УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "02" квітня 2012 р. Справа № 15/5007/6/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - представника за довіреністю № 9
від 10.02.2012р.,
ОСОБА_2 - представника за довіреністю № 10 від 10.02.2012р.
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирдезактиваціябуд" (м.Житомир)
до Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" в особі ДП ЖОАД Філія "Житомирська ДЕД" (м.Житомир)
про стягнення 71995,22 грн.
Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирдезактиваціябуд" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" в особі ДП ЖОАД Філії "Житомирська ДЕД" заборгованості в сумі 71995,22грн., з яких: 61898,04грн. основного боргу, 5261,31грн. інфляційних та 4835,87грн. штрафних санкцій.
В судовому засіданні 02.04.2012р. представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Надали заяву про уточнення позову, у відповідності з якою просили стягнути на користь позивача заборгованість в загальній сумі 71995,22грн. з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України".
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №1000210430443 про вручення 05.03.2012р. уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа (а.с. 42).
Приймаючи до уваги те, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до чинного законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджають розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2010р. між філією "Житомирська ДЕД" ДП "Житомирський облавтодор" (відповідач/замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Житомирдезактиваціябуд", правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирдезактиваціябуд" (позивач/підрядник) було укладенодоговір №28, за умовами якого, підрядник здійснює, згідно затверджених кошторисів ремонт виробничих приміщень філії "Житомирська ДЕД" ДП "Житомирський облавтодор", за адресою м. Житомир, вул. Перемоги 72, а замовник приймає та оплачує роботи, виконані виконавцем (п. 1.1 договору).
Згідно п. 2.1 договору, вартість робіт, що будуть виконуватись, визначається кошторисом і складає 81898,04грн.
У відповідності до п. 2.3 договору сторони погодили, що кінцеві розрахунки з підрядником здійснюються після завершення робіт та підписання акта приймання-передачі.
Пунктом 2.3 договору визначено, що строк дії договору до 31.12.2010р.; роботи розпочинаються з 02.08.2010р.; закінчення робіт 30.08.2010р.
Відповідно до п. 4.1 договору сторони погодили, що передача і приймання робіт здійснюється на підставі акту виконаних робіт, укладеного представниками замовника та підрядника.
Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 2 наведеної норми передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Підставою виникнення зобов'язань відповідача перед позивачем є договір № 28 від 02.08.2010р., який за своєю правовою природою є договором підряду.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання за договором №28 від 02.08.2010р. по ремонту виробничих приміщень філії "Житомирська ДЕД" ДП "Житомирський облавтодор" за адресою м. Житомир, вул. Перемоги 72, виконав належним чином на суму 81898,04грн.
Факт виконання позивачем робіт за договором №28 від 02.08.2010р. на суму 81898,04грн. та прийняття цих робіт відповідачем підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року (а.с.12-19) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року (а.с. 20-21). Зазначені акт виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ 3) підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
В свою чергу, відповідач за виконані роботи провів розрахунки з позивачем частково на суму 20000,00грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача за 14.09.2010р. (а.с. 44). Розрахунки на суму 61898,04грн., відповідачем проведено не було.
Частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як уже зазначалось, згідно з п. 2.2 договору кінцеві розрахунки з підрядником здійснюються після завершення робіт та підписання акта приймання-передачі.
Матеріали справи свідчать про підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2010р. (а.с. 12-21). Проте, ні умови договору, ні акт виконаних робіт, ні довідка про вартість виконаних будівельних робіт не містять визначеного строку здійснення оплати за виконані роботи. Тобто, строк виконання замовником своїх зобов'язань з оплати виконаних робіт сторонами не встановлено, тому, у даному випадку, слід керуватися нормою ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем 27.10.2011р. було направлено на адресу ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" та адресу філії "Житомирська ДЕД" ДП "Житомирський облавтодор" претензію з вимогою про погашення заборгованості в розмірі 61898,04грн. (а.с. 22-23), факт направлення якої підтверджується фіскальними чеками № 9942, №9943 від 27.10.2011р.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 530 ЦК України та строки пересилання поштової кореспонденції, господарський суд вважає, що відповідач зобов'язаний був провести розрахунки з позивачем за виконанні по договору №28 від 02.08.2010р. будівельні роботи в строк до 06.11.2011р.
Однак, відповідачем зазначену вимогу було залишено без відповіді та задоволення.
Таким чином, на час звернення позивача з позовом до господарського суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 61898,04грн.
Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач станом на час розгляду справи не подав суду доказів проведення розрахунків з позивачем за виконані роботи, його борг перед позивачем становить 61898,04грн.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості в сумі 61898,04грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 5261,31грн. інфляційних та 4835,87грн. штрафних санкцій.
Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних та штрафних санкцій, господарський суд враховує таке.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 6.2.1 сторони погодили, що замовник відповідає за своєчасне перерахування коштів по авансу та оплату виконаних робіт на підставі акта прийому-передачі виконаних робіт і сплачує пеню в розмірі 2-х облікових ставок НБУ від суми простроченого платежу.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з доданого позивачем до позовної заяви розрахунку інфляційних та штрафних санкцій (а.с. 4), позивач просить стягнути на свою користь з відповідача інфляційні в сумі 5261,31грн., нараховані за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року на суму заборгованості 61898,04грн., а також штрафну санкцію, яка фактично є пенею, в сумі 4835,87грн., нараховану за період з травня 2011 року по жовтень 2011 року на суму заборгованості 61898,04грн.
Оскільки, як встановлено судом, строк виконання відповідачем зобов'язаннь за договором №28 від 02.08.2010р. настав 06.11.2011р., то нарахування позивачем інфляційних та пені за період, що передував 06.11.2011р., є необґрунтованим. Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 5261,31грн. та пені в сумі 4835,87грн. суд відмовляє.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач позов не оспорив, доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 61898,04грн. суду не подав. При цьому, факт наявності заборгованості в сумі 61898,04грн., відповідач визнав, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 24).
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирдезактиваціябуд" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 61898,04грн. основної заборгованості. В решті позову суд відмовляє.
Судові витрати розподіляються між сторонами у відповідності ст.49 ГПК України пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 625, ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 854 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (10003, м.Житомир, вул. Перемоги, буд 75, ідентифікаційний код 32008278)
на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирдезактиваціябуд" (10002, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 114, ідентифікаційний код 03061166)
- 61898,04грн. основної заборгованості,
- 1237,96грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: "06" квітня 2012 року.
Суддя Кравець С.Г.
Віддрукувати:
1 - до справи,
2 - відповідачу (рек. з пов.)
Судове рішення № 22554353, Господарський суд Житомирської області було прийнято 02.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/5007/6/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: