Рішення № 22530922, 11.04.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-5791/2011 року

Провадження № 2/0907/1394/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого суддіБойчука О.В.

секретарівКондратів Х.І., Мендик Н.В.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Непийводи Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укртелеком», філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6, про скасування листа-попередження, наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 06.06.2011 року по час фактичного поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (назву змінено на публічне акціонерне товариство «Укретелеком»), філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6, про скасування наказу № 147-К від 30.03.2011 року про звільнення її з роботи у ПАТ «Укртелеком», поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.04.2011 року по час фактичного поновлення на роботі.

18.07.2011 року до початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 подала заяву, в якій змінила позовні вимоги та просила суд скасувати наказ № 147-К від 30.03.2011 року про звільнення її з роботи у ПАТ «Укртелеком», визнати незаконним та скасувати лист-попередження від 05.04.2011 року, визнати незаконним та скасувати наказ № 204-К від 06.06.2011 року про її звільнення, поновлення на роботі з 06.06.2011 року та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення не отриманої дострокової пенсії з 06.04.2011 року та стягнення моральної шкоди в сумі 2000,00 гривень.

До 21.03.2012 року ОСОБА_1 ще двічі змінила позовні вимоги та остаточно просила суд визнати незаконним та скасувати лист-попередження від 05.04.2011 року, визнати незаконним та скасувати наказ № 204-К від 06.06.2011 року про звільнення її з роботи, поновити ОСОБА_1 на роботі з 06.06.2011 року та стягнути на її користь кошти за час вимушеного прогулу в сумі 2550,00 грн. з відповідачів за кожен місяць, за час фактичного поновлення на роботі.

У позовній заяві та заявах про зміну позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що її звільнення 06.06.2011 року відбулося з у звязку із відмовою від продовження роботи в нових істотно змінених умовах праці за п. 6 ст. 36 Кодексу законів про працю України, що підтверджено листом-попередженням від 05.04.2011 року. Під час звільнення відповідачам було відомо про проведення процедури приватизації ПАТ «Укртелеком», на умовах, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 року «Про погодження умов проведення конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ «Укртелеком», якими було встановлено заборону проведення скорочення чисельності працівників та розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації. До моменту звільнення 06.06.2011 року у ПАТ «Укртелеком» відбулася зміна власника 11 березня 2011 року Фондом державного майна України пакет акцій зазначеного товариства було продано.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги заяви від 21.03.2012 року підтримали з підстав, викладених у цій заяві та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях та поясненнях. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, зясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог у звязку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Судом встановлено, що 05.04.2011 року адміністрацією підприємства позивача повідомлено про зміни умов праці на її посаді, а 06.06.2011 року наказом РЦТЕТТМ - 6 № 204-К її звільнили за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у звязку з відмовою від продовження роботи в нових істотних умовах праці, тобто її відмовою від продовження роботи з нормою робочого часу та оплати праці за фактично відпрацьований час із розрахунку 0,2 штатної одиниці.

Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 р. № 1948-р «Про погодження умов проведення конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ «Укртелеком», яким погоджено умови проведення конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ «Укртелеком», встановлено, що покупець зобовязаний забезпечити недопущення скорочення робочих місць та розірвання трудових договорів з працівниками товариства з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу протягом трьох років після переходу права власності на його пакет акцій (за винятком випадків звільнення згідно з пунктом 6 статті 40 Кодексу законів про працю України або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачене звільнення згідно з пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40 та статтею 41 зазначеного Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, звільнення ОСОБА_1 відбулося за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з ініціативи власника, тобто в порушення зазначеної норми.

Крім того, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного майна», з дня прийняття рішення про приватизацію розірвання трудового договору з працівником підприємства, що приватизується, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, за винятком звільнення на підставі пункту 6 статті 40 Кодексу законів про працю України або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачена можливість звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України, а також не допускається звільнення працівників приватизованого підприємства з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу протягом 6 місяців від дня переходу до нього права власності.

Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Оскільки ОСОБА_1 було звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України через відмову від продовження роботи у звязку із зміною істотних умов праці після прийняття рішення про приватизацію ПАТ «Укртелеком», на позивача розповсюджувались гарантії про продовження праці на займаній посаді, тому при звільненні ОСОБА_1 були порушені вимоги діючого законодавства, у звязку з чим наказ № 204-К від 06.06.2011 року слід визнати незаконним, тобто таким, що порушує права позивача, та скасувати.

Згідно вимог п. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до п. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

За таких обставин, відкинувши доводи представника відповідача, як такі, що суперечать наведеним нормам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поновлення на роботі та про виплату середнього заробітку за увесь час вимушеного прогулу підлягають до задоволення.

Вимога позивача про скасування листа-попередження від 05.04.2011 року до задоволення не підлягає, оскільки лист-попередження не є актом обовязкового характеру, який породжує правові наслідки та порушує права позивача.

Згідно п. 5 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Дослідивши довідку про доходи працівника ОСОБА_1, копія якої міститься в матеріалах справи, суд встановив, що її середній заробіток за останні місяці, що передували звільненню, становить 2242 грн. 38 коп.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 43 Конституції України, ст.ст. 36, 235 Кодексу законів про працю України, ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного майна», п. «д» ч. 3 ст. 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 р. № 1948-р «Про погодження умов проведення конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ «Укртелеком», керуючись ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 197, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 204-К від 06.06.2011 року про звільнення ОСОБА_1, електромонтера станційного устаткування телефонного звязку 6р ОТГ ДОСО ЦТЕТТМ-3 (м. Івано-Франківськ) у звязку із відмовою від продовження роботи в нових змінених істотних умовах праці, п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді електромонтера станційного устаткування телефонного звязку 6р ОТГ ДОСО ЦТЕТТМ-3 (м. Івано-Франківськ) з 06 червня 2011 року.

Стягнути з відповідача публічного акціонерного товариства «Укртелеком», код ЄДРПОУ 16479714 індивідуальний податковий № 215607626656, в особі «Дирекція первинної мережі» Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6, місцезнаходження: вул. Пекарська, 41, м. Львів, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, 22443 гривні 80 копійок середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу без врахування податків та зборів, а на користь держави стягнути з відповідача 232 гривні 93 копійки судового збору.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за один місяць в розмірі 2242 грн. 38 коп. допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Довідка: рішення виготовлено в повному обсязі 05.04.2012 року.

Суддя Бойчук О.В.