Постанова № 22528898, 02.04.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.12 Справа № 5027/55/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Зварич О.В.

суддів Якімець Г.Г.

Хабіб М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка»(надалі ТзОВ «Боянівка») за № 213 від 29.02.2012р. (вх. № 91 від 12.03.2012р.)

рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.02.2012р.

у справі №5027/55/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай. Бі. Тек»(надалі ТзОВ «Інжиніринговий центр Ай. Бі. Тек»)

до відповідача: ТзОВ «Боянівка»

простягнення 32067,52 грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність № 2 від 19.01.2012р.);

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 20.02.2012р. у справі №5027/55/2012 (суддя Бутирський А.А.) залишено без розгляду заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову. Позов задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ «Боянівка» на користь ТзОВ «Інжиніринговий центр Ай. Бі. Тек»26000,00 грн. боргу, 2704,00 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 1257,78 грн. 3% річних та 1504,88 грн. судового збору. У решті вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав своїх договірних зобовязань по оплаті виконаних робіт, що спричинило виникнення боргу перед позивачем в сумі 26000,00 грн. На підставі ст. 625 ЦК України судом задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат. В частині вимог про стягнення пені суд відмовив у звязку із пропуском строку позовної давності в один рік, який застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, про застосування якої було заявлено відповідачем у справі. Заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без розгляду через відсутність доказів сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині розміру нарахованих до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, неповно зясував обставини, що мають значення для справи. Зокрема, зазначає, що позивач у позовній заяві при проведенні розрахунків по нарахуванню 3% річних та інфляційних втрат не зазначив, на підставі чого ним визначені дати початку проведення таких нарахувань з 25.05.2010р. Місцевий господарський суд не визначив, на підставі чого датою початку проведення нарахувань за порушення грошового зобовязання 3% річних та інфляційних втрат є 25.05.2010р. Вказує, що незрозумілою є позиція суду у визначенні розміру збитків, заподіяних інфляцією за період травень-грудень 2010 року в сумі 2704,00 грн., тоді як в позовній заяві позивачем зазначена аналогічна сума до стягнення, але за період з 25 травня 2010 року по 31 грудня 2011 року. Просить змінити рішення господарського суду Чернівецької області від 20.02.2012р. у справі №5027/55/2012 в частині стягнення 2704,00 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 1257,78 грн. 3% річних, визначивши при цьому суми відповідних стягнень на підставі вимог чинного законодавства по даному питанню та наданих доказів.

Відповідач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 13.03.2012р.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення господарського суду Чернівецької області від 20.02.2012р. у справі №5027/55/2012 з огляду на таке:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ «Боянівка»(замовник) та ТзОВ «Інжиніринговий центр Ай. Бі. Тек»(виконавець) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, системи протидимного захисту та системи автоматичного водяного спринклерного пожежегасіння, суміщеної з пожежними кранами № Щ-648/7 від 01.04.2010р., за умовами якого виконавець бере на себе зобовязання про надання послуг з технічного обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, системи протидимного захисту та системи автоматичного водяного спринклерного пожежегасіння, суміщеної з пожежними кранами в приміщеннях Торговельно-виставкових залів № 1, 2, 3, 4 та Розважального залу на обєкті «Переобладнання власних будівель та споруд під торговельно-виставковий комплекс «Боянівка»в м. Чернівці, вул. Хотинська, 43»(далі обєкт), а замовник зобовязується прийняти послуги і сплатити вартість наданих послуг (а.с.8-13).

Пунктом 2.2 договору передбачено щомісячну вартість робіт за даним договором, яка становить 21666,67 грн., крім того ПДВ 20 % - 4333,33 грн.. Всього до сплати 26000,00грн.

Відповідно до п. 2.7 договору оплата за роботи по ТО здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури. Розрахунки за надані послуги з технічного обслуговування установки, здійснюються замовником після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок виконавця, щомісячно.

Згідно п. 3.3 договору замовник зобовязаний на час дії цього договору своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за роботи на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт, підписаного сторонами, відповідно до п. 2.7 договору.

В пункті 4.5 договору зазначено, що після підписання замовником і виконавцем акту здачі-приймання наданих послуг за певний період, роботи у даний період вважаються виконаними.

Сторони погодили, що за порушення строків проведення розрахунків за надані послуги замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (п. 5.1 договору).

Пунктами 8.1, 8.2 передбачено, що договір набуває чинності з моменту підписання актів органами Держпожежнагляду, та підписання акту технічного обстеження установки. Цей договір діє на протязі 1 року з моменту підписання обома сторонами. Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про розірвання договору за 30 календарних днів, до закінчення строку дії договору. Дана умова застосовується до кожного пролонгованого строку.

Договір про надання послуг з технічного обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, системи протидимного захисту та системи автоматичного водяного спринклерного пожежегасіння, суміщеної з пожежними кранами № Щ-648/7 від 01.04.2010р. підписаний та скріплений печатками обох сторін, що свідчить про погодження сторонами всіх істотних умов даного договору.

В матеріалах справи наявний належним чином оформлений акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000097 від 30 квітня 2010 року на суму 26000,00 грн., який підтверджує факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг з ТО систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, обумовлених договором № 648/7 від 01.04.2010р. (а.с. 115).

Таким чином, в квітні 2010р. позивач надав відповідачу послуги за вищевказаним договором на загальну суму 26000,00 грн.

Однак, в матеріалах справи відсутні і суду не надані докази виконання відповідачем зобовязання по оплаті наданих йому послуг з ТО систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу в сумі 26000,00 грн.

З акту звірки взаємних розрахунків, який надісланий відповідачу 11.01.2012р. вбачається, що станом на 31.12.2011р. сума боргу відповідача перед позивачем по акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000097 від 30.04.2010р. складає 26000,00 грн. (а.с.33).

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом слугувало невиконання відповідачем своїх договірних зобовязань по оплаті наданих йому послуг з ТО систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, системи протидимного захисту та системи автоматичного водяного спринклерного пожежегасіння, суміщеної з пожежними кранами № Щ-648/7.

На виконання умов даного договору в квітні 2010р. позивач надав відповідачу послуги з ТО систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу на суму 26000,00 грн., про що свідчить підписані обома сторонами акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000097 від 30 квітня 2010 року.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем взятих на себе зобовязань по оплаті наданих йому послуг.

Відтак, сума боргу відповідача перед позивачем по договору № Щ-648/7 від 01.04.2010р. становить 26000,00 грн. та підтверджується матеріалами справи.

Проаналізувавши вищенаведені приписи ЦК України та матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано та правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 26000,00 грн. заборгованості за надані послуги з ТО систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу.

В цій частині рішення господарського суду Чернівецької області від 20.02.2012р. у справі №5027/55/2012 сторонами не оскаржується.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевий господарський суд повністю задоволив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних та стягнув з відповідача на користь позивача за порушення строків розрахунків 2704,00 грн. збитків, заподіяних інфляцією за травень-грудень 2010 року та 1257,78 грн. - 3% річних за період з 25.05.2010р. по 12.01.2012р.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково взяв його за основу, повністю задоволивши позов у цій частині в сумі 2704,00 грн.

Фактично, розмір збитків, заподіяних інфляцією, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, за період з 25 травня 2010року по 31 грудня 2011 року, становить 2600,00грн.

Відповідний перерахунок додається до матеріалів даної справи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом допущено описку щодо періоду стягнення збитків, заподіяних інфляцією (травень-грудень 2010 року). Правильним є період: травень 2010 року грудень 2011 року. Вказана описка не впливає на законність оскаржуваного рішення з огляду на те, в позовній заяві позивачем вказано нарахування інфляційних збитків за період з 25 травня 2010 року по 31 грудня 2011 року, і суд задоволив позов у цій частині.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 1257,78грн. за період з 25.05.2010р. по 12.01.2012р. оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, судом правильно застосовано до даних правовідносин частину 2 ст.625 ЦК України.

Рішення суду щодо відмови в задоволенні позову в частині вимог про стягнення із ТзОВ «Інжиніринговий центр Ай. Бі. Тек»на користь ТзОВ «Боянівка»пені в сумі 2087,74грн. за період з 25.05.2010р. по 25.11.2010р. є законним та обгрунтованим, враховуючи наступне:

Згідно п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач надіслав до господарського суду Чернівецької області даний позов 19.01.2012р. (а.с.17). Пеню нараховано ним за період з 25.05.2010р. по 25.11.2010р. (а.с.4-6).

Таким чином, позивачем пропущено встановлений пунктом 1 частини 2 ст.258 ЦК України однорічний строк позовної давності.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується факт звернення відповідача до суду з заявою про застосування позовної давності щодо нарахування та стягнення пені (а.с. 34).

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно залишив без розгляду заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову з огляду на те, що позивачем в порушення вимог ЗУ «про судовий збір»не надано доказу сплати судового збору за розгляд даної заяви.

Безпідставним та необґрунтованим є покликання апелянта про необгрунтування місцевим господарським судом початку періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних, які стягнуті з відповідача.

Як видно зі змісту п. 2.7 укладеного між сторонами договору, оплата за роботи по ТО здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури. Розрахунки за надані послуги з технічного обслуговування установки, здійснюються замовником після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок виконавця, щомісячно.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції вказав, що, оскільки сторонами не представлено рахунку-фактури за квітень 2010 року, оплата наданих послуг повинна здійснюватись за наступною умовою п. 2.7 договору: шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок виконавця, щомісячно. Судом враховано, що акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000097 підписаний сторонами 30 квітня 2010 року, роботи вважаються виконаними в квітні 2010 року, та на момент звернення з позовом до суду не оплачені відповідачем, а тому позивач вправі був з 25.05.2010 року нараховувати інфляційні втрати і річні.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 104,00 грн. збитків, заподіяних інфляцією, в рештій - залишити без змін.

У відповідності із п.10 ст.105 ГПК України апеляційний господарський суд здійснює новий розподіл судових витрат у справі та відносить їх на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу задоволити частково.

2.Рішення господарського суду Чернівецької області від 20.02.2012р. у справі №5027/55/2012 скасувати в частині стягнення із ТзОВ «Боянівка»на користь ТзОВ «Інжиніринговий центр Ай. Бі. Тек»104,00 грн. збитків, заподіяних інфляцією. Прийняти в цій частині нове рішення.

3.В задоволенні позову про стягнення із ТзОВ «Боянівка»на користь ТзОВ «Інжиніринговий центр Ай. Бі. Тек»104,00грн. збитків, заподіяних інфляцією, відмовити.

Стягнути із ТзОВ «Боянівка»(ідентифікаційний код 14273138, вул. Хотинська,43, м. Чернівці) на користь ТзОВ «Інжиніринговий центр Ай. Бі. Тек»(ідентифікаційний код 32072453, вул. Л. Курбаса, 2 Б, м. Київ) 1498,61 грн. сплаченого судового збору за розгляд позовної заяви та 55,45 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В рештій частині рішення суду залишити без змін.

4.Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

6.Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.

Головуючий суддя Зварич О.В.

Суддя Якімець Г.Г.

Суддя Хабіб М.І.