Ухвала суду № 22550969, 12.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року справа №2а/0570/18462/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

за участю секретаря судового засідання Белікова Д. Л., представника позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 31.12.2010 року, представника відповідача ОСОБА_3, за довіреністю від 24.10.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року по справі № 2а-0570/18462/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» до Держаної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21 вересня 2011 року № НОМЕР_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Український рітейл», звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Держаної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21 вересня 2011 року № НОМЕР_1.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що відповідачем зроблено безпідставний висновок щодо відсутності обліку товарних запасів у встановленому чинним законодавством порядку, оскільки всі первинні документи, зокрема, накладні, знаходяться у офісі підприємства в м. Донецьку, тобто є наявними у юридичної особи, отже на думку позивача весь товар, що знаходився в реалізації в магазині в м. Харкові, є облікованим.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального права та без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи.

Представник позивача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Представник відповідача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ № 34604386 та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька.

11 липня 2011 року посадовими особами Державної податкової адміністрації у Харківській області була здійснена перевірка господарської одиниці магазин, за адресою: АДРЕСА_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Український рітейл», з питання дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 11 липня 2011 року, під час перевірки магазину було, встановлено здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на суму 6404 грн. 94 коп.. що підтверджується відомостями про результати перевірки повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) від 11 липня 2011 року.

На підставі висновку акту перевірки відповідачем згідно зі статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі - Закон № 265) 21 вересня 2011 року прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1. За зазначеним рішенням до позивача застосована сума санкцій у розмірі 12809 гри. 88 кой. за порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення облік)' обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до статті 2 Закону № 265 місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Статтею 6 цього Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

З аналізу зазначеної статті вбачається, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Позивач не перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а тому не належить до суб'єктів малого підприємництва, тому повинен здійснювати облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. N 854 затверджено Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями (далі - Правила).

Правилами передбачено, що ці правила поширюються на всіх суб'єктів господарської діяльності на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриманий згідно з вимогами законодавства. У документах, згідно з якими до торговельної мережі надійшли алкогольні напої, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про відповідність.

Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити згідно із статтями 18 та 19 Закону України "Про захист прав споживачів" надання споживачам необхідної, доступної та достовірної і своєчасної інформації про товари, а також на вимогу споживачів - додаткової інформації про наявність сертифіката відповідності, документи, що підтверджують якість та ціну товару.

Суб'єкту господарської діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, забороняється приймати для продажу та зберігання алкогольні напої від юридичних і фізичних осіб, які не мають ліцензії на виробництво або на право імпорту чи оптової торгівлі алкогольними напоями.

Таким чином позивач за приписами зазначених Правил, який займається реалізацією алкогольних напоїв, має право здійснювати таку реалізацію лише на підставі документів, згідно з якими до торговельної мережі надійшли алкогольні напої.

До таких документів, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні, які є підставою для передачі алкогольних напоїв для реалізації у роздріб.

Відповідно до статті 20 Закону № 265 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів зазначає, що за приписами вищезазначених норм законодавства, фінансова санкція застосовується у випадку відсутності, зокрема, за місцем реалізації товарів, документів, які посвідчують облік цього товару, та за змістом статті 20 Закону № 265 вважається, що даний товар є не облікованим за місцем реалізації та зберігання.

Колегія суддів не приймає посилання позивача на те, що первинні документи, які посвідчують облік товару, зокрема, накладні, повинні знаходитись в офісі за юридичною адресою підприємства у м. Донецьку, а не за адресою господарської одиниці у м. Харкові, оскільки пункт 12 статті 3 та стаття 20 Закону № 265 передбачають, що субєкт господарювання повинен вести у порядку, встановленому законодавством, обік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, в іншому випадку товар вважається не облікованим за місцем реалізації та зберігання. В зазначеному законі відсутнє посвідчення або посилання на наявність права суб'єкта господарювання на реалізацію товару, на який відсутні документи, що посвідчують його облік, безпосередньо за місцем реалізації або на складі, та на зберігання позивачем документів на товар у будь-якому іншому місці, ніж місце реалізації товару чи склад.

Крім того відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактичні: перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу фактична перевірка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташуванню господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Тобто норми Податкового кодексу України не передбачають як обов'язку, так і право податкового органу, при здійсненні фактичної перевірки дотримання суб'єктом, господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, витребовувати документи, які посвідчують облік товару, безпосередньо у юридичної особи та чекати їх надання протягом певного часу безпосередньо юридичною особою, оскільки втрачається сенс проведення фактичних перевірок без попередження платника податків.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що порушення, яке встановлено податковим органом, не пов'язане із оподаткуванням, таким чином є необґрунтованим посилання позивача на норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХIV та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси», оскільки Законом № 265 передбачений обов'язок, так і санкція за невиконання обов'язку суб'єктом господарювання, зазначений закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері торгівлі, громадського харчування ті послуг.

Колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального права, тому підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга позивача залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року по справі № 2а-0570/18462/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року по справі № 2а-0570/18462/2011 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 16 грудня 2011 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва