Ухвала суду № 22532016, 04.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2012 р. м. КиївК-40725/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів Смоковича М.І.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В.

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, зобовязання сплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2008 року позивачка звернулася в суд із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, зобовязання сплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2009 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк для її усунення до 118 червня 2009 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року апеляційну скаргу відповідача повернуто, у звязку з не усуненням в повному обсязі, вказаних в ухвалі від 21 травня 2009 року недоліків.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 25 червня 2009 року, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вона не відповідає вимогам ч. 7 ст. 187 КАС України, а саме в апеляційній скарзі відсутній документ, який підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до вимог пункту 1 ст. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується в порядку. встановленому законодавством для державного мита.

Згідно з п. з) ст. 1 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про державне мито»із апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили державне мито справляться в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Пункт 7 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито»передбачає звільнення від сплати судового збору лише в окремих категоріях справ. Дана справа до категорій передбачених п. 7 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито»не відноситься, у звязку з чим судовий збір має бути сплачений.

Судом також зазначено, що зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Р/р 417537700004, МФО 805012 отримувач платежу УДК у Бабушкінському районі М.Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24245686, банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, код 22090100.

18 червня 2009 року відповідачем подано до суду платіжне доручення №2027 від 15.06.2009 року щодо сплати відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі у розмірі 1,70 грн./а.с.30/.

Пунктом 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції №15 від 22.04.1993р. , з наступними зміна.ми та доповненнями (далі Інструкція) , передбачено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додасться оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету__грн.. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

З наданого до суду відповідачем, платіжного доручення №2027 від 15.06.2009р. /а.с.30/ вбачається що на ньому відсутній напис (помітка) кредитної установи (банківської установи), який передбачено п. 14 Інструкції, а тому це платіжне доручення не може бути визнано належним доказом сплати судового збору, оскільки на ньому відсутній запис про зарахування суми зазначеної у платіжному доручення до доходу бюджету.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог ст. 187 цього ж Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області залишити без задоволення, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Суддя О.В. Мироненко