Ухвала суду № 22544279, 01.03.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/18/12

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

"01" березня 2012 р. року м. Джанкой

Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого -судді Логвінко О.А.

при секретарі Карпович І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської міської ради про визнання дій протиправними та зобовязання перерахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення постраждалим від Чорнобильської катастрофи,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення про визнання дій відповідача з нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2011 роки протиправними, зобовязанні перерахувати і виплачувати розміри щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до норм ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплатити борг щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2011 роки.

У судове засідання позивач не зявився, просив розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, зазначивши, що позивач дійсно перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Джанкойської міської ради, як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1А, інвалід 2 групи. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу виплачена допомога на оздоровлення в 2009 році 12.11.2009 року, в 2010 році 21.06.2010 року, в 2011 році 22.02.2011 року. Вважає, що дії УПСЗН Джанкойської міської ради не можливо визнати неправомірними, оскільки вони є лише виконавцями, які проводять виплати в межах фінансування. Свої обовязки в 2009-2011 році виконали у повному обсязі. Позивач отримавши в лютому 2011 року щорічну допомогу на оздоровлення, звернувся до суду лише 16.01.2012 року, тобто за межами строку звернення до суду. Причин поважності строку не обґрунтував. Просять в задоволенні позову відмовити.

У звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення адміністративної позовної заяви без розгляду.

Відповідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа, дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просить визнати неправомірними дії відповідача з нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 2011 роки, та зобовязати відповідача перерахувати та виплачувати розмір щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплатити борг щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 -2011 роки.

З досліджених у судовому засіданні письмових доказів встановлено, що в листопаді 2008 року, червні 2010 року, в лютому 2011 року позивачу була перерахована допомога на оздоровлення за 2009, 2010, 2011 рік відповідно. З позовною заявою позивач звернувся до суду лише 16 січня 2012 року, посилаючись на Віденську конвенцію про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, відповідно до якої позовна давність на вимоги про відшкодування ядерної шкоди становить тридцять років.

Суд вважає дане посилання, як на підставу задоволення позовних вимог за минулий час є помилковим.

Згідно Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» від 12 липня 1996 року № 334/96-ВР Україна приєдналася до Віденської конвенції «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» від 21 травня 1963 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» від 3 грудня 1997 року № 684/97-ВР, було внесено зміни до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

Згідно преамбули Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» цей Закон є основоположним у ядерному законодавстві України. Він встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов'язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов'язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, встановлює також правові основи міжнародних зобов'язань України щодо використання ядерної енергії.

Згідно преамбули Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ч. 8 ст. 73 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, встановлюється відповідним законодавством України.

Таким чином, спеціальним нормативним актом яким врегульовано соціальний захист осіб потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи є Закон України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому посилання позивача на Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», не є вірним.

Крім того, слід зазначити, що Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» передбачає саме цивільну відповідальність оператора за ядерну шкоду, а тому згідно чинного законодавства у випадку заподіяння ядерної шкоди здоровю та майну, особа має право звернутися до суду з позовом в порядку цивільного судочинства, в межах строку встановленого цим законом. В даному випадку позивач звернувся до суду з позовом щодо оскарження дій субєкту владних повноважень, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином до даних правовідносин підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України.

Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Позивач з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду не звертався, поважність причин пропуску строку в позовній заяві не зазначив, а тому позовні вимоги про визнання дій відповідача з нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2011 роки протиправними, зобовязанні перерахувати і виплачувати розміри щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до норм ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплатити борг щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2011 роки слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 99, 100, п.9 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської міської ради про визнання дій протиправними та зобовязання перерахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення постраждалим від Чорнобильської катастрофи залишити без розгляду.

Розяснити позивачу право повторного звернення до суду з даною заявою після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду.

Ухвала може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяО. А. Логвінко