Рішення № 22537369, 12.03.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-4265/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року року Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді Декаленко В.С.

при секретарі Кравцовій Ю.В.

за участю:

представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та витребування майна, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на квартиру, треті особи на стороні позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та витребування майна,мотивуючи свої вимоги тим, що він, разом із гр. ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_11, на підставі іпотечного договору від 02.07.2008 року, набув у спільну часткову власність квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку за ним та вищезазначеними громадянами 13.05.2010 року було зареєстроване КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна».

Посилається на те ,що ОСОБА_5 разом із невідомою особою - гр-ном ОСОБА_19 ініціювали у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області один з одним судовий «спір» стосовно обєкта нерухомості - вищенаведеної квартири НОМЕР_1, результатом судового розгляду якого було ухвалення Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області рішення від 08.10.2010 року по справі №2-3585/10 (суддя Заборовський В.С.), відповідно до якого за ОСОБА_5 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1. Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 22.04.2011року дане рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08.10.2010 року скасоване повністю, а у задоволенні позовних вимог та зустрічних вимогах як відповідачу так і ОСОБА_19 було відмовлено повністю.

Обгрунтовує вимоги тим, що ОСОБА_5 з ціллю утруднення повернення квартири НОМЕР_1 у спільну часткову власність вищеперелічених осіб, використовуючи неправосудне рішення Мукачевського міськрайонного суду, здійснив дві перепродажі вищезазначеної квартири, - за договором купівлі-продажу від 04.03.2011року та договором від 17.03.2011 року про внесення змін до договору купівлі-продажу від 04.03.2011року, які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20, ОСОБА_5 продав квартиру НОМЕР_1 ОСОБА_6, а ОСОБА_6 в свою чергу за договором купівлі -

продажу від 04.04.2011року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_21, перепродала квартиру НОМЕР_1 відповідачу ОСОБА_2.

В звязку з чим вважає, що вищенаведені договір купівлі-продажу від 04.03.2011року та договір від 17.03.2011року про внесення змін до договору купівлі-продажу повинні бути визнані судом недійсними.

Вказує на те, що за змістом оспорюваних договору купівлі-продажу від 04.03.2011року та договору від 17.03.2011року про внесення змін до договору купівлі-продажу, ОСОБА_5 продав ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 в якості її власника, право власності якого ґрунтувалось на неправосудному рішенні Мукачівського міськрайонного суду від 08.10.2010 року по справі №2-3585/10, однак дане рішення в наступному було скасоване рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 22.04.2011року. Крім того, Апеляційний суд Закарпатської області рішенням від 22.04.2011року допустив поворот виконання рішення.

Зазначає, що з факту скасування рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08.10.2010 року вбачається, що ОСОБА_5 набув права власності на спірну квартиру незаконно.

Вважає, що так як ОСОБА_5 набув права власності на підставі неправосудного рішення, то в нього не виникли цивільні права власника квартири НОМЕР_1, а у нього - позивача та вищеперелічених осіб не припинилось право спільної часткової власності на неї, оскільки протилежне протирічило б ст.41 Конституції України та ч.1 ст.321 ЦК України, які гарантyють фізичним та юридичним особам неможливість протиправного позбавлення права власності на майно.

Зазначає, що правовий наслідок реалізації вищенаведених договорів від 04.03.2011року та від 17.03.2011року, укладених на підставі неправосудного судового рішення, не відповідає інтересам держави і суспільства, які є зацікавленими у непорушності та законодавчої захищеності прав власності громадян, юридичних осіб та держави.

Крім того, вважає, що існують формальні підстави для визнання недійсними договорів від 04.03.2011року та від 17.03.2011року, а саме в рішенні від 18.10.2010 року та оспорюваних договорах купівлі-продажу загальна площа квартири АДРЕСА_1 63,2 кв.м. та 70,2 кв.м. відповідно і тому при посвідченні договорів купівлі-продажу від 04.03.2011 року та 17.03.2011 року була допущена суттєва помилка в зазначенні загальної площі даної квартири, а у відповідності до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за № 283/8882 нотаріус повинен був би відмовити у посвідченні такого договору.

Обгрунтовує вимоги тим, що зазначена невідповідність площі квартири НОМЕР_1 у представлених ОСОБА_5 приватному нотаріусу правовстановлюючих документах на квартиру НОМЕР_1 (договорі дарування квартири від 16.11.2001 року та рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18.10.2010 року) та посвідченого приватним нотаріусом договору від 04.03.2011року в редакції договору від 17.03.2011 року, сама по собі є окремою самодостатньою правовою підставою для визнання зазначених договорів недійсними на підставі ч.l ст.203 ЦК України.

Вважає, що вищезазначені договір від 04.03.2011року та договір від 17.03.2011року, як похідний договір, підлягають визнанню судом недійсними з моменту укладання з підстав, які визначені ч.1 ст.203 ЦК України.

Посилається на те, що так як квартира НОМЕР_1 вибула від нього та вищеперелічених власників володіння не з власної волі, а іншим шляхом - на підставі неправосудного судового рішення, яке було скасоване та з врахуванням наданих вказівок Верховним Судом України в Постанові Пленуму від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та в узагальненнях від 24.11.2008 року «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» то його позовні вимоги про витребування квартири НОМЕР_1 з власності ОСОБА_2 з урахуванням існування укладеного ОСОБА_6 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу квартири НОМЕР_1 від 04.04.2011року повністю гpунтуються на положеннях Цивільного кодексу України та правовій позиції Верховного Суду України.

В звязку з тим, що відповідачі не бажають вирішення спору мирним шляхом вимушений звернутись до суду та просить визнати недійсними з моменту укладання договір купівлі-продажу від 04.03.2011року квартири АДРЕСА_1 та договір від 17.03.2011року про внесення змін до договору купівлі-продажу, що укладені між відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20; витребувати з власності відповідача ОСОБА_2 у спільну часткову власність його позивача - ОСОБА_4( частка у спільній частковій власності дорівнює 107/1000 квартири) квартиру АДРЕСА_1, яка була придбана відповідачем ОСОБА_2 у відповідачки ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 04.04.2011року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_21, а право власності відповідача ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 припинити.

В судовому засіданні позивач, представник позивача позов підтримали з вищевикладених підстав обґрунтувавши поясненнями, просили вимоги задовольнити повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги позивача не визнав, вважає, що підстав задовольняти позов немає, зустрічний позов підтримує в повному обсязі, обґрунтовуючи пояснення зазначив, що 02.07.2008 року між ним - ОСОБА_5 та Кредитною спілкою «Український фінансовий союз» було укладено Кредитний говір №ГО-213, у відповідності до якого було отримано кредит в розмірі 500 000,00 грн. В якості забезпечення зобовязань по кредитному договору 02.07.2008 року було укладено Іпотечний договір зареєстрований в реєстрі приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Київ за №1635. Предметом іпотеки по зазначеному Іпотечному договору стала трикімнатна квартира АДРЕСА_1. При укладенні Іпотечного договору, він повідомив КС «Український фінансовий союз» про існування заборони відчуження спірної квартири за умовами Попереднього договору, укладеного між ним та ОСОБА_19 Загальна сума заборгованості перед КС «Український фінансовий союз» станом на 01.02.2010 року складала 813956.52 грн.

11.01.2010 року він в письмовому порядку звернувся до КС «Український фінансовий союз» із пропозицією проведення заліку однорідних зустрічних вимог, на що отримав відповідь Голови правління КС «Український фінансовий союз», в якій він не заперечував проти проведення заліку однорідних зустрічних вимог між ним - ОСОБА_5 та вказаними в зверненні вкладниками кредитної спілки. 16.02.2010 року він уклав з ОСОБА_23 Договір про відступлення права вимоги №1 до КС «Український фінансовий союз» на загальну суму 663 197,42 грн. Також, 16.02.2010 року уклав з ОСОБА_24 Договір про відступлення права вимоги №2 КС «Український фінансовий союз» на загальну суму 329 650,29 грн. В той же день ,тобто 16.02.2010 року він звернувся до кредитної спілки із проханням проведення заліку однорідних зустрічних вимог строк виконання яких настав, на суму 992847,71 грн., а також, про припинення зобовязань між сторонами по Кредитному договору №ГО-213 від 02.07.2008 року та Іпотечному договору від 02.07.2008 року.

Посилається на те , що в порушення чинного законодавства КС «Український фінансовий союз» заднім числом (12.02.2010року) уклала Договір про відступлення права вимоги до нього по Кредитному договору №ГО-213 від 02.07.2008 року із 12-ма членами цієї ж кредитної спілки: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Також, 09.03.2010року між КС «Український фінансовий союз» та вищезазначеними 12-ма членами цієї ж кредитної спілки був укладений Договір про відступлення права вимоги до нього по Іпотечному договору від 02.07.2008 року.

Зазначає, що він не отримав від КС "Український фінансовий союз" заліку однорідних зустрічних вимог на загальну суму 992847,71 грн., а нові кредитори по Кредитному договору №ГО-213 від 02.07.2008 року (12 членів КС "Український фінансовий союз") звернули стягнення на предмет іпотеки по Іпотечному договору від 02.07.2008 року і 13.05.2010 року Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти рухомого майна" їм було видано Реєстраційне посвідчення №032813 на право приватної власності 12-ти членів кредитної спілки "Український фінансовий союз" на квартиру АДРЕСА_1. У відповідності до вимог ст.ст. 387, 392 ЦК України він як власник спірного майна, звернувся до суду, де рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.10.2010 справі №2-3585/10 за ним було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1. Оскільки мав намір продати дану квартиру, ще в 2008 році, тому після відновлення його права власності, 04 березня 2011 року уклав Договір купівлі-продажу зазначеної квартири з ОСОБА_6

Обгрунтовує свої заперечення тим, що при продажі квартири АДРЕСА_1 ним були додержані всі вимоги чинного в Україні законодавства, жодних обтяжень та заборон, щодо продажу даної квартири не було, а тому вважає, що не має жодних підстав для визнання договору купівлі - продажу між ним та ОСОБА_6 від 04.03.2011 року недійсним та просив суд відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог повністю, задовольнити зустрічний позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав в повному обсязі, вважає, що підстав задовольняти вимоги немає, обґрунтувавши поясненнями просив відмовити в задоволенні вимог позивача оскільки позов безпідставний, не надано доказів в підтвердження прав позивача на спірну квартиру та просив задовольнити його зустрічний позов до ОСОБА_4 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на квартиру, оскільки останній оспорює це право.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача за первісним позовом не визнав та просив задовольнити зустрічний позов в повному обсязі,обґрунтувавши поясненнями.

Треті особи залучені зі сторони позивача по первісному позову в судовому засіданні підтримали первісний позов, надали пояснення та просили первісний позов задовольнити повністю, в зустрічному позові відмовити.

3-я особа залучена зі сторони позивача по первісному позову ОСОБА_11 обґрунтувавши поясненнями , просив суд вирішити спір на розсуд суду .

Третя особа залучена зі сторони позивача по зустрічному позову ОСОБА_5 в судовому засіданні надав пояснення та просив зустрічний позов задовольнити в повному обсязі у первісному позові відмовити повністю.

Третя особа залучена зі сторони позивача по зустрічному позову ОСОБА_6 в судове засідання не зявилась , про час слухання справи повідомлена належним чином , надала суду письмові пояснення в яких просила зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, у первісному позові відмовити повністю та розглянути справу без її участі з посиланням на те , що 04 березня 2011 року придбала у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, повністю сплативши за неї обумовлену договором ціну. Зазначала, що укладений між нею та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, ст.ст. 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України, його зміст не суперечить діючому законодавству, особи, що уклали договір мали необхідний обсяг дієздатності, волевиявлення сторін договору було вільним та спрямованим на реальне настання правових наслідків, а відтак відсутні підстави для визнання його недійсним. Крім того, вказувала на те, що придбала квартиру з реальними намірами стати її власницею з всіма правовими наслідками (в тому числі і подальшою можливістю її відчужити). Як покупцем договору купівлі-продажу нею було перевірено дану квартиру на будь-які заборони та обтяження, яких щодо спірної квартири виявлено не було і тому вона ОСОБА_6 купила вільну від будь-яких обтяжень квартиру. Вважає, що являлась добросовісним набувачем даної квартири та просила суд відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог про визнання договорів недійсними та витребування майна в повному обсязі.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутності 3-ї особи ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.

Вислухавши пояснення сторін,представників сторін , 3-х осіб ,дослідивши матеріали справи, представлені документи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що первісний та зустрічний позови задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до реєстраційного посвідчення №03208-032813 Київське міське бюро технічної інвентаризації реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 на праві приватної власності на підставі Іпотечного договору, посвідченого Київ приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 02.07.2008 року р.№1635, договору відступлення права вимоги, посвідченого ОСОБА_25. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 09.03.2010 року №479 записано в реєстрову книгу №д.117-280 за реєстровим №36988 13 травня 2010 року (а.с. 16).

Як вбачається з наданих суду копії матеріалів цивільної справи № 2-3585/10 Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області рішенням від 08 жовтня 2010 року позовну заяву ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) до ОСОБА_19 про визнання Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.06.2008 року недійсним та таким, що втратив свою силу, задоволено частково та було визнано проведеним 01.03.2010 року між ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) та Кредитною спілкою "Український фінансовий союз" (код ЄДРПОУ 33637777,02002, М.Київ, вул. Терещенківська, 5) залік однорідних зустрічних вимог на загальну суму 992 847,71 грн.

Визнано таким, що втратив силу з 01.03.2010 року Кредитний договір №ГО-213 від 02.07.2008 року, укладений між ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) та Кредитною спілкою "Український фінансовий союз" (код ЄДРПОУ 33637777, 02002, м. Київ, вул. Терещенківська, 5).

Визнано недійсним Іпотечний договір від 02.07.2008 року, укладений між ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) та Кредитною спілкою "Український фінансовий союз" (код ЄДРПОУ 33637777, 02002, м. Київ, вул. Терещенківська, 5), зареєстрований в реєстрі приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Київ за №1635.

Спонукано (зобовязано) Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81-А, ЄДРПОУ 25287988) негайно після набрання рішенням суду законної сили вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запис (номер запису 7488389, контрольна сума 8209В681В5) щодо заборони відчуження нерухомого майна (жилого приміщення): трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 63,20 кв.м.

Спонукано (зобовязано) державні нотаріальні контори Київського міського нотаріального округу, приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу, в тому числі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_26, негайно після набрання рішенням суду законної сили вчинити нотаріальну дію - зняти всі заборони щодо відчуження жилого приміщення: трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 63,20кв.м.,накладені у звязку з посвідченням Іпотечного договору від 02.07.2008 року (посвідчений та зареєстрований в реєстрі приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Київ за №1635) та у звязку з посвідченням Договору відступлення права вимоги по іпотечному договору від 09.03.2010 року (посвідчений та зареєстрований в реєстрі приватним нотаріусом Київського міського територіального округу ОСОБА_27 за №479).

Спонукано (зобовязано) державні нотаріальні контори Київського міського нотаріального округу, приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу, в тому числі приватного нотаріуса) Київського міського нотаріального округу ОСОБА_26, негайно після набрання рішенням суду законної сили вилучити із Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запис (номер запису 7488389, контрольна сума 8209В681В5) про заборону відчуження нерухомого майна (жилого приміщення): трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 63,20 кв. м., внесений у звязку з посвідченням Іпотечного договору від 02.07.2008 року (посвідчений та зареєстрований в реєстрі приватним нотаріусом Київського міського територіального округу ОСОБА_28 за №1635) та у звязку з посвідченням Договору відступлення права вимоги по іпотечному договору від 09.03.2010 року (посвідчений та зареєстрований в реєстрі приватним нотаріусом Київського міського територіального округу ОСОБА_27 за №479).

Спонукано (зобовязано) державні нотаріальні контори Київського міського нотаріального округу, приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу, в тому числі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_26, негайно після набрання рішенням суду законної сили виключити із Державного реєстру іпотек запис (номер запису 7488635, контрольна сума 89847АГА53) про обтяження майна іпотекою, а саме нерухомого майна (жилого приміщення): трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 63,20 кв.м., внесений у звязку з посвідченням Іпотечного договору від 02.07.2008 року (посвідчений та зареєстрований в реєстрі приватним нотаріусом Київського міського територіального округу ОСОБА_28 за №1635) та у звязку з посвідченням Договору відступлення права вимоги по іпотечному договору від 09.03.20] О року (посвідчений та зареєстрований в реєстрі приватним нотаріусом Київського міського територіального округу ОСОБА_27 за №479).

Визнано недійсними реєстраційне посвідчення №032813, видане Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти рухомого майна" 13.05.2010 року та реєстрацію права власності ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16 на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,20кв.м.

Зобовязано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти рухомого майна" (м.Київ, 01001, вул.Трьохсвятительська, 4-в) негайно після набрання рішенням суду законної сили скасувати право власності, реєстрацію права власності та реєстраційні записи про право власності ОСОБА_7 (АДРЕСА_3), ОСОБА_8 (АДРЕСА_3), ОСОБА_9 (АДРЕСА_4), ОСОБА_1 (АДРЕСА_5), ОСОБА_10 (АДРЕСА_6), ОСОБА_4 (АДРЕСА_6), ОСОБА_11 (АДРЕСА_7), ОСОБА_12 (АДРЕСА_8), ОСОБА_14 (АДРЕСА_9), ОСОБА_13 (АДРЕСА_10), ОСОБА_15 (АДРЕСА_11), ОСОБА_16 (АДРЕСА_12) на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,20 кв.м. та зняти їх з реєстраційного обліку власників зазначеного житлового приміщення.

Визнано за ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,20 кв.м., на підставі Договору дарування квартири від 16.11.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського територіального округу ОСОБА_29 за реєстраційним №2550.

Зобовязано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти рухомого майна" (м. Київ, 01001, вул. Трьохсвятительська, 4-в) негайно після набрання рішенням суду законної сили оформити технічну документацію та зареєструвати за ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,20 кв.м., на підставі Договору дарування квартири від 16.11.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського територіального округу ОСОБА_29 за реєстраційним №2550.

Зобовязано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти рухомого майна" (м.Київ, 01001, вул. Трьохсвятительська, 4-в) негайно після набрання рішенням суду законної сили видати ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) реєстраційне посвідчення на право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,20 кв.м.

Виселити негайно після набрання рішенням суду законної сили ОСОБА_7 (АДРЕСА_3), ОСОБА_8 (АДРЕСА_3), ОСОБА_9 (АДРЕСА_4), ОСОБА_1 (АДРЕСА_5), ОСОБА_10 (АДРЕСА_6), ОСОБА_4 (АДРЕСА_6), ОСОБА_11 (АДРЕСА_7), ОСОБА_12 (АДРЕСА_8), ОСОБА_14 (АДРЕСА_9), ОСОБА_13 (АДРЕСА_10), ОСОБА_15 (АДРЕСА_11), ОСОБА_16 (АДРЕСА_12) з трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 63,20 кв.м., в тому числі в порядку примусового виселення із залученням працівників правоохоронних органів, та зобовязати зазначених осіб повернути ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) ключі від вхідних дверей зазначеного житлового приміщення, а також усунути будь-які перешкоди у постійному вільному доступі ОСОБА_5 до зазначеного житлового приміщення.

Заборонено ОСОБА_7 (АДРЕСА_3), ОСОБА_8 (АДРЕСА_3), ОСОБА_9 (АДРЕСА_4), ОСОБА_1 (АДРЕСА_5), ОСОБА_10 (АДРЕСА_6), ОСОБА_4 (АДРЕСА_6), ОСОБА_11 (АДРЕСА_7), ОСОБА_12 (АДРЕСА_8), ОСОБА_14 (АДРЕСА_9), ОСОБА_13 (АДРЕСА_10), ОСОБА_15 (АДРЕСА_11), ОСОБА_16 (АДРЕСА_12) та будь-яким іншим особам перешкоджати вільному доступу ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) до трикімнатної квартири АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_19 до ОСОБА_5, третіх осіб - Кредитної спілки "Український фінансовий союз", Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти рухомого майна", ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, задоволено частково та -

Визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги від 12.02.2010 року по Кредитному договору №ГО-213 від 02.07.2008 року, укладений між Кредитною спілкою "Український фінансовий союз" та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16.

Визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги від 09.03.2010 року по Іпотечному договору №ГО-213 від 02.07.2008 року, укладений між Кредитною спілкою "Український фінансовий союз" та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_19 відмовлено.

Судом встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу від 04 березня 2011 року ОСОБА_5 (Продавець) передав у власність ОСОБА_6 (Покупець), а остання прийняла у власність від ОСОБА_5 цілу квартиру АДРЕСА_1. Ціла квартира, що відчужується належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору дарування квартири, посвідченому приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу ОСОБА_29 16.11.2001року за реєстровим №2550, зареєстрованого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» 22 листопада 2001 року за реєстровим №36988 в реєстровій книзі№д.119-276. Факт реєстрації права власності на відчужувану квартиру за Продавцем також підтверджується витягом про державну реєстрацію прав, виданим Комунальним підприємством «Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна» з наступними реквізитами: номер витягу:28308605, дата: 09.12.2010, реєстраційний номер:32319447, номер запису: 36988 в книзі:д.117-281. Договір посвідчено ОСОБА_20 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.03.2011 року зареєстровано в реєстрі № 653. (а.с. 17-18).

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав виданим Комунальним підприємством «Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна» з наступними реквізитами: номер витягу:29343250, дата: 17.03.2011, реєстраційний номер:32319447, номер запису: 36988 в книзі:д.117-28, вбачається ,що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_6. (а.с. 19).

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 04 квітня 2011 року ОСОБА_6 (Продавець) продала та передала у власність, а ОСОБА_2 (Покупець) купив та прийняв у власність квартиру під АДРЕСА_1. Ціла квартира, що відчужується належить продавцю на праві приватної власності підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20 04.03.2011 року, реєстровий №653; договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_20 17.03.2011 року, реєстровий №799 та зареєстрованих Комунальним підприємством «Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна» 17.03.2011 року в реєстровій книзі: д.117-281, номер запису 36988, реєстраційний номер 32319447 у реєстрі прав власності на нерухоме майно. Договір посвідчено ОСОБА_21 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 04.04.2011 року, зареєстровано в реєстрі №977. (а.с. 21).

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав виданим Комунальним підприємством «Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна» з наступними реквізитами: номер витягу:29621838, дата: 11.04.2011, реєстраційний номер:32319447, номер запису: 36988 в книзі:д.117-28 вбачається , що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2. (а.с. 68).

Відповідно до рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 22.04.2011 року рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08.10.2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в позові ОСОБА_5 до ОСОБА_19, кредитної спілки «Український фінансовий союз», комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», 3-х осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про визнання проведеним залік однорідних зустрічних вимог, визнання кредитного договору таким, що втратив силу, визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, зобовязання вчинити певні дії, визнання недійсною реєстрації права власності, реєстраційного посвідчення на право власності та визнання права власності на квартиру відмовлено. (а.с. 9-14).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 листопада 2011 року рішення апеляційного суду Закарпатської області від 22 квітня 2011 року залишено без змін .

В силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

А відтак факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доводяться знову при розгляді інших цивільних справ, в яких беруть участь ті самі особи.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі договору дарування квартири, посвідченому приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу ОСОБА_29 16.11.2001року за реєстровим №2550, зареєстрованого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» 22 листопада 2001 року за реєстровим №36988 в реєстровій книзі №д.119-276.

Згідно ст. 316, 317, 319 ЦК України - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Лише власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 655 ЦК Україна - За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 334 ЦК України - Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 346 ЦК України - Право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

В судовому засіданні встановлено, що на час укладення договору купівлі-продажу від 04 березня 2011 року та договору про внесення змін до договору купівлі-продажу від 17 березня 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_5 був власником спірної квартири та мав право розпоряджатися майном, його право власності скасовано не було, жодних заборон відчуження даної квартири також не було. Договір купівлі-продажу від 04.03.2011 року відповідав вимогам чинного законодавства - ст.ст. 203,207,638,639,640,647 ЦК України та дані обставини не спростовані позивачем в суді.

Судом встановлено, що на час укладення договору купівлі-продажу від 04 квітня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_6 була власником спірної квартири та мала право розпоряджатися майном, в тому числі і відчужувати, її право власності скасовано не було, жодних заборон відчуження даної квартири не було. Договір купівлі-продажу від 04.04.2011 року також відповідав на момент його вчинення вимогам чинного законодавства - ст.ст. 203,207,638,639,640,647 ЦК України.

Судом встановлено, що укладання спірних договорів здійснювалось на підставі вільного волевиявлення сторін та відповідало їх внутрішній волі, а самі договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України - Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України - Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 204 ЦК України - Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 215 ЦК України - Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд приходить до висновку що позовні вимоги про визнання недійсними з моменту укладення договору купівлі-продажу від 04.03.2011року квартири АДРЕСА_1 та договору від 17.03.2011року про внесення змін до договору купівлі-продажу укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з вищевикладених підстав задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що ОСОБА_30 є добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1, яка придбана на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2011 року, що не заперечувалось фактично позивачем та його представником, а також і 3-іми особами в процесі надання пояснень в судовому засіданні.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України закріплено презумпцію правомірності набуття права власності, та згідно норм ч.3 ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду.

В звязку з цим позивач за первісним позовом повинен довести відсутність у відповідача правових підстав володіння майном. В свою чергу і сам позивач повинен підтвердити своє право власності на спірне майно, надати правовстановлюючі документи або інші докази, що підтверджують дійсну належність спірного майна позивачу та довести факт незаконності вибуття з його власності спірного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України - Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 388 ЦК України - Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними»).

В судовому засіданні встановлено, що спірна квартира на час укладення договору купівлі-продажу від 04.03.2011 року належала на праві приватної власності ОСОБА_5, на час укладення договору купівлі-продажу від 04.04.2011 року належала на праві приватної власності ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 враховуючи вищевикладене мали виключне право як власники, на розпорядження спірною квартирою, останній набувач майна ОСОБА_30 не знав, про існування рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18.10.2010року, а також те, що дане рішення буде в майбутньому скасовано, що не спростовано в суді , також позивачем за основним позовом не надано доказів що під час укладення спірних договорів він був власником спірної квартири, а тому підстав для застосовування ст. 388 ЦК України немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України - Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінюючі показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 не може прийняти їх до уваги так як вони суперечать матеріалам справи та доказам зібраним у справі, а також і те , що останні зацікавлені у вирішенні спору на користь позивача , оскільки також згідно пояснень являються співвласниками спірної квартири.

Крім того , суд вважає не спростовано і ту обставину , що згідно свідчень і в якості свідка і як 3-ї особи - ОСОБА_11 зазначений договір про відступлення права вимоги укладений був не 12.02.2010 року , а значно пізніше,приблизно через 5 днів ,а лише в звязку з тим, що уже були підготовлені документи то і підписувались члени спілки в них не змінюючи числа , договір не був підписаний 12.02.2010 року ,оскільки частина членів спілки заперечувала проти його підписання , а за тиждень всі уже погодились.

В підтвердження достовірності свідчень ОСОБА_11 суд вважає і надані суду направлення КС»Український фінансовий союз « та членів спілки на адресу ОСОБА_5 рекомендованих повідомлень 17.02.2010 року, 20.02.2010 року та 09.03.2010 року та 11.03.2010 року

Суд не приймає до уваги лист-пояснення №2494 від 28.02.2012 року Кредитної спілки «Український фінансовий союз» щодо кредитного договору №ГО-213 від 02.07.2008 року, а також правовідносин між ОСОБА_5 та кредитною спілкою «Український фінансовий союз» так як дані пояснення не стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України - Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 15 та 16 ЦК України суд захищає порушене право особи у спосіб, встановлений законом.

Обраний позивачем ОСОБА_30 за зустрічним позовом спосіб захисту - визнання добросовісним набувачем, законом не передбачений. Добросовісність набуття - це одна із обставин, що має значення для справи, яка підлягає доказуванню за позовом про витребування майна, і не може бути окремою позовною вимогою про визнання права власності.

В судовому засіданні встановлено, що спірна квартира належить ОСОБА_30 на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 04.04.2011 року та зареєстрована Комунальним підприємством «Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна»: реєстраційний номер:32319447, номер запису: 36988 в книзі:д.117-28 на праві приватної власності за ОСОБА_2 Даний договір не визнано недійсним ні частково ні повністю, реєстрація не скасована, тобто право власності на спірну квартиру зареєстровано у встановленому порядку в державних органах, а тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного,ст.ст.41,124 Конституції України, ст.ст. 15,16, 203, 316, 317, 319, 328, 334,388,392 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,20,60,61,88,208,209,213-215,217-218,223 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та витребування майна, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на квартиру. треті особи на стороні позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Декаленко В. С.