Рішення № 22528199, 04.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2012 р. Справа № 5023/1145/12

вх. № 1145/12

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., за дорученням

відповідача - ОСОБА_2., за дорученням

розглянувши справу за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

до Печенізького комунального підприємства "Джерело", смт. Печеніги

про стягнення 24000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача штрафи у загальному розмірі 12000,00 грн. та пені у розмірі 7560,00 грн., що разом складає 19560,00 грн. Позов обґрунтований ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

30.03.2012 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.

Суд, дослідивши наданий відзив та додані до нього докази, долучає їх до матеріалів справи.

03.04.2012 року до господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 12000,00 грн. та пеню в сумі 12000,00 грн., що загалом складає 24000,00 грн.

Суд, дослідивши заяву, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

04.04.2012 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить суд відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача суд встановив наступне.

За результатами розгляду справи №1/02-120-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення) 31.10.2011 року прийнято рішення № 93-К (надалі - Рішення), яким дії Печенізького комунального підприємства “Джерело”(далі Підприємство “Джерело” або Відповідач), визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках централізованого водопостачання та водовідведення, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринках.

За вчинені порушення законодавства про захист економічної конкуренції, згідно з Рішенням, на Підприємство “Джерело” накладено штрафи по 6000 (шість тисяч) гривень за кожне порушення (у загальному розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень).

Копія Рішення направлена Відділенням 03.11.2011 року на адресу Відповідача листом № 02-26/1-3238 для виконання.

Зазначений лист та копія Рішення були отримані Підприємством “Джерело”15.11.2011 року, про що свідчить повідомлення Відповідача у листі № 236 від 28.11.2011 року до Відділення.

Згідно ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення (ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

У відповідності до вимог ст. 22 вищезазначеного Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Разом з тим, в силу ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 56 Закону рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, кінцевий термін сплати штрафу 17.01.2012 року.

Як вже зазначалось вище, ч. 1 ст. 60 Закону встановлено, що відповідач мав право на оскарження рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, однак своїм правом не скористався, а відтак, в силу ст. 56 закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України № 93-К від 31.10.2011 року є чинним та підлягає обов'язковому виконанню.

Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Станом на 28.02.2012 року жодних документів на підтвердження сплати штрафів, а також щодо звернення Відповідача до господарського суду стосовно визнання недійсним Рішення, до Відділення не надходило.

Частиною 2 статті 62 Закону України " Про захист економічної конкуренції" передбачено, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Таким чином, розмір пені за період з 16.01.2012 року по 03.04.2012 року складає 13680,00 грн. Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Отже, розмір пені не повинен перевищувати 12000,00 грн.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова Відділення має, зокрема, такі повноваження: звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також представляти Відділення без спеціальної довіреності в суді.

Пунктом 20 Рекомендацій Вищого господарського суду від 29.10.2008р., № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", передбачено, що вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт не оскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однакгосподарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення(заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"),з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи вищевикладене, ретельно дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу та пені у розмірі 24000,00 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Печенізького комунального підприємства "Джерело" (63801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Б. Хмельницького, 1, код 32845178, р/р 26000078480010 ПАТ АКБ "Базис" м. Харків, МФО 351760) на користь Державного бюджету України (рахунок УДКСУ у Печенізькому районі Харківської області, код ЄДРПОУ УДК 37519896, р/р 31111106700406, МФО 851011, ГУДКСУ у Харківській області, код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності - 106) - штраф в сумі 12000,00 грн. та пеню в сумі 12000,00 грн.

Стягнути з Печенізького комунального підприємства "Джерело" (63801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Б. Хмельницького, 1, код 32845178, р/р 26000078480010 ПАТ АКБ "Базис" м. Харків, МФО 351760) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код за ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011, номер рахунку 31215206783003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 1609,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 05 квітня 2012 року