ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" квітня 2012 р.Справа № 5013/252/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/252/12
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІ УКРАЇНА-БУДМАТЕРІАЛИ", м. Київ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УКРАЇНА ПРОМРЕСУРС", м. Світловодськ Кіровоградської області
про стягнення 120 388,27 грн.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.06.2011 р.
від відповідача - участі не брали.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСІ УКРАЇНА-БУДМАТЕРІАЛИ" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УКРАЇНА ПРОМРЕСУРС" суми заборгованості в розмірі 111935,70 грн., пені в розмірі 8 452,57 грн., а всього в розмірі 120388,27 грн. та судові витрати у справі.
Представник відповідача у судовому засіданні 06.04.11 р. участі не брав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.
Разом з цим, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання 27.03.12 р. товариством з обмеженою відповідальністю "ТД УКРАЇНА ПРОМРЕСУРС" ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.03.12 р. (а.с. 38).
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
18.07.11 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ІСІ УКРАЇНА-БУДМАТЕРІАЛИ" (далі Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТД УКРАЇНА ПРОМРЕСУРС" (далі Покупець) укладено договір поставки № 18-07/11-Ц (далі Договір, а.с. 11-12).
Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язується передати, а оговорений сторонами строк, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити будівельні матеріали, вказані у доповненнях до даного Договору (що є невід'ємною його частиною далі товар) (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п.п. 2.1.-2.2. Договору, сторони домовились, що кількість, асортимент, ціна, умови поставки та інші умови, визначаються у погоджених сторонами додатках та заявах, які є невід'ємною його частиною; загальна сума Договору складається з сум, вказаних у видаткових накладних на відвантаження товару за період дії даного Договору.
У пункті 3.2. Договору сторони визначили, що датою поставки є дата, що вказана у видаткових накладних, а у разі коли сторони не підписали видаткових накладних датою поставки є дата передачі товару перевізнику.
Згідно п. 4.1. Договору, Покупець проводить попередню оплату 100% вартості товару на поточний рахунок Постачальника.
Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.11 р., але в будь-якому разі до повного виконання взятих на себе сторонами зобов'язань (п. 9.2. Договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений круглими печатками підприємств.
Шляхом підписання Специфікації № 1 до Договору сторонами погоджено асортимент, кількість та ціну на товар, що буде відвантажуватись Покупцю Продавцем на строк дії Договору (а.с. 13).
Так, сторони домовились про поставку цементу ПЦ І-500Н за ціною 860,00 грн. (у тому числі ПДВ) за тону товару.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: видаткових накладних № РН-0000348 від 23.07.11 р. на суму 118379,00 грн., № РН-0000349 від 26.07.11 р. на суму 121217,00 грн., № РН-0000441 від 23.08.11 р. на суму 129109,00 грн., № РН-0000442 від 24.08.11 р. на суму 67680,00 грн., № РН-0000443 від 30.08.11 р. на суму 67398,00 грн., № РН-0000444 від 31.08.11 р. на суму 133856,00 грн., № РН-0000508 від 02.09.11 р. на суму 66364,00 грн. та № РН-0000509 від 03.09.11 р. на суму 66693,00 грн., позивач свої зобов'язання за Договором виконав, поставивши відповідачу Товар на загальну суму 770696,00 грн. (а.с. 15-22).
Отримання відповідачем товару за вказаними вище видатковими накладними підтверджується підписом повноважного представника Покупця та відтиск печатки підприємства у графі "Отримав (ла)", а також довіреністю № 694 від 22.07.11 р. (а.с. 14).
Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, оскільки за отриманий Товар розрахувався частково, сплативши 658760,30 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (а.с. 23-27).
Отже, основна заборгованість відповідача за отриманий товар перед позивачем становить 111935,70 грн. (770696,00 грн. - 658760,30 грн. = 111935,70 грн.).
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На виконання вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, 07.12.11 р. позивач звернувся до Покупця з претензією-вимогою № 1-7/12/2011 про сплату заборгованості в 7-денний строк з дня її отримання (а.с. 28-29).
Претензія-вимога відповідачем отримана 18.12.11 р., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 30), однак, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.
У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Доказів оплати заборгованості в сумі 111935,70 грн. відповідачем до суду не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
За вказаних обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар в сумі 111935,70 грн.
В позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 8452,57 грн.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.3. Договору, в разі затримки в оплаті на вимогу Постачальника Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.
Оскільки розрахунок пені в сумі 8452,57 грн., здійснений позивачем (а.с. 10), відповідає фактичним обставинам справи, умовам Договору та вимогам чинного законодавства, вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Отже, позов слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Позивач також просить стягнути з відповідача адвокатські витрати в сумі 17 000,00 грн.
Ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
У відповідності до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства (ст. 5 Закону).
Згідно абзацу 6 ч. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України за № 01-8/1270 від 14.07.2004 р. "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Як вбачається із Договору про надання юридичних послуг від 01.12.11 р. № 01-12-2011, укладеного між позивачем (Замовник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець), Виконавець зобов'язався надавати Замовнику юридичні інформаційно-консультаційні послуги, а також методичну та практичну допомогу у господарській справі про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УКРАЇНА ПРОМРЕСУРС" за договором поставки № 18-07/11-Ц від 18.07.11 р. (а.с. 33-34).
Позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІ УКРАЇНА-БУДМАТЕРІАЛИ" підписана представником позивача ОСОБА_1, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 36).
В матеріалах справи також наявні копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1, виданого ОСОБА_2 на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 25.03.99 р. (а.с. 41), а також копія платіжного доручення № 511 від 24.01.12 р., що засвідчує сплату позивачем 17000,00 грн. оплати за юридичні послуги згідно договору від 01.12.11 р. № 01-12-2011 (а.с. 35).
Оскільки представником товариства, що надавав позивачу правову допомогу на підставі довіреності є адвокат, а також те, що позивачем сплачено відповідні кошти за вказану послугу, господарський суд вважає обґрунтованим звернення позивача з вимогою про відшкодування витрат на юридичну допомогу.
Разом з цим, на думку господарського суду, пред'явлений розмір витрат на юридичну допомогу у даній справі є дещо завищеним, з огляду на наступне.
У відповідності до Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року, протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р.6/VI, гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе, зокрема, обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність виїзду у відрядження; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт та інші (ч. 3 ст. 33 Правил).
Жодний із наведених факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно до обставин кожного конкретного випадку (ч. 4 ст. 33 Правил).
В абзаці третьому п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.07 р. № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Поміж тим, належних та документально підтверджених обґрунтувань щодо факторів, які брались до уваги при визначені розміру гонорару позивачем і адвокатом до матеріалів справи не надано.
Заявлена позивачем сума адвокатських послуг у даній справі, що становить 17 000,00 грн., є завищеною, враховуючи також категорію спору.
Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд вважає розумним та доцільним стягнення з відповідача витрат на адвокатські послуги в розмірі 7 000,00 грн.
Частиною 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених ч. 1 цієї статті, - повністю.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Пунктом 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.11 р. № 01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається у передбачених ч. 1 ст. 7 Закону випадках. Зазначене питання вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті.
У зв'язку з тим, що за подання до господарського суду Кіровоградської області позовної заяви майнового характеру позивачем сплачено судовий збір в розмірі більшому, ніж встановлено законом, господарський суд керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повертає позивачу надмірно сплачений судовий збір в розмірі 340,01 грн., перерахований за платіжним дорученням від 01.03.12 р. № 561. При цьому, оригінал платіжного доручення № 561 від 01.03.12 р. залишається в матеріалах справи № 5013/252/12 (а.с. 9).
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УКРАЇНА ПРОМРЕСУРС" (27500, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94, код 37074036, п/р № 2600101646745 у відділенні АТ "УКРЕКСІМБАНК" в м. Кременчуці, МФО 331649) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІ УКРАЇНА-БУДМАТЕРІАЛИ" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, код 34926447, п/р № 260090134037 у АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627) заборгованість в сумі 120 388,27 грн., з яких 111 935,70 грн. - основний борг, 8 452, 57 грн. - пеня, а також адвокатські послуги в сумі 7 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Надмірно сплачений за платіжним дорученням від 01.03.2012 р. за № 561 судовий збір в сумі 340,01 грн. повернути позивачу з державного бюджету.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: 27500, м. Світловодськ, вул. Леніна, буд. 94.
Суддя Л.С. Коротченко
Повне рішення складено 11.04.2012 р.
Судове рішення № 22554566, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 06.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5013/252/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: