Ухвала суду № 22545238, 06.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 року справа №2а/0570/17300/2011 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гімона М.М.

суддів Василенко Л. А. , Карпушової О.В.

при секретарі судового засідання Солодько О.І., за участю представників позивача Галий С.А., Антонюк С.В., представника відповідача Платонової Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАБ Мисливський» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі № 2а/0570/17300/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАБ Мисливський» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення від 30 червня 2011 року № 0516990603, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАБ Мисливський» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправними дій відносно перевірки та складання акту фактичної перевірки від 22 червня 2011 року № 468/03/36899159, скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 30 червня 2011 року № 0516990603, яке було прийняте за результатами перевірки 22 червня 2011 відносно дотримання законодавства в сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права і неповне встановлення обставин по справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при прийнятті постанови не врахував, що перевірка була проведена без законних підстав, оскільки інформація, яка містилась в листі ГУ УМВС України в Донецькій області, який став приводом для призначення перевірки, не відповідає дійсності, а сам лист має сумнівне походження. Крім того, сама перевірка була проведена у відсутність керівника або уповноваженої особи субєкта господарювання з участю бармена ОСОБА_5, акт складений і підписаний не уповноваженою особою. Щодо порушень, відображених в акті, то їх не було, оскільки сигари, що були у продажу, поставляються у коробках, на яких наклеєні акцизні марки, але на час перевірки коробки зберігались в кабінеті директора, якого про перевірку не повідомляли. Щодо відсутності наочної інформації про місця для паління в приміщенні кафе, то в акті перевірки не відображено, яких приміщень кафе це стосується, оскільки його частина передана в оренду іншому субєкту господарювання підприємцю ОСОБА_5

Представники позивача в судовому засіданні просили апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати і задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 31 травня 2011 року до відповідача надійшов лист відділу кримінальної міліції у справах дітей ГУ МВС України в Донецькій області від 30 травня 2011 року № 27/942 з проханням виділити працівників для здійснення відпрацювання магазинів та розважальних закладів у червні-липні 2011 року при здійсненні боротьби із продажем алкогольних та тютюнових виробів неповнолітнім. В додатку до даного листа зазначений обєкт позивача за адресою: м. Горлівка, вул. Хасанівська, 2-б.

20 червня 2011 року відповідачем прийнятий наказ № 272 про проведення у термін з 20 червня по 29 червня 2011 року фактичної перевірки ТОВ «ПАБ Мисливський», кафе за адресою: м. Горлівка, вул. Хасанівська,2-б.

На підставі вказаного наказу посадовим особам відповідача було видане направлення № 000406 від 20.06.2011 р. На підставі розписки встановлено, що копія наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку були отримані касиром-буфетчиком ОСОБА_5 22 червня 2011 року.

22 червня 2011 року відповідачем в присутності ОСОБА_5 проведена фактична перевірка кафе за адресою: АДРЕСА_1, що належить позивачу, з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, за результатами якої складений акт № 468/03/36899159 (надалі - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги ст.ст. 11, 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закону № 481).

30 червня 2011 року на підставі акту перевірки відповідачем прийняте спірне рішення про застосування фінансових санкцій № 051699060332-198, яким відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на позивача накладено штраф у розмірі 5100 грн. за реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка та нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст.15-2 Закону № 481.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при проведені перевірки та прийнятті спірного рішення як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, довів вину позивача у допущені порушень, за які застосовано фінансові санкції.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на встановлених по справі обставинах та вимогах законну.

Відповідно до пункту 80.1 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 зазначеного Кодексу, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з визначених Кодексом обставин, зокрема у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби. Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПКУ, результати перевірок оформлюються у формі акту або довідки.

Колегія суддів вважає, що наказ № 272 про проведення фактичної перевірки позивача виданий за наявності обставини, передбаченої п.8.2.2 ст. 80 ПКУ, оформлений у відповідності з вимогами законодавства, його копія разом із направленнями на перевірку під розпис вручено платнику податку, за результатами перевірки складено акт, тому вимоги про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача відносно перевірки та складання акту фактичної перевірки задоволенню не підлягають.

Щодо доведеності порушень, за які застосовано фінансові санкції, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 11 Закону № 481 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Пункт 226.11 статті 226 Податкового кодексу України передбачає, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються. Відповідно до пункту 228.9 статті 228 зазначеного Кодексу відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Згідно статті 15-2 Закону № 481, встановлено, що крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів, зокрема, у закладах громадського харчування, забороняється. У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!". У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Позивачем в судовому засіданні не оспорювалось, що під час проведення перевірки сигари, що знаходились у реалізації, не мали марок акцизного збору, але така марка була на їх коробках, які зберігались окремо в іншому місці.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що перебування в продажу тютюнових виробів, які не марковані акцизними марками, створює склад правопорушення, передбаченого ст. 11 Закону України № 481, а наявність упаковок від цих тютюнових виробів в іншому місці, ніж місце їх реалізації, які не можуть бути надані при проведенні перевірки, не виключає відповідальності. Крім того, ці пояснення спростовуються власноручним записом ОСОБА_5 в акті перевірки про відсутність коробок від сигар.

Також обґрунтованим є і висновок суду першої інстанції про доведеність порушення з боку позивача вимог 15-2 Закону № 481 щодо відсутності наочної інформації про шкоду куріння, оскільки це підтверджено актом перевірки та власноручними поясненнями в ньому ОСОБА_5 При цьому суд обґрунтовано критично поставився до пояснень представників позивача про те, що частина кафе орендується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, яка за місяць до перевірки була звільнена з посади бармена-касира ТОВ «ПАБ Мисливський» та зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, уклавши договір оренди 100 м.кв. кафе позивача з орендною платою в сумі 100 грн.

В суді апеляційної інстанції представник позивача не зміг надати зрозумілих пояснень про те, яким чином в кафе позивача він здійснює діяльність з громадського харчування одночасно із орендарем ОСОБА_5

Відповідно до статті 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень; за нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, - 3400 гривень.

Колегія вважає, що застосовані до позивача спірним рішенням санкції відповідають розмірам, встановленим законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 051699060332-198 від 30.06.2011 року.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАБ Мисливський» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі № 2а/0570/17300/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАБ Мисливський» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення від 30 червня 2011 року № 0516990603 про застосування фінансових санкцій - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 09 грудня 2011 року.

Колегія суддівМ.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова