Постанова № 22528849, 04.04.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

04.04.12 Справа № 5015/5868/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Малех І.Б., Юркевич М.В., розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання»(м. Львів)

на ухвалу Господарського суду Львівської області

від 01.03.2012р. у справі № 5015/5868/11

за заявою Державного підприємства «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання»(м. Львів)

про роз’яснення рішення Господарського суду Львівської області у справі № 5015/5868/11 від 18.11.2011 року

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів)

до відповідача Державного підприємства «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання»(м. Львів)

про зобов’язання вчинення дій та усунення перешкод

за участю представників:

від Позивача: Жуган І.О.;

від Відповідача: не з’явився.

З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представник Позивача ознайомлений.

03.04.2012 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Відповідача у справі про відкладення розгляду справи, оскільки він не може забезпечити явку уповноваженого представника на вказану дату у зв’язку із його відрядженням.

При цьому, в обґрунтування вказаного клопотання, Відповідачем не було надано жодного доказу.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що вказане клопотання є необґрунтованим, а тому, зважаючи на встановлений ч. 2 ст. 102 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, в його задоволенні слід відмовити.

Рішенням від 18.11.2011р. у справі №5015/5868/11 Господарського суду Львівської області (суддя Мороз Н.В.) частково задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів) до Державного підприємства «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання»(м. Львів) про зобов’язання Відповідача надати Позивачу склад інвентаризаційної комісії цілісного майнового комплексу державного підприємства «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання»та зобов’язання Відповідача не чинити перешкод Позивачу у приватизації цілісного майнового комплексу державного Львівського дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання, зобов’язано Державне підприємство «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання»надати в Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області склад інвентаризаційної комісії цілісного майнового комплексу державного підприємства «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання»та відмовлено у іншій частині позовних вимог.

20.02.2012 року на адресу місцевого господарського суду Відповідачем у справі було подано заяву №30/02 від 16.02.2012 року, відповідно до змісту якої заявнику не зрозуміло вказане рішення в контексті того, що склад інвентаризаційної комісії якого цілісного майнового комплексу необхідно подати, оскільки цілісний майновий комплекс було відчужено РВ ФДМ України по Львівській області і на даний час справа про витребування вказаного майна перебуває у суді.

01.03.2012 року Господарським судом Львівської області було винесено ухвалу, відповідно до якої Заявнику роз’яснено, що оскільки зі змісту рішення суду вбачається, що суть спору стосувалась наявності чи відсутності обов’язку державного підприємства, що приватизується, подати на затвердження органу приватизації склад інвентаризаційної комісії, а не склад чи належність майнового комплексу, інвентаризацію якого покликана проводити зазначена інвентаризаційна комісія.

Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, Державним підприємством «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання»подано апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить ухвалу Господарського суду Львівської області скасувати з огляду на те, що вказаною ухвалою всупереч вимогам ст. 89 ГПК України було змінено зміст рішення Господарського суду Львівської області від 18.11.2011 року у даній справі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування ухвала Господарського суду Львівської області - відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала (ч. 2 ст. 89 ГПК України).

Таким чином, наведена норма процесуального Закону передбачає обов'язок господарського суду роз'яснити рішення (ухвалу), а також виправити описки чи арифметичні помилки.

З огляду на наведене, роз'яснення рішення, ухвали - засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності.

При цьому, вимоги до змісту рішення господарського суду передбачені ст. 84 ГПК України.

Так згідно ч. 1 ст. 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому:

1) у вступній частині вказуються найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвище судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це також вказується у вступній частині рішення;

2) описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження);

3) у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення;

4) резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Відповідно до ч. 3 ст. 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються:

найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення;

розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу);

найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна);

найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також сума, що не підлягає списанню.

У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору (ч. 4 с. 84 ГПК України).

Відтак, у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, слід виходити з приписів ст. 84 ГПК щодо змісту самого рішення.

Як вже було зазначено вище, роз’яснюючи прийняте судове рішення, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки зі змісту рішення суду вбачається, що суть спору стосувалась наявності чи відсутності обов’язку державного підприємства, що приватизується, подати на затвердження органу приватизації склад інвентаризаційної комісії, а не склад чи належність майнового комплексу, інвентаризацію якого покликана проводити зазначена інвентаризаційна комісія.

При цьому, як у рішенні, що роз’яснювалось, так і в оскаржуваній ухвалі Господарський суд Львівської області послався на Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затверджене постановою КМ України №158 від 02.03.1993 року та Наказ ФДМ України по Львівській області №956 від 16.09.2003 року «Про приватизацію цілісного майнового комплексу Державного Львівського дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання (м. Львів, вул. Зелена, 115б)».

Так, відповідно до п. 5 названого Положення для проведення інвентаризації майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), утворюється інвентаризаційна комісія за наказом державного органу приватизації про проведення інвентаризації.

Державні підприємства, що приватизуються (корпоратизуються), подають на затвердження органу приватизації (під час корпоратизації - органу, уповноваженому управляти державним майном) орієнтовний склад зазначеної комісії.

До складу інвентаризаційної комісії включаються керівник і головний бухгалтер підприємства, що приватизується (корпоратизується). Представник державного органу приватизації не може входити до складу інвентаризаційної комісії.

Склад інвентаризаційної комісії затверджується державним органом приватизації (під час корпоратизації - органом, уповноваженим управляти державним майном).

Керівник та головний бухгалтер підприємства несуть відповідальність за надання інвентаризаційній комісії достовірної та повної інформації.

Голова інвентаризаційної комісії призначається державним органом приватизації (під час корпоратизації - органом, уповноваженим управляти державним майном). До початку інвентаризації голові інвентаризаційної комісії видається контрольний пломбір.

Для безпосереднього проведення інвентаризації на складах, дільницях та в цехах підприємства головою інвентаризаційної комісії можуть утворюватися робочі інвентаризаційні групи, представники яких обізнані з відповідною технологією та організацією виробництва, цінами, номенклатурою ресурсів і веденням первинного обліку.

На виконання вказаних вимог Положення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області було видано наказ №956 від 16.09.2003 року «Про приватизацію цілісного майнового комплексу Державного Львівського дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання (м. Львів, вул. Зелена, 115б)»(а.с. 6), відповідно до п. 3 резолютивної частини якого вирішено здійснити оцінку вартості та провести інвентаризацію майна ЦМК Державного Львівського дослідно-експериментального заводу технічного обладнання станом на 30.09.2003 року.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки вищенаведене Положення передбачає оцінку майна підприємства, що приватизується в цілому, а не тільки щодо його цілісного майнового комплексу, надаючи роз’яснення на рішення Господарського суду Львівської області від 18.11.2011 року у даній справі, ухвалою від 01.03.2012 року, місцевий господарський суд не змінив його змісту, оскільки дане рішення було спрямоване на забезпечення реалізації обов’язку державного підприємства щодо визначення складу інвентаризаційної комісії для проведення інвентаризації усього майна, яке належить такому підприємству, а не тільки майна цілісного-майнового комплексу.

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд належним чином дослідив усі обставини, які мають значення для справи при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому вона є такою, що підлягає залишенню без змін.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

п о с т а н о в и в:

Ухвалу від 01.03.2012 року у справі №5015/5868/11 Господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Малех І.Б.

суддя Юркевич М.В.