Рішення № 22553496, 10.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2012Справа №5002-7/980-2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-інвест» (вул. Мічуріна, 5, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52005, ідентифікаційний код 34560674)

До відповідача Євпаторійської міської ради (проспект Леніна, 2, м. Євпаторія, 97416, ідентифікаційний код 35236652)

Про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_1, предст., дов. від 06.03.2012 р.

Від відповідача ОСОБА_2, предст., дов. №316/02-29 від 18.03.2011 р.

Сутьспору: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-інвест» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Євпаторійської міської ради про розірвання укладеного між сторонами 24.01.2008 р. договору оренди земельної ділянки загальною площею 2210,00 кв. м. за адресою: м. Євпаторія, пр. Перемоги вул. Чапаєва (кадастровий номер 0110900000:01:047:0175), який зареєстровано у Державному реєстрі земель від 26 грудня 2008 року за №040800200185.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 16.12.2011 р. він звернувся до Євпаторійської міської ради з проханням розірвати укладений між ними договір оренди земельної ділянки, на що відповідач листом №10825/02-25 від 19.01.2012 р. повідомив, що відповідну заяву буде розглянуто лише після надання позивачем квитанції про сплату орендної плати за один рік відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі». Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-інвест» вважає вказану відмову протиправною, оскільки право орендодавця земельної ділянки на отримання річної орендної плати виникає лише у разі, якщо протягом року з дня розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря від інших осіб не надійде пропозиції на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах. Натомість, будь-яких спеціальних вимог для розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря чинним законодавством не передбачено.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про оренду землі» у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань. Аналогічна умова була закріплена в абзаці 6 пункту 22 укладеного між сторонами договору оренди. З урахуванням цього, відповідач вважає, що вимоги позивача про розірвання договору порушують права територіальної громади м. Євпаторії та просить суд відмовити в позові.

Представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на пізніший строк у звязку з необхідністю ознайомлення з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позов.

Однак, суд зазначає, що згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Проте, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи документи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін для вирішення спору по суті, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

24.01.2008 р. між Євпаторійською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-інвест» (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, пунктом 1 якого передбачено, що Орендодавець на основі рішень Євпаторійської міської ради від 14 листопада 2007 року №5-25/28 та від 28 грудня 2007 р. №5-27/47 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з міських земель, яка зареєстрована Євпаторійською міською радою за кадастровим №0110900000:01:047:0175, за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, пр. Перемоги-вул. Чапаєва.

Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2210,00 кв. м., відповідно до прикладених: плану (схеми) земельної ділянки, проекту відведення, акта визначення меж земельної ділянки в натурі, кадастрового плану земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та установлених земельних сервітутів, у тому числі забудовані землі окремих категорій за їх складом, та видами угідь землі житлової та суспільної забудови.

В пункті 7 Договору сторони визначили, що договір укладено строком на 10 років, до 14 листопада 2017 року.

Договір був зареєстрований у Кримській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 грудня 2008 року за №040800200185.

Земельна ділянка була передана позивачеві в користування на підставі відповідного акта приймання-передачі, підписаного обома сторонами і скріпленого їхніми печатями (а. с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи, листом №16-01 від 16.12.2011 р. позивач звернувся до Євпаторійської міської ради з проханням розірвати зазначений вище договір, на що відповідач листом №10825/02-25 від 19.01.2012 р. повідомив, що заява про розірвання договору буде розглянута лише після надання квитанції про сплату річної орендної плати на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі».

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про примусове розірвання договору оренди земельної ділянки.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ч. 1 ст. 19 Закону).

Стаття 31 Закону України «Про оренду землі» визначає, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Аналогічне положення було закріплено сторонами в пункті 30 Договору.

Таким чином, як законодавчо, так і самими сторонами в договорі, передбачена можливість розірвання договірних відносин за взаємною згодою сторін. В свою чергу, недосягнення цієї згоди, згідно з частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України, є підставою для передачі спору на вирішення суду.

Суд звертає увагу на те, що право орендаря земельної ділянки на розірвання договору не може бути поставлено в залежність від якихось умов та реалізується ним на власний розсуд, що відповідає загальним положенням цивільного права про договір. Так, відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, який передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Посилання відповідача на частину 2 статті 32 Закону України «Про оренду землі», як на підставу для відмови в розірванні договору, суд вважає непереконливими з огляду на наступне.

Так, зазначеною нормою передбачено, що у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

Таким чином, цим положенням закріплено лише право орендодавця (у даному випадку Євпаторійської міської ради) на отримання від орендаря матеріальної компенсації при достроковому розірванні договору, до того ж при наявності певних умов. Вказана норма жодним чином не обмежує право Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-інвест» на розірвання договору оренди земельної ділянка, та, більш того, може бути реалізована виключно за спливом одного року після розірвання договору.

Отже, твердження Євпаторійської міської ради про те, що вимоги позивача про розірвання договору оренди призведуть до недоотримання територіальною громадою м. Євпаторії відповідних коштів є передчасними, позаяк таке розірвання не позбавляє орендодавця права на отриманні передбачених ч. 2 ст. 32 коштів за наявності відповідних умов (після спливу одного року та за відсутності пропозиції стосовно оренди від інших осіб), та яке може бути реалізовано окремо, у тому числі шляхом предявлення позову до суду.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем було неправомірно відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-інвест» у розірванні договору оренди земельної ділянки від 24.01.2008 р. (реєстр. №040800200185 від 26 грудня 2008 року), у звязку з чим позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судовий збір в сумі 1073,00 грн. суд покладає на відповідача відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати укладений 24.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-інвест» (вул. Мічуріна, 5, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52005, ідентифікаційний код 34560674) та Євпаторійською міською радою (проспект Леніна, 2, м. Євпаторія, 97416, ідентифікаційний код 35236652) договір оренди земельної ділянки загальною площею 2210,00 кв. м. за адресою: м. Євпаторія, пр. Перемоги вул. Чапаєва (кадастровий номер 0110900000:01:047:0175), який зареєстровано у Державному реєстрі земель від 26 грудня 2008 року за №040800200185.

3.Стягнути з Євпаторійської міської ради (проспект Леніна, 2, м. Євпаторія, 97416, ідентифікаційний код 35236652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-інвест» (вул. Мічуріна, 5, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52005, ідентифікаційний код 34560674) 1073,00 грн. судового збору.

4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 11.04.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.