Рішення № 22553491, 10.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2012Справа №5002-22/881-2012 за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Аеропорт, м. Бориспіль, Київська область, 08307

до Комунального підприємства «Аеропорт «Керч», Аеропорт «Керч», м. Керч, 98303

про стягнення 12401,26 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, дов від 07.02.2011 року; ОСОБА_2, представник, дов від 25.03.2010 року

від відповідача не зявився

Позивач Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства «Аеропорт «Керч», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12401,26 грн., у тому числі: 9900,00 грн. основного боргу, 604,64 грн. пені, 1337,50 грн. збитків від інфляції, 559,12 грн. 3% річних, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за договором про надання льотних перевірок наземних засобів радіосвітлотехнічного забезпечення й авіаційного електрозвязку № 130-14/2010 від 12.02.2010 року, не здійснив належним чином та у повному обсязі оплату вартості виконаних позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 9900,00 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, 29.03.2012 до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у відсутність представника відповідача у звязку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача, суд

встановив:

Між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України та Комунальним підприємством «Аеропорт «Керч» був укладений договір від 12.02.2010 № 130-14/2010 на виконання льотних перевірок наземних засобів РСТЗ (радіосвітлотехнічного забезпечення) й авіаційного електрозв'язку, згідно з яким позивач надав послуги з льотної перевірки засобів РСТЗ відповідача у лютому 2010 року, про що був складений та підписаний обома сторонами акт приймання-здавання фактично виконаних робіт від 25.02.2010, а.с. 12.

Згідно з п. 3.2 Договору запланована вартість наданих позивачем послуг становила 33991,99 грн., проте фактична вартість зазначених в акті приймання-здавання наданих послуг від 25.02.2010 становила 30149,00 грн.

Відповідно до п. 4.5 Договору відповідач повинен був оплатити надані послуги протягом 20 (двадцяти) днів після закінчення льотних перевірок засобів РСТЗ.

12.05.2010 листом № 137 керівництво відповідача, посилаючись на запізнення прийняття бюджету на 2010 рік, запропонували графік погашення заборгованості.

Але, станом на 16.03.2012 відповідач здійснив лише часткову оплату в сумі 20249,00 грн. та частково оплатив штрафні санкції в сумі 1159,92 грн.

18.10.2012 відповідач надіслав на адресу позивача лист № 315, а.с.14, яким визнав заборгованість перед позивачем у сумі 13340,22 грн.

Так, на момент звернення позивача з даним позовом до суду, сума основного боргу відповідача складала 9900,00 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 9900,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 604,64 грн. пені, 1337,50 грн. збитків від інфляції, 559,12 грн. 3% річних.

Пунктом 5.1. укладеного між сторонами договору визначено, що замовник за кожен день прострочення строків оплати згідно Акту здавання приймання фактично наданих послуг, виплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з огляду на викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Аеропорт «Керч» (Аеропорт «Керч», м. Керч, 98303, рахунок № 260053500385668 в КФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 24040122) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Аеропорт, м. Бориспіль, Київська область, 08307, рахунок № 26004012826985 в ВАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 19477064) заборгованість в сумі 12401,26 грн., у тому числі: 9900,00 грн. основного боргу, 604,64 грн. пені, 1337,50 грн. збитків від інфляції, 559,12 грн. 3% річних.

3.Стягнути з Комунального підприємства «Аеропорт «Керч» (Аеропорт «Керч», м. Керч, 98303, рахунок № 260053500385668 в КФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 24040122) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Аеропорт, м. Бориспіль, Київська область, 08307, рахунок № 26004012826985 в ВАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 19477064) 1609,50 грн. судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.04.2012.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.