Ухвала суду № 22530063, 21.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2012 р. м. КиївК-20530/08-С

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача Юхименко І.І.,

представника відповідача-1 Мухи С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

та касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одеси

на постанову Господарського суду міста Києва від 03 липня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року

у справі № 32/665-А

за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків,

2. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одеси

про визнання нечинним податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі відповідач-1), Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одеси податків (далі відповідач-2) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП № 0000381640/1 від 31 серпня 2006 року.

Постановою Господарського суду міста Києва від 03 липня 2007 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 31 серпня 2006 року № 0000381640/1. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «НЕК «Укренерго»6873,40 грн. судових витрат.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року постанову Господарського суду міста Києва від 03 липня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 03 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 03 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційні скарги ДП «НЕК «Укренерго», посилаючись на те, що постанова Господарського суду міста Києва від 03 липня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційних скарг жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційних скарг та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі провела документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Одеських магістральних електричних мереж відособленого підрозділу Південної електроенергетичної системи ДП «НЕК «Укренерго»за період з 01 липня 2003 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої було складено акт від 19 травня 2006 року № 83/13-31.1/23869769.

За висновками акта перевірки, з урахуванням рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 28 серпня 2006 року № 7876/10/15-05 «Про результати розгляду первинної скарги», позивачем були порушені вимоги пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у завищенні валових витрат на 4577934,94 грн., що мало вираз у неправомірному включенні до складу валових витрат витрат по охороні невиробничих фондів; порушені вимоги пункту 5.1 статті 5, підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у завищенні валових витрат на 371638,00 грн., що мало вираз у неправомірному включенні до складу валових витрат витрат з демонтажу, розділення та доставки зруйнованих опор повітряних ліній (ПЛ 750Кв ЮУАЄС Ісакча), що не повязані з господарською діяльністю підприємства; порушені вимоги підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у завищення суми амортизаційних відрахувань на загальну суму 392700,00 грн. у звязку з невірним застосуванням норм амортизаційних відрахувань.

31 серпня 2006 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на підставі акта перевірки та з урахуванням рішення ВПП від 28 серпня 2006 року прийняла податкове повідомлення рішення № 0000381640/1, яким на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ДП «НЕК «Укренерго»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 2781506,60 грн., у тому числі: 1390753,30 грн. за основним платежем, 1390753,30 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновок судово-бухгалтерської експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 923/1811 від 28 квітня 2007 року, виходив з того, що основні фонди, які обліковуються в Одеських магістральних мережах ДП «НЕК «Укренерго»правомірно віднесені позивачем до відповідних груп основних фондів згідно вимог підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», висновки ату перевірки стосовно завишенні позивачем валових витрат та амортизаційних відрахувань документально та не підтверджуються, у звязку з чим визначення ДП «НЕК «Укренерго»податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) спірним рішенням є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток слугував висновок податкового органу про те, що ДП «НЕК «Укренерго»неправомірно включило до складу валових витрат витрати по охороні ліній високовольтних електропередач «ПЛ 750Кв ЮУАЄС Ісакча»інвентарний № 11134, 15211,70006, які виведено з експлуатації у звязку з вимушеною заміною основних фондів по незалежних від платника податків обставинах через руйнування, що виникли внаслідок стихійного явища, згідно акту від 20 січня 2001 року. Послуги надавалися на підставі угод № 500/283 від 01 листопада 2002 року з Відділом внутрішніх справ Придніпровської Молдавської Республіки, № 281 від 16 листопада 2001 року з ТОВ «Корсар», № 192 від 23 травня 2001 року з Тарутинським РОУ МВД України в Одеській області, № 185 від 01 травня 2001 року з Болградським РОУ МВД України в Одеській області, № 56 від 18 лютого 2003 року з ТОВ «Захист». Також податковий орган виходив з того, що ДП «НЕК «Укренерго»неправомірно включило до складу валових витрат витрати, повязані з демонтажем, розділенням та доставкою зруйнованих опор повітряних ліній ПЛ 750Кв ЮУАЄС Ісакча у розмірі 371638,00 грн., як таких, що не повязані з господарською діяльністю позивача. Послуги надавалися на підставі договорів № 182 від 25 червня 2003 року № 201 від 16 липня 2003 року, № 205/1 від 22 липня 2003 року, № 251 від 27 серпня 2003 року, № 298 від 09 жовтня 2003 року, № 346 від 28 листопада 2003 року з ТОВ «Черноморенергоспецмонтаж»; з № 25 від 17 лютого 2004 року з ПП ВКФ «Укренергобуд», № 69 від 24 березня 2004 року з ТОВ «Корсар», № 37 від 24 лютого 2004 року, № 69 від 24 березня 2004 року, №324/1 від 20 вересня 2004 року, № 409 від 30 листопада 2004 року, № 170 від 23 травня 2005 року з ПП ВКФ «Укренергопромсервіс».

Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Як встановлено у висновку судово-бухгалтерської експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 923/1811 від 28 квітня 2007 року, відповідно до абзацу 8 частини 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Відповідно до розділу 4 Статуту ДП «НЕК «Укренерго», затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України №278 від 25 липня 2000 року та зареєстрованого Залізничною райдержадміністрацією м. Києва 03 серпня 2000 року, майно ДП «НЕК «Укренерго»складають його основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких визначається у його самостійному балансі.

Відповідно до Положення про Одеські магістральні електричні мережі, затвердженого директором ДП «НЕК «Укренерго», Одеські магістральні електричні мережі є відособленим підрозділом Південної електричної системи.

Пунктом 4.1 розділу 4 вказаного Положення встановлено, що майно Одеських магістральних електричних мереж становлять основні фонди, обігові кошти та інші цінності, вартість яких відображається на незакінченому окремому балансі, який входить до складу зведеного балансу Південної електричної системи.

Згідно пункту 4.5 розділу 4 Положення, Одеські магістральні електричні мережі несуть відповідальність перед Південною електричною системою за збереження закріпленого за ними майна та не мають права його відчужувати без погодження з Південною електричною системою.

Таким чином, основні засоби є майном Одеських магістральних електричних мереж за збереження якого вони несуть відповідальність перед Південною електричною системою.

Також за результатами експертного дослідження встановлено, що відповідно до актів на списання основних засобів, частину обладнання ПЛ 750Кв ЮУАЄС Ісакча було списано з балансу Одеських магістральних електричних мереж на підставі акту технічного стану з наступним використанням по призначенню.

Разом з цим, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження заходів щодо підвищення експортного потенціалу паливно-енергетичного комплексу на 2006 2007 роки»№ 71-р від 08 лютого 2006 року сама повітряна лінія ПЛ 750Кв ЮУАЄС Ісакча планується використовуватися для передачі електроенергії на експорт.

За приписами пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 923/1811 від 28 квітня 2007 року, висновки акту перевірки щодо завищення позивачем валових витрат на 4577934,94 грн. вартість охоронних послуг та на 371638,00 грн. вартість послуг по демонтажу, розділенню та доставці документально та нормативно не підтверджується.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що придбання Одеськими магістральними електричними мережами Південної електричної системи ДП «НЕК «Укренерго»послуг, повязаних з охороною ПЛ 750 кВ ПУАЕС-Ісакча у сумі 4577934,94 грн. та роботами по демонтажу, розділенню та доставкою зруйнованих опор повітряних ліній у сумі 371638,00 грн., є витратами підприємства та відноситься до його господарської діяльності, з урахуванням того, що діяльність Одеських магістральних електричних мережам Південної електричної системи ДП «НЕК «Укренерго»полягає у реалізації послуг по передачі споживачам електричної енергії магістральними електричними мережами.

Також, підставою для визначення позивачу податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток слугував висновок податкового органу про те, що ДП «НЕК «Укренерго»при проведенні розрахунків амортизаційних відрахувань невірно згруповано основні фонди по групах, внаслідок чого невірно застосовано норми амортизаційних відрахувань, що призвело до їх завищення, оскільки, на думку податкового органу, такі основні фонди відповідають визначенню основних фондів 1 групи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, кабельні канали за інвентарним №54402 відносяться до 2 групи основних засобів відповідно до Державного класифікатору України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів»та до 4 групи основних засобів згідно вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; приймачі та передавачі за інвентарними номерами № 1044003-1044013, 45397, 45398, 45404, 45409, 45397; ємкості за інвентарними номерами № 85271,85272; резервуари за інвентарними номерами № 85311, 85312, 85313, вимикачі за інвентарними номерами № 1042007, 1042008, 1042009 та вимикач за інвентарним номером № 1042010, відносяться до 3 групи основних засобів відповідно до Державного класифікатора України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів»та згідно вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».Викладене також підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 923/1811 від 28 квітня 2007 року, в якому вказано, що висновки акту перевірки стосовно того, що зазначені основні засоби відносяться до 1 групи основних засобів нормативно та документально не підтверджуються.

Визначення терміну «основні фонди»наведене у абзаці 1 підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), згідно абзацу 1 якого під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

За приписами підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків. Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про безпідставність висновків податкового органу про завищення амортизаційних відрахувань у звязку з невірним визначенням груп основних фондів та, як наслідок, завищення амортизаційних відрахувань, що призвело до завищення валових витрат на суму 392700,00 грн.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим.

Доводи касаційних скарг вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків та касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одеси підлягають залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду міста Києва від 03 липня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків та касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одеси залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 03 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна

Суддя Л.І. Бившева