Рішення № 22553798, 06.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.12р.Справа № 36/5005/2043/2012 За позовом Публічного акціонерного товариства "Василівський завод технологічного обладнання", м. Василівка, Запорізька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгметал-КД", м. Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним

Суддя Соловйова А.Є

Секретар судового засідання Халамай Ю.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 01.03.2012

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Василівський завод технологічного обладнання", м.Василівка, Запорізька область звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгметал-КД", м. Дніпропетровськ про визнання Договору №10/01-11 від 10.01.2011 недійсним.

В обгрунтування позовних вимог Позивач посилається на висновки ДПІ у Василівському районі Запорізької області, викладені в акті перевірки № 156/23/14313872 від 21.12.2011 щодо того, що Договір № 10/01-11 від 10.01.2011, укладений між ПАТ "Василівський завод технологічного обладнання" та ТОВ "Торгметал-КД", не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, отже, має бути визнаним недійсним.

Розгляд справи відкладався у звязку з неявкою Відповідача та ненаданням ним витребуваних судом документів, для витребування додаткових документів до матеріалів справи відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі; в судовому засідання 05.04.2011 надав письмові пояснення по справі.

Відповідач у призначені на 21.03.2012 та 05.04.2012 судові засідання на зявився; відзив на позов та докази в його обґрунтування не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною в позовній заяві, підтвердженою Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.03.2012.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп. 3.9.1 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 05.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2011 року ПАТ "Василівський завод технологічного обладнання" (далі Позивач) уклало Договір № 10/01-11 (далі Договір) з ТОВ "Торгметал-КД" (далі Відповідач), згідно з яким Відповідач зобов'язався поставити Позивачу брухт та відходи кольорових металів (далі товар).

Згідно з п. 3.1. Договору поставка товару здійснюється транспортом та за рахунок Продавця (Відповідач у справі).

18.02.2011 сторони уклали додаткову угоду, відповідно до якої витрати на перевезення товару має нести Покупець (Позивач у справі).

В період з січня по березень 2011 року Відповідач поставив Позивачу товар на суму 844957,75 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 26012 від 26.01.2011 на суму 18 754, 20 грн.; № 31012 від 31.01.2011 на суму 113 991,20 грн.; № 3024 від 03.02.2011 на суму 57 552, 60 грн.; № 7024 від 07.02.2011 на суму 64 429, 70 грн.; № 14023 від 14.02.2011 на суму 23 130, 30 грн.; № 18024 від 18.02.2011 на суму 69 917, 10 грн.;№ 21023 від 21.02.2011 на суму 96 342,40 грн.; № 9032 від 09.03.2011 на суму 134 190, 09 грн.; №16031 від 16.03.2011 на суму 127 502, 27 грн.; № 28032 від 28.03.2011 на суму 139 147, 89 грн., а також актами приймання брухту та відходів кольорових металів та товарно- транспортними накладними за аналогічний період.

Весь товар був прийнятий Позивачем без претензій щодо його кількості та якості.

Відповідно до п. 4.1. Договору Позивач сплатив вартість поставленого товару Відповідачу в повному об'ємі - 844 957, 75 грн., а саме: 26.01.2011 - 18 754, 20 грн. (платіжне доручення № 59 від 26.01.2011); 01.02.2011 - 113 991, 20 грн. (платіжне доручення № 72 від 01.02.2011); 03.02.2011 - 57 552, 60 грн. (платіжне доручення № 76 від 03.02.2011); 08.02.2011 - 91 670, 20 грн. (платіжне доручення № 77 від 08.02.2011); 18.02.2011 - 65 806, 90 грн. (платіжне доручення № 120 від 18.02.2011); 21.02.2011 - 27 720, 00 грн. (платіжне доручення № 125 від 21.02.2011); 24.02.2011 - 30 129, 00 грн. (платіжне доручення № 148 від 24.02.2011); 28.02.2011 - 24 898, 50 грн. (платіжне доручення № 161 від 28.02.2011); 02.03.2011 - 13 594, 90 грн. (платіжне доручення № 172 від 02.03.2011); 09.03.2011 - 71 805,30 грн. (платіжне доручення № 198 від 09.03.2011); 11.03.2011 - 33 082, 70 грн. (платіжне доручення № 217 від 11.03.2011); 14.03.2011 - 29 302, 09 грн. (платіжне доручення № 224 від 14.03.2011); 16.03.2011 - 43 403, 30 грн. (платіжне доручення № 237 від 16.03.2011); 21.03.2011 - 24 782, 80 грн. (платіжне доручення № 251 від 21.03.2011); 22.03.2011 - 18 203, 00 грн. (платіжне доручення № 260 від 22.03.2011); 29.03.2011 - 41 113, 17 грн. (платіжне доручення № 298 від 29.03.2011); 30.03.2011 - 29 959, 80 грн. (платіжне доручення № 306 від 30.03.2011); 01.04.2011 - 40 000, 00 грн. (платіжне доручення № 315 від 01.04.2011); 05.04.2011 - 40 000, 00 грн. (платіжне доручення № 320 від 05.04.2011); 08.04.2011 - 29 188,09 грн. (платіжне доручення № 335 від 08.04.2011).

З 3 листопада по 14 грудня 2011 р. Державною податковою інспекцією у Василівському районі Запорізької області була проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Василівський завод технологічного обладнання" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2010 по 30.09.2011.

За результатами перевірки органом ДПІ було складено акт від 21.12.2011 за №156/23/14313872 (далі Акт перевірки), згідно з яким перевіркою виявлено порушення ч.1 та ч. 5 ст. 203, ч. 1 та ч. 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, ч. 1 ст. ст. 655, ст. 656, ст. 662, ч. 2 ст. 689, ч. 2 ст. 712 ЦК України в частині недодержання вимог чинного законодавства при вчиненні ПАТ "Василівський завод технологічного обладнання" правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Так, на сторінці 73 Акта вказано:

"Перевіркою встановлено порушення:

1. ч. 1 та ч. 5 ст. 203, ч. 1 та ч. 2 ст. 215, ст. 216 , ст. 228 , ч. 1ст. ст. 655, ст. 656, ст. 662, Цивільного кодексу України (зі змінами передбаченими Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового Кодексу України" від 02.12.11 № 2756-VІ та ін.) в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійснених ПАТ ВЗТО сформувавши витрати за рахунок контрагента-постачальника ТОВ "ВК Союз-Метал", ТОВ "Металонг-інвест" тобто взаємовідносини є недійсними та порушення п. 5.1 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 пп. 11.2. Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями), та п. 5.1 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 пп.11.2. Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями), п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року N 88 (зареєстровано в Мін'юсті України 5 червня 1995 року за N 168/704), ст. 4 Закону України "Про металобрухт" від 05.05.1999 N 619-ХІV зі змінами та доповненнями , п. 2.1, п.2.6, ст.6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2007 за N 1258/14525, наказ Мінтрансу України № 363 від 14.10.97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 за № 128/2568, ПАТ ВЗТО безпідставно віднесено завищено валові витрати у зв"язку з відсутністю підтверджуючих документів по придбанню лому кольорових металів, загальна сума заниження податку на прибуток склало 820 342 грн., у тому числі за 4 квартали 2010 в сумі 592 372 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 227 970 грн.

2. ч. 1 та ч. 5 ст. 203, ч. 1 та ч. 2 ст. 215, ст. 626, ч. 1 ст. 628, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст. 662, ч. 2 ст. 689, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (зі змінами передбаченими Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового Кодексу України" від 02.12.11 № 2756-VІ та ін.) в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та порушено п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1. п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ПАТ ВЗТО безпідставно включено до занижено податок на додану вартість всього на суму 473 898 грн., у т.ч. по періодах жовтень 2010 - 69 978 грн., листопад 2010 - 225 872 грн., грудень 2010 - 178 048 грн.".

Позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України (ст. 215 ЦК України).

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зокрема, частинами 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а також правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За твердженням Позивача підставою недійсності Договору № 10/01-11 від 10.01.2011 є те, що за висновком ДПІ у Василівському районі Запорізької області, викладеним в Акті перевірки № 156/23/14313872 від 21.12.2011, Договір № 10/01-11 від 10.01.2011 р., укладений між ПАТ "Василівський завод технологічного обладнання" та ТОВ "Торгметал-КД", не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, отже, має бути визнаним недійсним.

Разом з тим, Позивачем не зазначено норму матеріального права, яка була порушена сторонами на момент укладення спірного Договору.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічні положення містить також і ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Як зазначено, в ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент або вручення товару покупцеві (якщо продавець зобов'язаний доставити товар), або надання товару у розпорядження покупця (якщо товар має бути переданий за місцезнаходженням товару).

Дослідивши спірний Договір, судом встановлено, що сторони в момент вчинення правочинів (при підписанні спірного Договору № 10/01-11 від 10.01.2011) дотрималися всіх необхідних вимог чинного законодавства України та дійшли згоди щодо всіх істотних умов, що характерні для договорів поставки, а саме: сторони домовилися щодо предмету договору, ціни, кількості товару, умов та строків поставки товару та порядку його оплати, відповідальності сторін, вирішення спорів, строку дії договору, порядку його розірвання та інших умов. Договір, при цьому, відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України укладено в письмовій формі, підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін, що посвідчує його дійсність та реальність наміру сторін на його виконання.

Крім того, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач протягом періоду з січня по березень 2011 року за видатковими накладними поставляв Відповідачу товар, який було прийнято та оплачено останнім відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень.

Отже, дії сторін у справі свідчать про те, що їх було спрямовано на виконання спірних договорів.

З огляду на викладене, враховуючи те, що наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що спільні дії Позивача та Відповідача при укладенні та виконанні Договору № 10/01-11 від 10.01.2011 були направлені на набуття та реалізацію тих прав та обов'язків, які випливають саме з договорів поставки і таким чином правочини спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, на момент укладення спірного Договору сторонами були повністю дотримано вимоги ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст спірних договорів не суперечить чинному законодавству України, а сторони своїми діями щодо виконання умов договорів підтвердили те, що зазначений Договір був спрямований на реальне настання правових наслідків.

Обставини, на які посилається Позивач, звертаючись з даним позовом до господарського суду, не свідчать про наявність підстав для визнання недійсним Договору №10/01-11 від 10.01.2011.

Відтак, не підлягають задоволенню позовні вимоги Позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на Позивача.

Керуючись викладеним, ст. ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяА.Є. Соловйова Повне рішення складено 09.04.2012