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідачем позовних вимог, викладені у відзиві на позов від 20.03.2012 р., є безпідставними з огляду на те, що предметом договору №51/06 від 24.06.2010 р. є передача постачальником (позивачем) у власність покупця (відповідача) товару згідно накладних, а не, як зазначається відповідачем, виставлення товару в аптеках ФОП ОСОБА_1 під реалізацію з подальшою його оплатою після реалізації. Строк оплати товару визначений сторонами у п.6.1 договору. Безпідставним є також твердження відповідача про те, що ФОП ОСОБА_1 не підписувала договору №51/06 від 24.06.2010 р., оскільки, зазначивши про факт здійснення проплат за товар, отриманий на підставі накладних по договору №51/06 від 24.06.2010 р., відповідач визнала наявність договірних відносин між сторонами.

Таким чином, відповідачем не надано до суду жодних належних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобовязання з оплати поставленого позивачем товару згідно з договором поставки №51/06. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у звязку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 230-232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш” (79024, м. Львів, вул. Промислова, 53, ідентифікаційний код 23956445) 4080,32 грн. основного боргу, 235,95 грн. пені, 8,16 грн. інфляційних втрат, 16,10 грн. 3% річних, 1609,5 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Король М.Р.