Ухвала суду № 22530844, 01.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 року м. КиївК-39947/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкер-Україна»на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкер-Україна»до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бейкер-Україна»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі №0000791550/0 від 05.12.2008.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бейкер-Україна»подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, постановити нове рішення, про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 листопада 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Бейкер-Україна»подано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2008 року, де задекларовано в рядку 08 «обєкт оподаткування»суму 2074,7 тис. грн. У рядку 10 «прибуток, звільнений від оподаткування»підприємством заявлено пільговий прибуток на суму 2074,7 тис. грн. В таблиці 2 додатку К5 до декларацій з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2008 року зазначена підстава для застосування пільги п. 8 ст. 9 та ст. 2 Закону України «Про спеціальну економічну зону «Яворів», ст. 13 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування СЕЗ «Яворів» та ст. 8 Закону України «Про режим іноземного інвестування». З цих підстав,за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Бейкер-Україна», з питань правомірності заявлених пільг по податку на прибуток підприємства за період 3 кваралу 2008 року, ДПІ у Яворівському районі Львівської області складено акт за №1635/33-033/32296918 від 27 листопада 2008 року та винесене податкове повідомлення-рішення №0000791550/0 від 5 грудня 2008 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 224224,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, мотивували рішення тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1,2, ст.1 Закону України «Про систему оподаткування», встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

У відповідності до вимог ч.7 ст. 9 Закону України «Про спеціальну економічну зону «Яворів»(в редакції на момент його прийняття), звільняється на п'ять років від оподаткування прибуток суб'єктів СЕЗ «Яворів», отриманий на території СЕЗ «Яворів»від реалізації інвестиційних проектів, затверджених Яворівською районною державною адміністрацією.

Згідно ч. 2 ст. 2 цього ж Закону, у разі зміни законодавства України з питань оподаткування до суб'єктів СЕЗ «Яворів» на їх вимогу протягом періоду функціонування СЕЗ «Яворів»застосовуються особливості оподаткування, передбачені цим Законом, та податкові пільги, встановлені іншими законами України на день їх реєстрації як суб'єктів СЕЗ «Яворів».

Пунктом 23 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», згадані статті були виключені.

Відповідно до ст.ст.18, 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», державні гарантії захисту інвестицій, в тому числі і іноземних, не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів, обовязкових платежів.

Таким чином, законодавцем скасовані пільги щодо оподаткування суб'єктів СЕЗ «Яворів».

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій правомірно відмовили в задоволенні позову, в звязку з необґрунтованістю позовних вимог та правомірністю винесеного рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі №0000791550/0 від 05.12.2008.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкер-Україна»відхилити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді

С.Е. Острович

О.І. Степашко М.О. Федоров Суддя С.Е. Острович