Рішення № 22554518, 03.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2012 р. Справа № 25/016-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт",

09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневского, 87-А

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення 15697,84 грн.

за участю представників:

позивача Ананійчук О.І. (голова правління, протокол від 06.04.2008 № 6);

відповідача не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" (далі позивач) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 15697,84 грн., з яких: 8102,86 грн. основний борг, 7502,10 грн. пеня, 75,01 грн. 3 % річних та 17,87 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобовязань за договором оренди від 20.12.2010 №70/14.

Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.02.2012.

У судове засідання 23.02.2012 представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду від 09.02.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 22.03.2012.

У судове засідання 22.03.2012 представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду від 09.02.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 03.04.2012.

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 14.02.2012 № 13046899 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, що зазначена в позовній заяві і на яку направлялись ухвали суду.

Отже, відповідач належним чином був повідомлений про час і місце судових засідань.

03.04.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 5265 від 03.04.2012) позивачем подано заяву від 03.04.2012 №106/12 про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої заявлено до стягнення 8102,86 грн. основного боргу, 18544,00 грн. пені, 177,60 грн. 3% річних та 114,99 грн. інфляційних втрат. На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято судом.

За таких обставин, у даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 8102,86 грн. основного боргу, 18544,00 грн. пені, 177,60грн. 3 % річних та 114,99 грн. інфляційних втрат.

Також, 03.04.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 5293 від 03.04.2012) позивачем подано заяву від 02.04.2012 №112/12 про відмову від заяви про забезпечення позову. Заяву прийнято судом. У судовому засіданні 03.04.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання втретє не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.04.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Техмашремонт" (далі орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар) укладено Договір оренди від 20.12.2010 №70/14 (далі Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 89,5 кв. м. (далі Обєкт).

Умовами пунктів 2.1., 5.1., 5.2. Договору сторони погодили, що приміщення передається для виробничої діяльності; щомісячна орендна плата складає 1600,26грн. в т.ч. ПДВ 266,71 грн. і сплачується орендарем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця в розмірі 100 % передплати до 1числа місяця, за який проводиться оплата.

Згідно пунктів 3.1., 3.3. Договору, приміщення, що орендуються, повинні бути передані орендодавцем та прийняті орендарем протягом 10 робочих днів з моменту набуття чинності Договором; приймання-передача обєкта, що орендується, здійснюється по акту здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу названих обєктів в орендне користування.

Договір вступає в силу з 20.12.2010 і діє до 31.12.2011 (пункт 11.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення - передбачений договором Обєкт, в задовільному стані, що підтверджується двосторонньо підписаним актом здачі-приймання приміщення і майна, копію якого залучено до матеріалів справи.

Надання передбачених договором послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг): від 31.01.2011 №ОУ-0000028, від 28.02.2011 №ОУ-000061, від 31.03.2011 №ОУ-000080, від 30.04.2011 №ОУ-000187, від 31.05.2011 №ОУ-000238, від 30.06.2011 №ОУ-000288, 31.07.2011 №ОУ-000335, від 31.08.2011 №ОУ-000387, які підписані в двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін без будь яких застережень і зауважень, завірені копії вказаних актів залучені до матеріалів справи.

Надання передбачених договором послуг на суму 6401,04 грн. підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2011 №ОУ-000441, від 31.10.2011 №ОУ-000489, від 30.11.2011 №ОУ-000529, від 31.12.2011 №ОУ-000568, які підписані уповноваженим представником позивача і скріплені печаткою підприємства, завірені копії вказаних актів залучені до матеріалів справи.

Приймаючи зазначені акти як докази надання позивачем відповідачу послуг за Договором на суму 6401,04 грн., суд враховує, що позивач, рекомендованими листами, разом з описами вкладення в цінний лист від 07.11.2011 (акти від 30.09.2011 №ОУ-000441 та від 31.10.2011 №ОУ-000489) та від 11.01.2012 (акти від 30.11.2011 №ОУ-000529 та від 31.12.2011 №ОУ-000568) надіслав відповідачу зазначені акти, докази надсилання залучені до матеріалів справи. Однак, зазначені акти позивачу повернуто УДППЗ «Укрпошта»з причин «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. З матеріалів справи вбачається, що вказані акти були надіслані на адресу відповідача, внесену до Єдиного державного реєстру: 09100, АДРЕСА_2.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що письмових зауважень по зазначеним актам відповідач позивачу не надав, суд приходить до висновку, що відповідач прийняв надані позивачем послуги, зазначені в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 6401,04 грн. в обсягах та за цінами, які в них вказані.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт (послуг) відповідачем частково сплачені орендні платежі за Договором за відповідні місяці, що підтверджується поданими позивачем прибутковими касовими ордерами про внесення відповідачем плати за оренду приміщення, а саме: від 30.05.2011 №156 (оренда за січень 2011, відповідно до акту від 31.01.2011 №ОУ-0000028) в сумі 1600,26 грн., від 06.06.2011 №179 (оренда за лютий 2011, відповідно до акту від 28.02.2011 №ОУ-000061) в сумі 1000,00 грн., від 21.06.2011 №184 (оренда за лютий-березень 2011, відповідно до актів 28.02.2011 №ОУ-000061 та від 31.03.2011 №ОУ-000080) в сумі 1500,00 грн., від 25.07.2011 №205 (оренда за березень-квітень 2011, відповідно до актів від 31.03.2011 №ОУ-000080 та 30.04.2011 №ОУ-000187) в сумі 2500,00 грн., від 11.08.2011 №243 (оренда за квітень-травень 2011, відповідно до актів від 30.04.2011 №ОУ-000187 та 31.05.2011 №ОУ-000238) в сумі 2000,00 грн., від 21.09.2011 №273 (оренда за червень-липень 2011, відповідно до актів від 30.06.2011 №ОУ-000288 та 31.07.2011 №ОУ-000335) в сумі 1500,00 грн., від 29.09.2011 №281 (оренда за липень 2011, відповідно до акту 31.07.2011 №ОУ-000335) в сумі 1500,00 грн. Загальна сума сплачена відповідачем за Договором складає 11100,26 грн.

З наведеного вбачається, що повністю свої зобовязання зі сплати орендних платежів за Договором відповідач не виконав, у звязку з чим за ним утворилась заявлена до стягнення заборгованість у сумі 8102,86 грн. (різниця між загальною сумою, належною до сплати (19203,12 грн.) та сумами, що частково сплачені відповідачем (11100,26 грн.)).

На підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи оригінал довідки банківської установи від 22.02.2012 №20, про те, що за період з01.09.2010 по 22.02.2012 кошти від відповідача на рахунки позивача не надходили.

З огляду на те, що вказану довідку підписано уповноваженою особою банківської установи та скріплено відбитком її печатки судом взято її до уваги у якості письмового доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 8102,86 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензії (вих. 379/11 від21.11.2011 та вих. 1/12 від 11.01.2012) щодо заборгованості відповідача зі сплати оренди в розмірі 8102,86 грн. за період з липня по грудень 2011 року. (копії претензій залучено до матеріалів справи). Доказів направлення позивачем або отримання відповідачем вказаних претензій суду не надано. Вказані претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

З огляду на матеріали справи, доводи представника позивача та аналіз норм чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди). Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами Договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо сплати передбачених Договором орендних платежів, у звязку з чим, за ним на час розгляду справи утворилась заборгованість в розмірі 8102,86 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 8102,86 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів передбачених Договором є законною, відповідає обставинам справи, відповідачем не спростована, а, відтак, підлягає задоволенню.

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення інфляційні втрати в розмірі 114,99 грн. та 3% річних в розмірі 177,60 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного та обєктивного розгляду обставин справи судом здійснено власний розрахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат.

Розрахунок 3% річних здійснений судом становить:

- за період з 06.02.2011 по 05.06.2011 (1600,26 (сума боргу) х 3% х 120 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2011 році) = 15,78 грн.;

- за період з 06.06.2011 по 20.06.2011(600,26 х 3% х 15 : 365) = 0,74 грн.;

- за період з 01.03.2011 по 20.06.2011 (1600,26 х 3% х 112 : 365) = 14,73 грн.;

- за період з 21.06.2011 по 24.07.2011 (700,52 х 3% х 34 : 365) = 1,96 грн.;

- за період з 01.04.2011 по 24.07.2011 (1600,26 х 3% х 115 : 365) = 15,13 грн.;

- за період з 01.05.2011 по 24.07.2011 (1600,26 х 3% х 85 : 365) = 11,18 грн.;

- за період з 25.07.2011 по 10.08.2011 (1401,04 х 3% х 17 : 365) = 1,96 грн.;

- за період з 01.06.2011 по 10.08.2011 (1600,26 х 3% х 71 : 365) = 9,34 грн.;

- за період з 11.08.2011 по 20.09.2011 (1001,30 х 3% х 41 : 365) = 3,37 грн.;

- за період з 01.07.2011 по 20.09.2011 (1600,26 х 3% х 82 : 365) = 10,79 грн.;

- за період з 21.09.2011 по 28.09.2011 (1000,00 х 3% х 8 : 365) = 0,66 грн.;

- за період з 01.08.2011 по 31.12.2011 (1600,26 х 3% х 153 : 365) = 20,12 грн.;

- за період з 01.09.2011 по 31.12.2011 (1600,26 х 3% х 122 : 365) = 16,05 грн.;

- за період з 01.10.2011 по 31.12.2011 (1600,26 х 3% х 92 : 365) = 12,10 грн.;

- за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 (1600,26 х 3% х 61 : 365) = 8,02 грн.;

- за період з 01.12.2011 по 31.12.2011 (1600,26 х 3% х 31 : 365) = 4,08 грн.

Загальна сума 3% річних складає 146,01 грн.

З огляду на здійснений судом розрахунок, розрахунок позивача є невірним, а тому позовна вимога про стягнення 177,60 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 146,01 грн.

Перевіривши заявлений позивачем розмір інфляційних витрат, нарахованих на суму боргу, господарський суд встановив, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позовна вимога про стягнення 114,09 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач на підставі пункту 9.2. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1% від суми, що підлягає сплаті за Договором, за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, складає 18544,00 грн.

При розгляді питання щодо заявленої до стягнення пені судом враховано наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а стаття 3 вказаного Закону визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Преамбула Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, який є спеціальним з питань регулювання відносин щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань і має пріоритетне застосування у зазначених правовідносинах.

У зазначеному Законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, а відповідно до абзацу другого частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від24.10.2011 у справі № 25/187.

Відповідно до частини 3 статті 82 Господарського процесуального кодексу України обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобовязаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 11116 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми пені, дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 754,33грн. пені.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача: 8102,86грн. основної заборгованості, 754,33 грн. пені, 114,99 грн. інфляційних втрат та 146,01 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 17789,67 грн. та 3% річних у розмірі 31,59грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 87-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05495590) 8102(вісім тисяч сто дві) грн. 86 коп. основної заборгованості, 146(сто сорок шість)грн. 01 коп. 3% річних, 114 (сто чотирнадцять) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 754 (сімсот пятдесят чотири) грн. 33 коп. пені та 544 (пятсот сорок чотири) грн. 78 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 09.04.2012.