Ухвала суду № 22532014, 04.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2012 р. м. КиївК-42321/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів Смоковича М.І.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В.

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, зобовязання до нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.08.09 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2009 року позивачка звернулася в суд із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, зобовязання до нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною.

Постановою Краснолуцького міського суду луганської області від 27 травня 2009 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк для її усунення до 05 жовтня 2009 року.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вона не відповідає вимогам ч.6 ст. 187 КАС України, а саме в апеляційній скарзі відсутній документ, який підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до вимог пункту 1 ст. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується в порядку. встановленому законодавством для державного мита.

Згідно з п. з) ст. 1 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про державне мито»із апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили державне мито справляться в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Пункт 7 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито»передбачає звільнення від сплати судового збору лише в окремих категоріях справ. Дана справа до категорій передбачених п. 7 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито»не відноситься, у звязку з чим судовий збір має бути сплачений.

Судом також зазначено, що зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Донецького апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Р/р 311 12095700005, код ЄДРПОУ -34687090, МФО банку - 834016, отримувач Держбюджет Калінінського району м. Донецька, банк Головне управління державного казначейства України в Донецькій області.

Станом на 20 жовтня 2009 року недоліки апеляційної скарги відповідачем усунено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог ст. 187 цього ж Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Суддя О.В. Мироненко