Ухвала суду № 22543839, 09.12.2011, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Кононенко Н.А.

Сегеди С.М.

при секретарі Карпенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» (в особі «Політехнічного» відділення ПуАТ «СЕБ Банк» у м. Одесі) до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором кредиту за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2011 року,

встановила :

15 березня 2010 року ПАТ «СЕБ Банк» в особі «Політехнічного» відділення ПуАТ «СЕБ Банк» у м. Одесі (який є повним правонаступником акціонерного банку «Факторіал-Банк» з усіма правами та обов'язками згідно протоколів загальних зборів акціонерів № 49 від 10 листопада 2008 року та № 47 від 23 березня 2009 року) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору № 015-в/47 від 27 травня 2008 року, укладеного між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 та стягнення з відповідача заборгованості за цим кредитним договором в сумі 425 210, 68 грн. 68 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн.

В подальшому, у судовому засіданні 04 серпня 2010 року, представником позивача уточнені позовні вимоги, а саме він відмовився від вимоги про розірвання кредитного договору та додатково стягнути з відповідача 53025,00 грн. за порушення п. 3.1.7 іпотечного договору, укладеного між АБ «Факторіал-Банк», з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (реєстровий номер 2130), відповідно до якого, в іпотеку Банку надано: нежитлове приміщення першого поверху АДРЕСА_2

________

Головуючий у першій інстанції - Непорада М.П. Справа № 22 ц - 8514/2011р.

Доповідач - Гайворонський С.П. Категорія ЦП : 27

В обґрунтування позову представник позивача послався на те, що 27 травня 2008 року між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2, який виступав позичальником з іншої сторони, був укладений кредитний договір під заставу нерухомого майна № 015-в/47 про надання кредиту в сумі 49 000 (сорок дев'ять тисяч) доларів США строком до 26.05.2023 року під 12,5 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування ним щомісячно, згідно графіку погашення кредиту та відсотків (додаток №1 до Договору).

В забезпечення зобов'язань за кредитним договором 27 травня 2008 року, між АБ «Факторіал-Банк» та відповідачем був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (реєстровий номер 2130), відповідно до якого, в іпотеку банку надано: нежитлове приміщення першого поверху АДРЕСА_2

27 травня 2008 року відповідно до п. 1.1 кредитного договору позивач повністю та в строки виконав зобов'язання за кредитним договором надавши відповідачу через касу відділення № 47 АБ «Факторіал - Банк» кошти в сумі 49 000,00 доларів США.

Згідно п.1.1, п. 2.3, 3.3.2, п.3.3.3, п.3.3.11, п.4.1, п.4.2 та п.4.3 кредитного договору, відповідач зобов'язався погасити кредит, оплатити відсотки за користування ним на умовах і в порядку визначених кредитним договором та графіком погашення.

Однак, відповідач не виконав умови кредитного договору, тобто щомісячно не здійснював часткове погашення кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитом відповідно графіку. Після отримання повідомлення, не повернув позивачу кредитні кошти та не сплатив відсотки, за користування кредитними коштами.

Згідно умов п. 4.2 кредитного договору - у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, прострочення строків повернення кредиту та штрафних санкцій позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за кредитним договором за кожен день прострочення та від суми несплаченої заборгованості.

З урахуванням того, що сплата процентів за користування кредитом, нарахованих банком та повернення частини кредиту за вищезазначений період були прострочені, у позивача виникло право стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 425 210 грн. 68 коп., у тому числі: прострочені проценти - 37962,81 грн., нараховані проценти - 3 679,23 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів - 5 132,04 грн., борг за несплаченою (простроченою) частиною кредиту по договору - 17 611,56 грн., залишок строкової заборгованості - 360 825,04 грн.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позов, посилаючись на зазначені в позові обставини та просив задовольнити його;

- ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з'явились.

В запереченнях, наданих відповідачем до суду, відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, посилаючись на те, що дійсно він отримав від позивача кошти в розмірі 49000,00 доларів США на реконструкцію художньої майстерні, позивачу щомісячно сплачував нараховані відсотки, але після настання економічної кризи у нього не стало роботи і доходів, крім пенсії. Він написав на ім'я позивача заяву із проханням реструктуризації заборгованості, але позитивної відповіді не отримав.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2011 року позовні вимоги ПАТ «СЕБ Банк» в особі «Політехнічного» відділення ПуАТ «СЕБ Банк» у м. Одесі задоволені.

Суд першої інстанції:

- стягнув з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_2) на користь ПАТ «СЕБ Банк» в особі «Політехнічного» відділення ПуАТ «СЕБ Банк» у м. Одесі (к/р 32009171501 в Головному управлінні НБУ, МФО 300175, ЄДРПОУ 14351016 в особі «Політехнічне» відділення ПуАТ «СЕБ Банк» у м. Одесі) заборгованість за кредитним договором № 015-в/47 від 27 травня 2008 року та штрафні санкції за порушення умов іпотечного договору від 27 травня 2008 року у розмірі 478 235 (чотириста сімдесят вісім тисяч двісті тридцять пять) грн. 68 копійок;

- стягнув з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1) на користь ПАТ «СЕБ Банк» в особі «Політехнічного» відділення ПуАТ «СЕБ Банк» у м. Одесі (к/р 32009171501 в Головному управлінні НБУ, МФО 300175, ЄДРПОУ 14351016 в особі «Політехнічне» відділення ПуАТ «СЕБ Банк» у м. Одесі) витрати за оплату державного мита в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. та витрат за інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу в розмірі 120 (сто двадцять) грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» розяснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обовязково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Задовольняючи вищевказаний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, договори є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530, ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 27 травня 2008 року між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2, який виступав позичальником з іншої сторони, був укладений кредитний договір під заставу нерухомого майна № 015-в/47 про надання кредиту в сумі 49 000 (сорок дев'ять тисяч) доларів США строком до 26 травня 2023 року під 12,5% річних з погашенням кредиту та відсотків за користування ним щомісячно, згідно графіку погашення кредиту та відсотків (додаток № 1 до договору).

В забезпечення зобов'язань за кредитним договором 27 травня 2008 poку, між АБ «Факторіал-Банк» та відповідачем був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (реєстровий номер 2130), відповідно до якого, в іпотеку банку надано: нежитлове приміщення першого поверху АДРЕСА_2

12 листопада 2009 року на адресу відповідача було направлено письмову претензію про погашення боргу за вищевказаним кредитним договором. Претензії залишено без відповіді і задоволення з боку відповідача.

Відповідно до письмового розрахунку заборгованості у відповідача є заборгованість за кредитом в розмірі 425 210 грн. 68 коп.

04 червня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про внесення змін до договору кредиту № 015-в/47 від 27 травня 2008 року, де датою остаточного повернення кредиту встановлено 26 травня 2023 року.

Згідно вимог п. 3.1.7 іпотечного договору від 27 травня 2008 року іпотекодавець протягом дії цього договору зобов'язаний не проводити будь-які будівельні роботи відносно предмета іпотеки.

Відповідно до п. 5.3 у випадку порушення іпотекодавцем виконання зобов'язань, передбачених п. 3.1.7 іпотекодавець сплачує іпотекодержателю неустойку - штраф у розмірі 15% від загальної суми, передбаченої у п. 1.4 цього договору за кожний випадок порушення.

Враховуючи вищевикладене, районний суд правильно зауважив, що відповідач порушив вимоги іпотечного договору від 27 травня 2008 року, та використав отримані кошти не за цільовим призначенням, тому вимоги стосовно стягнення штрафу в розмірі 53 025,00 грн. також підлягають задоволенню.

Відповідач ОСОБА_3 не виконує свої зобов'язання за договором кредиту № 015-в/47 від 27 травня 2008 року, тому у нього виник обов'язок перед позивачем по виплаті суми основного боргу в розмірі 360 825,04 грн., прострочені відсотки - 37 962,81 грн., нараховані проценти 3 679,23 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів - 5 132,04 грн., борг за несплаченою (простроченою) частиною кредиту по договору 17 611,56 грн., штрафні санкції за порушення умов іпотечного договору від 27 травня 2008 року в розмірі 53 025,00 грн., а всього складає 478 235,68 грн.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку вважає, що позовні вищевказані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57 - 60 ЦПК.

Судова колегія вважає, що відповідач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень щодо вищевказаного позову, що є обовязком сторін згідно з засадами змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

Із всього вищевикладеного вбачається, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2011 року по цивільній справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» (в особі «Політехнічного» відділення ПуАТ «СЕБ Банк» у м. Одесі) до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором кредиту - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді С.П. Гайворонський

Н.А. Кононенко

С.М. Сегеда