Рішення № 22527572, 28.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.12 Справа № 5015/682/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю помічника прокурора Панькевича Р.В., представника позивача Карвацької З.З., представника відповідача Мозіля Ю.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом виконуючого обов’язки прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів до Житлово-будівельного кооперативу №124, м. Львів про стягнення 69648 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Виконуючий обов’язки прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу №124, м. Львів про стягнення 69648 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 23.02.2012 р. призначив розгляд справи на 12.03.2012 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 28.03.2012 р.

В судових засіданнях прокурор та представник позивача позов підтримали, просили задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 66246 грн. 72 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати вартості теплової енергії в гарячій воді, відповідачу нараховано пеню в розмірі 1533 грн. 37 коп., інфляційні втрати в розмірі 1038 грн. 87 коп. та 3% річних в розмірі 828 грн. 81 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, становить 69648 грн. 00 коп.

В судових засіданнях представник відповідача пояснив, що основний борг сплачено повністю. Просив також зменшити розмір пені.

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 28.03.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2012 р.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

11.09.2002 р. між ЛМКП “Львівтеплоенерго” (позивач) та ЖБК №124 (відповідач) було укладено договір №3337/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді.

За цим договором енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати покупцеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець (відповідач) зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Додатком №1 до даного договору встановлено обсяги постачання теплової енергії. Відповідно до цього додатку, позивач постачає теплову енергію до об’єкта відповідача за адресою м. Львів, вул. Наукова, 23.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив об’єкт відповідача з 01.01.2011 р. по 30.11.2011 р. тепловою енергією в гарячій воді у відповідних обсягах, що підтверджується рахунками.

Пунктом 6.3. договору №3337/Ф від 11.09.2002 р. передбачено, що покупець (відповідач) до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень прокурора, представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриману теплову енергію виконав частково, станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 66246 грн. 72 коп.

В судовому засіданні представники сторін пояснили, що основний борг в сумі 66246 грн. 72 коп. сплачено повністю. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 66246 грн. 72 коп. основного боргу, у зв’язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.2.3. договору №3337/Ф від 11.09.2002 р., за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію покупець (відповідач) сплачує енергопостачальній організації (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, прокурором правомірно нараховано пеню в розмірі 1533 грн. 37 коп., інфляційні втрати в розмірі 1038 грн. 87 коп. та 3% річних в розмірі 828 грн. 81 коп.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, суд може зменшити розмір штрафних санкцій за наявності істотних обставин. Беручи до уваги ступінь виконання зобов’язання (станом на дату судового засідання основний борг сплачено повністю), складний фінансовий стан відповідача, вжиті заходи щодо стягнення боргу із споживачів-квартиронаймачів, суд дійшов висновку задоволити клопотання представника відповідача про зменшення розміру пені та зменшити її на 50% - до 766 грн. 68 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 766 грн. 68 коп. пені, 1038 грн. 87 коп. інфляційних втрат, 828 грн. 81 коп. 3% річних. В частині стягнення основного боргу в розмірі 66246 грн. 72 коп. провадження припинити, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №124, м. Львів, вул. Наукова, 23, кв. 45 (ідентифікаційний код 20850158) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 766 грн. 68 коп. пені, 1038 грн. 87 коп. інфляційних втрат, 828 грн. 81 коп. 3% річних

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №124, м. Львів, вул. Наукова, 23, кв. 45 (ідентифікаційний код 20850158) в користь державного бюджету 1609 грн. 50 коп. судового збору.

4. В частині стягнення основного боргу в розмірі 66246 грн. 72 коп. провадження припинити.

5. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

6. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.