Рішення № 22528152, 27.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2012 р. Справа № 5023/802/12

вх. № 802/12

Суддя господарського суду Макаренко О.В.

при секретарі судовогозасідання Яровий А.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 238 від 26.04.2011 р.

відповідача - ОСОБА_2., довіреність № 2 від 03.01.2012 р.

3-ї особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Теплові мережі" Лозівської міської ради, м. Лозова

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військова частина А-0829, м. Лозова

про стягнення 337 426,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 337 426,69 грн., у тому числі: 334 551,72 грн. боргу за теплову енергію, 884,74 грн. інфляційних витрат та 1 990,23 грн. 3% річних. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобовязання за договором № 120 про постачання теплової енергії, укладеним між сторонами 01.09.2011 р. та додатковою угодою до нього від 01.09.2011 р. Також позивач просить покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов від 03.03.2012 р. вх.№ 4596 проти позовних вимог не заперечує, однак просить суд при винесенні рішення зазначити в ньому про можливість користуватися захищеними видатками відповідно до ст. 55 Бюджетного кодексу України, посилаючись на те, що працівники та військовослужбовці Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України мають гарантовано, у строки, передбачені законодавством, отримувати заробітну плату та грошове забезпечення.

Третя особа про дату, час і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомила, в судове засідання свого повноважного представника не направила, витребуваних судом документів не надала.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши обставини справи та надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.09.2011 р. між позивачем (енергопостачальна організація) та третьою особою (споживач) було укладено договір № 120 про постачання теплової енергії, пролонгований на 2011 рік відповідно до п.16. договору. За умовами договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати третій особі теплову енергію (у вигляді опалення гарячої води або водяної пари), а третя особа оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Відповідно до п.6.3 договору, третя особа не менш ніж за 15 днів до початку розрахункового періоду своїм дорученням, самостійно, сплачує позивачеві вартість зазначеної в додатку "1а" до договору кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Водночас 01.09.2011 року між позивачем (енергопостачальна організація), третьою особою (споживач) та відповідачем (платник) було укладено додаткову угоду до договору на постачання теплової енергії № 120 від 01.09.2011 року, відповідно до умов якої відповідач зобов'язався здійснити повну оплату вартості обсягу спожитої третьою особою теплової енергії на умовах вищевказаного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов додаткової угоди до договору поставив третій особі за період з вересня 2011 р. по 31 грудня 2011 р. теплову енергію на загальну суму 334 551,72 грн., що підтверджується підписаними між позивачем та третьою особою актами надання послуг з постачання теплової енергії № 0120 від 31.10.2011 р. на суму 82502,22 грн., № 0120 від 30.10.2011 р. на суму 133 130,86 грн., № 0120 від 31.12.2011 р. на суму 118 918,64 грн. Відповідач свої зобов'язання за додатковою угодою до договору не виконав, за отриману теплову енергію не розрахувався, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість за теплову енергію у розмірі 334 551,72 грн., яка до теперішнього часу ним не відшкодована.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вказані обставини і те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення 334 551,72 грн. боргу за теплову енергію правомірна, обґрунтована, підтверджена наданими суду доказами, і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 1990,23 грн. та індекс інфляції в сумі 884,74 грн., що не суперечить вимогам чинного законодавства України та відповідає наданому розрахунку. Відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідач просив суд при винесенні рішення вказати в ньому про можливість користування захищеними видатками відповідно до ст. 55 Бюджетного кодексу України, посилаючись на те, що за таких умов працівники та військовослужбовці Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України будуть гарантовано, у строки, передбачені законодавством, отримувати заробітну плату та грошове забезпечення.

Відповідно до ст. 55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату та інші, відповідно до вищезазначеної статті.

За таких обставин суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача про надання можливості користування захищеними статтями видатків бюджетного кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд визнав позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 55 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280, рахунок 35217001000219 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Комунального підприємства "Теплові мережі" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Ломоносова, 23, код ЄДРПОУ 33373495, рахунок 26002300270342 в філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» м. Харків, МФО 351823) 334 551,72 грн. боргу за теплову енергію, 884,74 грн. інфляційних витрат, 1990,23 грн. 3% річних та 6748,55 грн. судового збору.

При виконанні рішення суду надати можливість Квартирно-експлуатаційному відділу м. Харкова Міністерства оборони України здійснювати видатки по захищених статтях бюджету, а саме: виплата заробітної плати та грошового утримання працівників та військовослужбовців Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Макаренко О.В.

Повний текст рішення складено 30.03.2012 р.