Постанова № 22549683, 09.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - <Суддя першої інстанції >

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року справа №2а/0570/15255/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Губської Л.В.

суддів Арабей Т. Г. , Геращенка І.В.

при секретарі: Арцибашеві С.Ю.,

за участю: представника позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 14.09.2011р.),

представників відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 25.11.2011р.),

ОСОБА_4 (довіреність від 21.06.2011р.),

ОСОБА_5 (довіреність від 04.10.2011р.),

ОСОБА_6 (довіреність від 07.12.2011р.),

ОСОБА_7 (довіреність від 21.02.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька та Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ-2005» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ-2005» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001592340, № 0001602340, № 0001072344 від 24.05.2011-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001592340, № 0001602340, № 0001072344 від 24.05.2011, обґрунтувавши позов тим, що 15.04.2011 відповідачем за наслідками проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, встановлені порушення позивачем приписів законодавства та складено акт №516/23-2/33280296. На підставі висновків вказаного акту прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001592340, № 0001602340, № 0001072344 від 24.05.2011 року, вважає висновки акту перевірки необгрунтованими та безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають визнанню недійсними.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року позов задоволено частково, а саме: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька у частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ-2005» податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 969942,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 242486 грн., а також визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 24.05.2011 № 0001592340 у частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ-2005» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 775955 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 193989 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням обидві сторони подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, при цьому, позивач просить повністю задовольнити позов, а відповідач просить повною мірою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ-2005» задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ-2005» є юридичною особою, зареєстроване 11.11.2004 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 33280296, здійснює діяльність на підставі Статуту, знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька є суб'єктом влад повноважень у розумінні ст..3 Кодексу адміністративного судочинства України.

З 25.02.2010 по 08.04.2011 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька проводилась планова виїзна перевірка ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, за наслідками якої складено акт № 516/23-2/33280296 від 15.04.2011р.

Згідно висновків акту перевірки, ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» допущені порушення п.п. 5.1.1 п.5.1,п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податку на прибуток на суму 1 958 136,00 гривень; п.п. 7.2.3, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 1 592 440,00 гривень; п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 17. п. 17.1 ст. 17, п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у вигляді несвоєчасного надання підприємством до ДПІ декларації з ПДВ за листопад 2009 року та серпень 2010 року; р. 2 п. 2.10, р. З п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у націонали валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.201 у частині перевищення затвердженого ліміту залишку готівки у касі у сумі 054,92 гривень (т. 1 а.с. 64).

На підставі зазначеного акту, 24.05.2011 відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення: № 0001072344, згідно якого податковий орган на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. Податкового кодексу України, абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», за порушення з боку позивача р. 2 п. 2.10, р. З п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 визначив йому суму грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій на суму 22109,84 гривень ; № 0001592340, згідно якого податковий орган на підставі п.п. 54.3.1, п. 54.3.2 п. 54 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, за порушення з боку позивача п. 7.2.3, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», збільшив йому суму грошового зобов'язання на 1990890,00 гривень, з якої основний платіж - 1592440,00 гривень, штрафна (фінансова) санкція - 398450,00 гривень ; № 0001602340, згідно якого податковий орган на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 5 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, за порушення з боку позивача п.п. 5.1.1 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», збільшив йому суму грошового зобов'язання на суму 2447670Д гривень, з якої основний платіж - 1958136,00 гривень, штрафна (фінансова) санкція 489534,00 гривень.

Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів "владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами. Також, відповідно до ст. З Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади. Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач не довів у повній мірі правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень .

Однак, колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим в частині задоволення позовних вимог і погоджується з доводами апелянта податкового органу щодо безпідставного віднесення позивачем до складу валових витрат сум агентських послуг, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства на загальну суму 3879768 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 Господарського кодексу України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Згідно з ч.ч. 1-3, 5 ст. 297 Господарського кодексу України, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок, а згідно з ч. 1 ст. 301 цього Кодексу, відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Так, ТОВ «Універсал-2005» (продавець) укладено договори купівлі-продажу холодильників та морозильних камер з покупцями: ТОВ «Донпроммаш» від 01.01.05 №01/01-ЇХ, «КФ Продінвест» від 05.11.09 №05/01-Х, ТОВ «Авто-Сплінт» від 02.11.09 №0211/09-Х.

Відповідно до умов даних договорів, перехід права власності на товар від ТОВ «Універсал-» до покупців здійснюється в момент оформлення відвантажувальної накладної (пункт 1.2 вищенаведених договорів).

Накладні, виписані ТОВ «Універсал-2005» на адресу покупців з найменуванням товару, мають позначку «отримано», підпис та печатку ТОВ «Донпроммаш», ТОВ «КФ Продінвест», і «Авто-Сплінт».

Також, позивачем укладено договори агентських послуг, з агентами: ТОВ «Донпроммаш» від 23.01.09 №2301-У, ТОВ «Авто-Сплінт» від 01.12.09 №0112/09-У та ТОВ «КФ Продінвест» від 05.11.09 №0510/09-У, відповідно до умов яких, агенти зобов'язані за оплату здійснити від свого імені угоди, направлені на просування та реалізацію продукції в асортименті поставленої, згідно вищезазначених договорів купівлі-продажу холодильників та морозильних камер, між тими ж самими сторонами.

За зазначеними договорами агентських послуг, складені Акти виконаних робіт щодо прийняття ТОВ «Універсал-2005» агентських послуг від ТОВ «Донпроммаш», ТОВ « КФ Продінвест», ТОВ «Авто-Сплінт».

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що з договорів виходить, що ТОВ «Донпроммаш», ТОВ «Авто-Сплінт» та ТОВ «КФ Продінвест» здійснюють агентські послуги по просуванню та реалізації товару, який не належить ТОВ «Універсал-2005», оскільки, згідно з договорами агентських послуг, Агент приймає на себе зобов'язання укладати від свого імені договори з третіми особами на реалізацію продукції, поставленої Замовником згідно з договором купівлі продажу товарів (пункт 2.1 договору агентських послуг), в той же час, на момент підписання актів виконаних робіт агентських послуг право власності на товар вже перейшло до ТОВ «Донпроммаш», ТОВ «Авто-Сплінт» та ТОВ «КФ Продінвест».

Тобто, колегія суддів погоджується, що підприємством завищені валові витрати внаслідок віднесення до їх складу послуг, по яким не доведено зв'язок з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином. порушення з віднесення до складу валових витрат агентських послуг, які не пов'язані з веденням господарської діяльності, зумовили завищення платником податків податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, судова колегія вважає, що дії відповідач в цій частині є правомірними і грунтуються на нормах чинного податкового законодавства.

Крім того, згідно з актом перевірки, ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» неправомірно включено до складу валових витрат матеріали для виробництва взуття, надані ТОВ «Стар Лайтс», ТОВ Гранд-Контакт», ТОВ «Макра-Плюс», що призвело до завищення валових витрат підприємства на загальну суму 3 952 775,00 гривень, що є порушенням п.п. 5.1.1 п.5.1, п.п. .2.1 п.5.2 , п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334/94. Вказане порушення вплинуло на формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: підприємством необгрунтовано включено до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ «Стар Лайтс», ТОВ «Гранд-Контакт», ТОВ ;Макра-Плюс», чим порушено п.п. 7.2.3, 7.2.6 її, 7.2, п.п. 7.4.5, 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 (т. 1 а.с. 43).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції вказує, що на підтвердження зазначених обставин податковий орган посилається на нікчемність правочинів із ТОВ «Стар Лайтс», ТОВ «Гранд-Контакт», ТОВ «Макра-Плюс», а також відсутність звітності по ПДВ по правочинам із ТОВ «Гранд-Контакт», ТОВ «Макра-Плюс».

Судова колегія зазначає, що у висновках акту перевірки відсутні посилання на нікчемність правочинів з контрагентами позивача (а.с.64 т.1), разом з тим, висновки суду щодо необґрунтованості позовних вимог в цій частині є правильними.

Так, 11.01.2010 між ТОВ «Стар Лайтс» (Продавцем) і ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» (Покупцем) було укладено договір № 11/012010.

Згідно наданих позивачем накладних до цього договору, ТОВ «Стар Лайтс» здійснило поставку ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» холодильників та морозильників та за наслідками господарської операції поставки ТОВ «Стар Лайтс» видало позивачу податкові накладні (т. 2 а.с. 192, 194, 196, 198, 200).

Розрахунок за поставлений товар був здійснений векселем за актом прийому-передачі від 23.04.2010, а також шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на підставі угоди від 26.04.2010, за змістом якої вбачається, що ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» за договором від 11.01.2010 № 11/01-2010 є боржником, а за договором від 01.04.2010 № 0104/10-Х - кредитором; зобов'язання, що припиняється згідно заліку зустрічних однорідних вимог, дорівнює сумі 813297,43 грн.

Як свідчать матеріали справи, 01.04.2010 між ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» (Продавцем) та ТОВ «Стар Лайтс» (Покупцем) було укладено договір № 0104/10-Х (т. 2 а.с. 190), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти і оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1 договору). Товаром по договору є: холодильники марки «Дніпро» в асортименті; холодильники марки «Норд» в асортименті; морозильники «ДМ-161 Дніпро» в асортименті (п. 1.2 договору). Ціна та кількість товару вказується у накладних (п. 2.1 договору). Загальна сума договору орієнтовно складає 5000000 грн. у т.ч. 20% ПДВ (п. 2.2 договору). Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару (п. 2.3 договору). Поставка товару здійснюється транспортом Покупця. Усі витрати і ризики, пов'язані із перевезенням товару від місця передачі (склад Продавця - Донецька обл., смт. Молодіжне) до місця призначення, несе Покупець (п. 3.1 договору).

Позивач не надав суду документів на підтвердження виконання умов вказаного договору.

Крім того, 01.03.2010 між ТОВ «Гранд-Контакт» (Продавцем) і ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» (Покупцем) було укладено договір № 103 (т. 2 а.с. 204), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти і оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1 договору). Товаром по договору є: обладнання і матеріали для виробництва взуття (п. 1.2 договору). Ціна та кількість товару вказується у накладних (п. 2.1 договору). Загальна сума договору орієнтовно складає 5000000 грн. у т.ч. 20% ПДВ (п. 2.2 договору). Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару (п. 2.3 договору). Поставка товару здійснюється транспортом Покупця. Усі витрати і ризики, пов'язані із перевезенням товару від місця передачі (склад Продавця - Донецька обл., смт. Молодіжне) до місця призначення, несе Покупець (п. 3.1 договору).

01.03.2010 між сторонами договору була підписана Специфікація (т. 2 а.с. 205-206), згідно якої визначено товар - обладнання і матеріали для виробництва взуття на загальну суму 808172,38 грн. у т.ч. ПДВ 134695,40 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав накладні № 3624 від 01.03.2010 на суму 808172,38 грн. у т.ч. ПДВ 134695,40 грн. та № 2805782 від 28.05.2010 на суму 268203,00 у т.ч. ПДВ 44700,50 грн. (т. 2 а.с. 107-108, 213).

Разом з тим, у накладній № 2805782 від 28.05.2010 вказано товар - холодильники, що не передбачено умовами договору від 01.03.2010 № 103, укладеного між ТОВ «Гранд-Контакт» (Продавцем) і ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» (Покупцем).

За наслідками господарської операції поставки ТОВ «Гранд-Контакт» видало позивачу податкові накладні (т. 2 а.с. 210-212), разом з тим, у податковій накладній № 103782 від 01.03.2010 вказано умову поставки - договір № 31 від 01.03.2010, а у податковій накладній № 2805782 від 28.05.2010 взагалі не зазначено номеру та дати договору.

Розрахунок за поставлений товар був здійснений шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на підставі угоди від 01.06.2010 (т. 2 а.с. 214), за змістом якої вбачається, що ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» за договором від 21.05.2010 № 2105 є боржником, а за договором від 21.05.2010 № 2105-Х - кредитором; зобов'язання, що припиняється згідно заліку зустрічних однорідних вимог, дорівнює сумі 268269,60 грн. Також позивачем було надано угоду про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 01.06.2010 (т. 2 а.с. 215), за змістом якої вбачається, що ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» за договором від 01.03.2010 № 103 є боржником, а за договором від 21.05.2010 № 2105 - кредитором; зобов'язання, що припиняється згідно заліку зустрічних однорідних вимог, дорівнює сумі 808172,38 грн.

Отже, зазначені угоди суперечать одна одній у частині визначення ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» водночас кредитором та боржником за угодою від 21.05.2010 № 2105.

В угоді про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 01.06.2010 та у акті перевірки йдеться посилання на договір від 21.05.2010 № 2105-Х, разом з тим, у акті перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька вказала, що додаткових угод, специфікацій та інших документів до договору від 21.05.2010 № 2105-Х позивач до перевірки не надав.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, між ТОВ «Макра-Плюс» (Продавцем) і ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» (Покупцем) було укладено договір поставки, однак, даний договір, як зазначено в акті, до перевірки не надавався (т. 1 а.с. 28).

Також, документів на підтвердження виконання вказаного договору позивач суду першої інстанції не надав, в той час, як з протоколу виїмки від 20.10.2010, наданого позивачем (т. 2 а.с. 217 -218), не вбачається, що в нього були вилучені саме документи по взаємовідносинам із ТОВ «Макра-Плюс».

Судом встановлено, що позивач включив до складу валових витрат суми витрат на придбання товару у ТОВ «Стар Лайтс», ТОВ «Гранд-Контакт», ТОВ «Макра-Плюс» за вищевказаними договорами. Відповідно, суми ПДВ, сплачені у ціні придбаного товару, позивач відніс до складу податкового кредиту ПДВ відповідних податкових періодів. Зазначені обставини підтверджуються податковими деклараціями з податку на прибуток та з податку на додану вартість (т. 1 а.с. 123 - 220).

Положеннями пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітної періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 зазначеного Закону, датою збільшення валових витрат вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або датою списання коштів з банківських рахунків (видачі з каси) на оплату послуг, або датою фактичного отримання платником податків результатів робіт (послуг).

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названою Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Водночас, ч.ч. 1, 2 ст. 9 цього Закону встановлюються вимоги до первинного документу та визначена сфера застосуванню первинного документу.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимог до первинного документа встановлені у п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Надані ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» первинні документи не у повній мірі відповідають наведеним приписам законодавства, оскільки не містять усіх обов'язкових реквізитів, зокрема, щодо змісту та обсягу господарських операцій. Крім того, позивач не надав суду документів, які б підтверджували факти отримання товару від ТОВ «Стар Лайтс», ТОВ «Гранд-Контакт», ТОВ «Макра-Плюс», а також транспортування, завантаження і розвантаження товару (подорожні листи, товарно-транспортні накладні тощо). Позивачем також не було надано документів щодо здійснення розрахунків за поставлений товар (платіжні доручення, банківські виписки тощо). Як встановлено судом вище, надані позивачем угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог містять розбіжності, і тому не можуть бути враховані судом в якості доказів оплати товару.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не підтвердив понесені ним витрати за договорами із ТОВ «Стар Лайтс», ТОВ «Гранд-Контакт», ТОВ «Макра-Плюс» відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, при укладенні та виконанні зазначених договорів позивачем було порушено наступні приписи законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ч.ч. 1, 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ч.ч. 1, 2 ст. 266 ГК України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 267 ГК України, строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Ч.ч. 1, 4 ст. 268 ГК України визначено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Таким чином, позивач не надав суду доказів, які б свідчили про визначення у договорах предмету договору, його ціни, строку дії договору. Також позивач не надав суду специфікацій на весь отриманий товар від ТОВ «Стар Лайтс», ТОВ «Гранд-Контакт», ТОВ «Макра-Плюс», а також документів, які б засвідчували якість товарів (сертифікати якості, технічні паспорти та ін.). Наведене свідчить про те, що у договорах поставки відсутні обов'язкові істотні умови, наявність яких є обов'язковою відповідно до законодавства, для того, щоб вважати ці договори укладеними.

Крім того, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було отримано від ДПІ у Калінінському районі м. Донецька акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Стар Лайтс» з питань підтвердження отриманих від платника податків ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» відомостей за січень, грудень 2010р. № 468/22-1/36560058 від 28.03.2011 (т. З а.с. 10), яким встановлено, що у ТОВ «Стар Лайтс» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а також вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що у даних господарських правовідносинах наявні значні розбіжності між обставинами, повідомленими позивачем, та обставинами, встановленими перевіркою та під час судового розгляду даної справи.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України віл 20.07.2010 № 1112/11/13-10 „Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" звертається увага судів на те, що наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до цього ж інформаційного листа Вищого адміністративного суду України, узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголошено на такому:

1)відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку; 2)про необґрунтованість права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: 3)неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; 4) відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; 4)облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; 5)здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку. Таким чином, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька правомірно донараховано ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 988194 грн. (З 952 775,00 грн. х 25% = 988194,00 грн.) податковим повідомленням-рішенням від 24.05.2011 № 0001602340, та з податку на додану вартість у розмірі 790553,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 24.05.2011 № 0001592340. Правомірність донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість обумовлює обґрунтованість застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, тобто 247048,00 грн. з податку на прибуток та 197638,00 грн. з податку на додану вартість. Крім того, в акті перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька зазначає, що ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» порушено п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97, у вигляді заниження суми ПДВ за вересень 2010р. у розмірі 21252 грн., за жовтень 2010р. у розмірі 4680 грн. у зв'язку з невизнанням декларацій з ПДВ за вказані податкові періоди податковою звітністю. Такий висновок обґрунтовано у акті перевірки тим, що ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» було надано до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька декларації з ПДВ за вказані податкові періоди, які за формою не відповідають вимогам Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 у редакції Наказу від 17.03.2008 № 159, у зв'язку з чим на підставі п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2010р. не визнано як податкову звітність (т. 1 а.с. 38). В результаті вчинення позивачем зазначеного порушення податковим органом було донараховано податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 25932 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6483 грн. податковим повідомленням-рішенням від 24.05.2011 №0001592340. Крім того, в акті перевірки податковим органом вказано, що ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» порушено п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97, п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17, п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у вигляді несвоєчасного надання до ДПІ податкової декларації з ПДВ за листопад 2009р. та серпень 2010р. (т. 1 а.с. 64), в результаті чого до позивача застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 340 грн. податковим повідомленням-рішенням від 24.05.2011 № 0001592340. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції послався на те, що позивач у позовній заяві не висловив свою правову позицію щодо необґрунтованості визначення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька податкових зобов'язань з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказані порушення, тому з огляду на приписи ч. З ст. 72 КАС України, суд розцінив обставини щодо вчинення ТОВ «УНІВЕРСАЛ-2005» порушень п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97, п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17, п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» як такі, що визнаються сторонами, і тому не підлягають доказуванню.

Позивач в своїй апеляційній скарзі заперечує проти таких висновків суду і, надаючи додаткові доказі до апеляційної скарги, вказує на те, що судом першої інстанції не було витребувано їх під час розгляду справи і висновок зроблено лише на підставі письмових заперечень.

Колегія суддів не приймає ці доводи апелянта, оскільки, відповідно до ч.2 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі , якщо визнає обґрунтованим їх ненадання до суду першої інстанції, або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на невитребування доказів судом першої інстанції, оскільки, відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Що стосується висновків акту перевірки в частині перевищення позивачем затвердженого ліміту залишку готівки у касі , оцінку яким надано судом першої інстанції в своєму рішення, колегія суддів зазначає, що це не було предметом позову і не є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідач довів суду правомірність своїх дій в рамках заявленого позову, тому позовні вимоги повинні бути залишені без задоволення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2011 року.

Керуючись ст..ст.195,196,198,202.205,207,211.212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ-2005» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року в адміністративній справі №2а/0570/15255/2011 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року в адміністративній справі №2а/0570/15255/2011 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року в адміністративній справі №2а/0570/15255/2011 скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ-2005» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001592340, № 0001602340, № 0001072344 від 24.05.2011- відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко