Постанова № 22529032, 03.04.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р.Справа № 5016/4243/2011(16/275)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Морське агентство „ІСМА”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 25 січня 2012 року

по справі № 5016/4243/2011 (16/275)

за позовом Державного підприємства „Дельта-лоцман”

до Товариства з обмеженою відповідальністю Морське агентство „ІСМА”

про стягнення заборгованості за договором послуг №232/П-11 від 01.01.2011р. у сумі 45414,49 дол.США, що в гривневому еквіваленті становить 362854,24 грн.,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2011р. Державне підприємство „Дельта-лоцман” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Морське агентство „ІСМА” з позовною заявою про стягнення з канального збору в розмірі 17558,78 дол.США. З урахуванням уточнень, поданих до суду першої інстанції, позивач просив стягнути 45414,49 дол.США, що в гривневому еквіваленті становить 362854,24 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25 січня 2012 року (суддя Фролов В.Д.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Морське агентство „ІСМА” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Миколаївської області в частині розподілу судових витрат, та стягнути з ДП „Дельта-лоцман” на користь відповідача судові витрати на оплату правової допомоги в розмірі 14000,00 грн. та судовий збір у розмірі 804,75 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції, в порушення норм матеріального та процесуального права, не покладено на позивача судові витрати, а саме оплату правової допомоги в сумі 14000,00 грн. В підтвердження своїх доводів скаржник зазначає договір №03/2012 про надання правової допомоги від 10.01.2012р. та платіжне доручення на суму 14000,00 грн., яким сплачено вартість правової допомоги.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач просив суд стягнути з Державного підприємства „Дельта-лоцман” витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 14000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.12р. між адвокатом ОСОБА_2, який діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №716 (видане на підставі рішення Миколаївської обласної КДКА від 26.11.2011р.) та Товариством з обмеженою відповідальністю Морське агентство „ІСМА” укладено договір №03/2012 про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокат надає правову допомогу Клієнтові з приводу представництва та захисту його інтересів в господарському суді Миколаївської області в справі за позовом ДП „Дельта-лоцман” до ТОВ Морське агентство „ІСМА” про стягнення заборгованості з канального збору в сумі 140292,89 грн.

На виконання зазначеного договору Клієнтом надано Адвокату наступні повноваження: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов, укласти мирову угоду, а також підписувати і подавати від імені Клієнта будь-які процесуальні документи в тому числі позовні заяви та відзиви на позовні заяви (п.1.2).

Розділом 3 вказаного договору погоджено гонорар адвоката, та визначено, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, розмір позовних вимог, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Всього гонорар адвоката за договором складає 14000,00 грн.

Судом встановлено, що 12.01.2012р. клієнтом - ТОВ Морське агентство „ІСМА” було сплачено адвокату суму гонорару згідно договору №03/2012 від 10.01.2012р.у повному обсязі у розмірі 14000,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням №926 (а.с.139).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25 січня 2012 року відмовлено в задоволенні позову, в мотивувальній частині рішення зазначено, що суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат на оплату послуг адвоката.

Судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.3 ст.48 зазначеного кодексу, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ч.5 ст. 49 зазначеного кодексу, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 2 Закону та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.4цього Закону.

Згідно ст.12 Закону оплата праці адвоката провадиться на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою та адвокатським обєднанням або адвокатом.

Враховуючи приписи діючого законодавства України, та матеріали справи, якими підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату послуг, та наявність доказів фактичного перерахування йому коштів відповідачем на підставі договору, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про необхідність покладення витрат на адвокатські послуги на позивача у даній справі.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що судом може бути використано надане йому право обмежити розмір сум, які підлягають відшкодуванню за рахунок позивача в порядку ч.5ст.49ГПК України.

Пунктом 12 Роз'яснень ВАСУ від 04.03.1998р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Статтею 33 Правил адвокатської етики (схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом №6/VІ від 12.10.1999р.) врегульовано порядок визначення гонорару.

Відповідно до вказаної статті, гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе:

1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;

2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі;

3) необхідність виїзду у відрядження;

4) важливість доручення для клієнта;

5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;

6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;

7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;

8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом;

9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з факторів, вказаних у частині третій цієї статті, не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно до обставин кожного конкретного випадку. Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі, тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді. Угодою може бути передбачена можливість наступної зміни гонорару, визначеного у фіксованій сумі, у зв'язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути надана, та наслідки недосягнення згоди з цього питання.

З огляду на дане, судом при вирішенні питання про відшкодування послуг з надання адвокатської допомоги слід враховувати, що при відшкодуванні витрат на оплату послуг адвоката за рахунок позивача слід виходити з розумної необхідності таких витрат для вирішення даної справи.

Крім того, слід дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги, закріпленого в Правилах адвокатської етики (схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом №6/VІ від 12.10.1999р.). Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Проаналізувавши обсяг наданої правової допомоги адвокатом ОСОБА_2, складність справи, необхідність застосування спеціальних знань для підготовки до справи, а також враховуючи те, що рішення суду першої інстанції прийнято на першому ж судовому засіданні, велику кількість аналогічних справ, специфіка яких відома адвокату ОСОБА_2 з огляду на те, що він неодноразово здійснював представництво зокрема, в справах №5016/2353/2011(12/106), №5016/3517/2011(12/186), №5016/3517/2011(12/186), з аналогічним предметом спору та сформованою практикою Вищого господарського суду України з даної категорії справ, судова колегія дійшла висновку про неспіврозмірність заявлених вимог до позивача про відшкодування витрат на послуги адвоката в розмірі 14000 грн. та необхідністю зменшити розмір відшкодування цих витрат до 7000 грн..

З урахуванням вищенаведеного та встановлених судом обставин справи, апеляційна інстанція вважає, що відшкодування позивачем судових витрат, сплачених відповідачем за отримання послуг адвоката ОСОБА_2 за договором №03/2012 про надання правової допомоги від 10.01.12р., підлягає стягненню у розмірі 7000,00грн..

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Морське агентство „ІСМА” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 25 січня 2012 року по справі № 5016/4243/2011 (16/275) скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Державного підприємства „Дельта-лоцман” (54001, м.Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 25374003, р/р 26007001010084, МФО 326739 філія ВАТ „Державний Експортно-імпортний Банк України" у м.Миколаєві) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Морське агентство „ІСМА” (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/12, офіс № 206, 207, код ЄДРПОУ 31268554, філія Укрексімбанку в м. Миколаєві, р/р 2600200106577) витрати на послуги адвоката в розмірі 7000,00 грн., та 402,40 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.”

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 05 квітня 2012р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя М.В. Михайлов