Рішення № 22538213, 04.04.2012, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 2-2604/11

Провадження № 2/552/508/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2012 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуючої суддіНеженцевої О.В.

при секретарі Бабич Т.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк „Фінанси та Кредит в особі філії „Донецьке регіональне управління публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення пені за кредитним договором та судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

12 грудня 2011 року публічне акціонерне товариство «Банк „Фінанси та Кредит в особі філії „Донецьке регіональне управління публічного акціонерного товариства «Банк „Фінанси та Кредит (далі - банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачами зобовязань відповідно до умов договору.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 пояснила, що 02 липня 2008 року між ПАТ «Банк „Фінанси та Кредит та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1493 Т відповідно до умов якого відповідачу надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності кредитні ресурси у розмірі 15000 грн. з оплатою по процентній ставці 0,0001% річних. Для надання кредитних ресурсів та обліку залишку заборгованості банк відкриває картковий рахунок( б/н), шляхом перерахування коштів на картковий рахунок, на якому здійснюються операції за допомогою Банківської платіжної картки Visa Electron Instant Issue. Повернення кредитних коштів передбачалося щомісячним платежем у розмірі 417 грн. та щомісячною сплатою комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів к розмірі 300 грн., з кінцевим терміном повернення 02 липня 2011 року. На забезпечення виконання зобовязань за даним договором в цей же день між банком і відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким відповідачка виступила поручителем ОСОБА_2 і взяла на себе зобовязання щодо погашення заборгованості у повному обсязі за письмовою вимогою банку в разі невиконання позичальником умов кредитного договору.

Позичальник ОСОБА_2, яка отримала суму кредиту в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 825/1142 від 02 липня 2008 року, не виконувала належним чином своїх зобовязань по своєчасному поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, а ОСОБА_3 як поручитель, не бажала добровільно виплатити грошові платежі ОСОБА_2, унаслідок чого за цим договором станом на 07 грудня 2011 року мала місце заборгованість у сумі 35 796 грн. 76 коп., у тому числі: за кредитом 6629 грн. 71 коп.; непогашені відсотки 640 грн. 82 коп., сума нарахованої, але не погашеної комісії 900 грн., пеня - 27 626 грн. 23 коп., у зв*язку з чим позивач і вимушений був звернутися до суду з питання примусового стягнення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи те, що на час вирішення судом спору по суті, відповідачкою ОСОБА_2 було проведено оплату: заборгованості за кредитом 6629 грн. 71 коп., відсотків 640 грн. 82 коп., комісії - 900 грн. та понесених судових витрат по справі, представник позивача подав письмову заяву від 03 квітня 2012 року з уточненими позовними вимогами, згідно яких ставилося питання про стягнення у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суми пені у розмірі 27 556 грн. 23 коп. та судових витрат по справі у сумі 67 грн. 16 коп. Обгрунтовуючи зазначені позовні вимоги, представник позивача просив суд у разі зменшення розміру пені, врахувати інтереси не тільки відповідачів по справі, а і кредитної установи.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та пояснила, що з поважної причини - тяжкого матеріального становища, пов*язаного із хворобою, вона своєчасно не виконала взяті зобов*язання за кредитним договором від 02 липня 2008 році, але на початку 2012 року прийняла заходи для повного погашення заборгованості по кредиту, сплатила відсотки за користування, комісію та частково понесені судові витрати по справі. Просила на підставі положень частини 3 статті 551 ЦК України зменшити розмір нарахованої пені, зазначивши при цьому, що нарахований позивачем розмір пені значно перевищує розмір збитків по договору, у неї ж на утриманні знаходиться донька студентка.

Відповідачка ОСОБА_3, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, не використала наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, подала клопотання про розгляд справи без її участі з урахуванням заперечень про не згоду з розміром нарахованої пені. Суду надані документи про перебування на її утриманні малолітньої дитини ( а.с. 120).

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) установив наступне.

Приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

02 липня 2008 року юридична особа публічне акціонерне товариство «Банк „Фінанси та Кредит в особі філії (кредитор) і громадянка України ОСОБА_2 (позичальник) уклали кредитний договір № 1493 Т, за яким на підставі письмової заяви позичальника шляхом перерахування коштів на картковий рахунок, на якому здійснюються операції за допомогою банківської платіжної картки Visa Electron Instant Issue, кредитор зобовязався надати кредитні ресурси в сумі 15000 грн. на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, на строк до 02 липня 2011 року, зі сплатою процентної ставки 0,0001% річних за користування кредитом, а позичальник зі своєї сторони зобовязався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування ним, а також виконати інші обовязки, визначені цим договором.

У той же день 02 липня 2008 року публічне акціонерне товариство «Банк „Фінанси та Кредит в особі філії і ОСОБА_3 уклали договір поруки № 1493 Т/П. Як передбачено п. 2.2 договору, що поручитель прийняв на себе зобовязання перед Банком відповідати за борговим зобовязанням ОСОБА_2, що виникають з умов кредитного договору № 1493 Т від 02 липня 2008 року, а саме: повернути кредит в розмірі 15000 грн., сплатити нараховані відсотки за користування кредитом з розрахунку 0,0001 % річних, нараховані щомісячні комісії , неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором

Судом встановлено, що кредитний договір і договір поруки укладені у письмовій формі, підписані уповноваженими на це посадовими особами ПАТ «Банк „Фінанси та Кредит та особисто ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зміст правочинів не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставі статті 629 ЦК України ці договори є обовязковими для виконання.

Статтею 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмові від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що банк повністю виконав умови кредитного договору шляхом перелічення кредитних ресурсів в сумі 15000 грн. на картковий рахунок , що підтверджено меморіальним ордером № 825/1142 від 02 липня 2008 року. В свою чергу позичальник ОСОБА_2 скористалася кредитними ресурсами, отримавши платіжну картку, про що свідчить розписка.

Згідно довідки-розрахунку ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит заборгованість відповідачки ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором за станом на час звернення позивача з позовом до суду на 07 грудня 2011 року становила 35 796 грн. 76 коп, із яких : заборгованість за кредитом- 6 629 грн. 71 коп.. непогашені відсотки 640 грн. 82 коп.. комісія 900 грн., пеня 237 626 грн. 23 коп., а на час вирішення спору по суті у сумі пені 27 556 грн. 23 коп. ( а.с. 117).

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушувалися умови укладеного договору по своєчасному поверненню суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворився борг перед позивачем у первісно зазначеній у позовній заяві сумі, а ОСОБА_4, незважаючи на письмові вимоги Банку, не виконує своїх обовязків поручителя і не сплачує позивачу заборгованості ОСОБА_2Таким чином, суд визнає, що відповідачі в односторонньому порядку відмовились від належного виконання взятих на себе зобовязань за договорами.

Невиконання або неналежне виконання сторонами договору своїх обовязків тягне правові наслідки, передбачені статтею 611 ЦК України, зокрема: сплати неустойки (штраф, пеня) і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд визнає правильним представлений ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит розрахунок періоду і суми заборгованості, що утворилась у ОСОБА_2 за кредитним договором № 1493Т від 02 липня 2008 року, суми простроченої комісії та нарахованої пені. Розрахунок відповідає умовам укладеного договору.

Згідно з вимогами ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Сторони по договору поруки № 1493 Т/П від 02 липня 2008 року у розділі 3 визначили, що у випадку невиконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобовязань по кредитному договору поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобовязань у тому ж обсязі що й боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Умовами п.6.1 кредитного договору визначено, що у випадку порушення зобовязання позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі одного відсотка від простроченої суми за кожен день прострочення. За даними позивача сума пені станом на 04 квітня 2011 року становить 27 556 грн. 23 коп.

Відповідно до положень частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки ( штраф, пеня) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Із матеріалів справи убачається, що відповідачка ОСОБА_2 працює, середньомісячна заробітна плата складає 4009 грн. 94 коп.; у 2011 році неодноразово хворіла, що підтверджується відповідними медичними документами, у неї на утриманні перебуває донька- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студенткою ( а.с.85, 88-92, 112-114).

Відповідачка ОСОБА_3 на даний час не працює, перебуває у відпустці по догляду за малолітньою донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 115,116).

З огляду на вищезазначені обставини, які мають істотне значення, та на той факт, що заборгованість за кредитним договором, відсотки, комісія були ОСОБА_2 у добровільному порядку сплачені до вирішення спору судом, а заявлена до стягнення сума пені 27 556 грн. 23 коп. значно перевищує суму самого кредиту та відсотків, суд вважає за необхідне застосувати правило частини 3 статті 551 ЦК України про співмірність вимог з розміром заподіяних збитків із врахуванням таких істотних обставин справи як погашення позичальником кредиту та відсотків, комісії, майновий стан відповідачів, наявність у них на утриманні непрацездатної особи та малолітньої доньки, та того факту, що непомірні для сімей відповідачів грошові зобов*язання негативно відобразяться на утриманцях та викличуть загрозу позбавлення необхідних коштів на їх утримання. ( а.с. 82, 87)

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належним чином не виконують зобовязання, передбачені укладеними в установленому законом порядку кредитним договором і договором поруки по сплаті пені, тому позовні вимоги ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит про стягнення заборгованості пені підлягають частковому задоволенню у розмірі суми основного боргу за кредитом, що мало місце на час звернення з позовом до суду, у сумі 6629 грн. 71 коп.

Позивачем, на користь якого ухвалено судове рішення, документально підтверджені платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 357 грн. 97 коп. На час вирішення спору судом заборгованість по сплаті цих витрат складає 67 грн. 16 коп.( а.с. 117).

Враховуючи вищенаведене та відповідно до вимог статті 88 ЦПК України понесені судові витрати у сумі 67 грн. 16 коп. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, статтями 204, 525-527, 551, 553, 554, 555, 611, 629, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства „ Банк „Фінанси та Кредит в особі філії „Донецьке регіональне управління публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит задовольнити частково.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний код № НОМЕР_1), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний код № НОМЕР_2), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит в особі філії „Донецьке регіональне управління публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит (розрахунковий рахунок 290910350980, код банку 335816, ЕДРПОУ 25795288) по кредитному договору № 1493 Т від 02 липня 2008 року пеню у сумі 6629 грн. 71 коп. , судовий збір у сумі 67 грн. 16 коп., а всього загальну суму 6696 грн. 87 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: