Рішення № 22554462, 27.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2012 р. Справа № 14/032-11/5

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Прокурора міста Біла Церква Київської області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Біла Церква

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруКомунальне торгово-виробниче підприємство Білоцерківської міської ради “Фортеця” про стягнення 18244,48 грн.

за участю представників:

прокуратури:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

позивача:ОСОБА_1 дов. від 17.06.2011р. № 12-1-27/771

відповідача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

третьої особи:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора міста Біла Церква Київської області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (далі позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне торгово-виробниче підприємство Білоцерківської міської ради “Фортеця” про стягнення 18244,48 грн., з яких 16850,44 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів та 1394,04 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань зі сплати орендних платежів у строки передбачені договором.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Прокурор, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявилась, пояснень по суті спору не надала, про причини неявки суд не повідомила.

Враховуючи, що неявка прокурора та представників відповідача і третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності прокурора, представників відповідача і третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір оренди нежитлового приміщення від 18.03.2008р. № 275 (далі договір) відповідно до умов якого позивач - орендодавець передає в оренду, а орендар - відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 38,0 м?, яке розташоване в одноповерховій нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1, яке перебуває на балансі торгово-виробничого підприємства “Фортеця”. Мета оренди склад, торгівля промисловою групою товарів (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом прийому - передачі.

Нежитлове приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (п. 2.3 договору).

Згідно положень п. 3.1 договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна і становить 1385,90 грн. в т. ч. ПДВ 230,98 грн. за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 15-го числа місяця, за який вона вноситься.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата сплачується по день фактичного звільнення приміщення та передачі його орендодавцю за актом прийому-передачі включно.

На виконання умов договору 01.03.2008р. орендодавець та балансоутримувач майна передали, а орендар прийняв нежитлове приміщення площею 38,0 м?, яке розташоване в одноповерховій нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_2, про що свідчить акт про прийом-передачу нежитлового приміщення від 01.03.2008р., який підписаний повноваженими представниками балансоутримувача та орендаря, затверджений орендодавцем та скріплений їхніми печатками, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідач 17.09.2009р. повернув зазначене нежитлове приміщення, що підтверджується актом про прийом-передачу нежитлового приміщення від 17.09.2009р., який підписаний повноваженими представниками балансоутримувача та орендаря, затверджений орендодавцем та скріплений їхніми печатками, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Таким чином, відповідач фактично користувався орендованим майном з 01.03.2008р. по 17.09.2009р.

Твердження відповідача про те, що він повернув орендодавцю орендоване приміщення 01.03.2009р. в підтвердження чого він посилається на лист комунального торгово-виробничого підприємства Білоцерківської міської ради “Фортеця” від 04.03.2011р. № 3, в якому третя особа зазначає, що відповідач звільнив орендоване майно 01.03.2009р. суд відхиляє та не приймає їх до уваги при вирішенні спору з огляду на наступне.

Вказаний лист складено в односторонньому порядку комунальним торгово-виробничим підприємством Білоцерківської міської ради “Фортеця”, яке не є стороною за договором. Положеннями договору оренди, зокрема, пунктом 2.3 договору визначено порядок повернення орендованого майна з оренди, а саме: нежитлове приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі, а відтак належним та допустимим доказом повернення майна з оренди є лише акт прийому-передачі.

З огляду на зазначене, лист комунального торгово-виробничого підприємства Білоцерківської міської ради “Фортеця” від 04.03.2011р. № 3 не може підтверджувати повернення орендарем орендованого майна саме 01.03.2009р., оскільки в силу зазначених положень договору оренди не є належним та допустимим доказом в розумінні статті 34 ГПК України, який би підтверджував факт повернення відповідачем позивачу орендованого майна.

Судом встановлено помісячний розмір орендної плати, зокрема, за березень 2008 року орендна плата становить1385,90 грн., за квітень 2008 року 1438,56 грн., за травень 2008 року 1483,16 грн., за червень 2008 року 1502,44 грн., за липень 2008 року 1514,46 грн., за серпень 2008 року 1506,89 грн., за вересень 2008 року 1505,38 грн., за жовтень 2008 року 1521,94 грн., за листопад 2008 року 1547,81 грн., за грудень 2008 року 1571,03 грн., за січень 2009 року 1604,02 грн., за лютий 2009 року 1650,54 грн., за березень 2009 року 1675,30 грн., за квітень 2009 року 1698,75 грн., за травень 2009 року 1714,04 грн., за червень 2009 року 1722,61 грн., за липень 2009 року 1741,56 грн., за серпень 2009 року 1739,82 грн., за 17 днів вересня 2009 року 983,93 грн. Загальна сума орендних платежів за період з 01.03.2008р. по 17.09.2009р. складає 29508,14 грн.

Вищеперелічені щомісячні суми орендної плати розраховані судом шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць, як це встановлено п. 3.2 договору.

Відповідач в супереч умов договору оренди не виконав належним чином взяті на себе договірні зобовязання щодо сплати зазначених орендних платежів у повному обсязі та у строки визначені договором, в звязку з чим за ним на час звернення до суду з даним позовом на думку прокурора та позивача рахувалась заборгованість в розмірі 16850,44 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, платіжних доручень та квитанцій щодо сплати орендних платежів, які надав відповідач, а також довідки Управління комунальної власності від 27.02.2012р. № 12-5-23/4 та картки рахунку на орендаря за період з 01.01.2009р. по 20.02.2012р., в яких відображено надходження грошових коштів від відповідача на рахунок позивача зі сплати орендних платежів за договором, відповідачем на час звернення прокурора з даним позовом до суду було сплачено 12957,70 грн.

За таких обставин на час звернення прокурором до суду з даним позовом за відповідачем рахувалась заборгованість в розмірі 16550,44 грн. різниця між перерахованими коштами та загальним розміром нарахованих орендних платежів, а не як визначив прокурор та позивач в поданому позові - 16850,44 грн.

Також, судом встановлено, що відповідачем під час розгляду справи сплачено 321,00 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, що підтверджується, зокрема, довідкою Управління комунальної власності від 27.02.2012р. № 12-5-23/4 та карткою рахунком на орендаря, в яких позивач відображає надходження від відповідача 04.01.2012р. 321,00 грн. в рахунок погашення наявної заборгованості зі сплати орендних платежів за договором.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи сплачена частина суми основного боргу в розмірі 321,00 грн., то предмет спору в даній справі у вказаній частині відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в зазначеній частині припинити.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо сплати орендних платежів, в звязку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 16229,44 грн. Доказів сплати зазначеного боргу зі сплати орендних платежів відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов в частині стягнення 16229,44 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів за договором.

В частині позовної вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендних платежів в розмірі 300,00 грн. суд відмовляє, з огляду на її необґрунтованість, безпідставність та недоведеність належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, позаяк на час звернення позивача з даним позовом до суду вказана сума боргу у розмірі 300,00 грн. була сплачена відповідачем, проте позивач безпідставно не врахував здійснену відповідачем проплату на вказану суму при розрахунку суми основної заборгованості за спірним договором.

Також, позивач на підставі п. 8.2 договору просить суд стягнути з відповідача за прострочення сплати орендних платежів пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожний день прострочення, яка за його розрахунком за загальний період прострочення з 01.06.2010 р. по 30.11.2010 р. складає 1394,04 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З матеріалів справи вбачається, що зобовязання зі сплати орендних платежів мало виконуватись відповідачем не пізніше 15 числа місяця, за який вона вноситься (п. 3.1 договору), а отже прострочення платежу за кожний неоплачений місяць починається з 16 числа відповідного місяця.

При цьому, за останній місяць оренди вересень 2009 року відповідач мав сплатити орендну плату не пізніше 15 вересня 2009 року, а відтак і нарахування пені з огляду на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України на прострочену суму орендної плати навіть за останній місяць оренди припиняється 16.03.2010р. (з 16.09.2009р. по 16.03.2010р.). В той же час, позивачем нараховується пеня в період з 01.06.2010р. по 30.11.2010р.

Оскільки нарахування пені на прострочені платежі за відповідний період згідно ч. 6 ст. 232 ГК України припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, а розрахунок пені, здійснений позивачем, на прострочені платежі, знаходиться поза межами такого шестимісячного періоду, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені в розмірі 1394,04 грн. з огляду на їх безпідставність.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем в розмірі 16229,44 грн. на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16229,44 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог, провадження по яким не припинено, суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу зі сплати орендних платежів в розмірі 321,00 грн.

2. Решту позову задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1/23, ідентифікаційний код 20577351) 16229,44 (шістнадцять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 44 коп. заборгованості зі сплати орендних платежів.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.