Рішення № 22527570, 28.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.12 Справа № 5015/791/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Пушкар Н.Б., представника відповідача Желіско М.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Київ в особі Львівської філії ПАТ “Укртелеком”, м. Львів до Житлово-експлуатаційної контори м. Винники, м. Львів-Винники про стягнення 2044 грн. 13 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Житлово-експлуатаційної контори м. Винники, м. Львів-Винники про стягнення 2044 грн. 13 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 29.02.2012 р. призначив розгляд справи на 14.03.2012 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 28.03.2012 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем були укладені договір про надання послуг електрозв’язку та договір на надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет, на виконання умов яких відповідачу було надано відповідні послуги. Однак, відповідач неналежно виконав свої обов’язки щодо оплати вартості наданих послуг –станом на дату подання позовної заяви його заборгованість перед позивачем становить 1960 грн. 10 коп. За порушення строків оплати вартості послуг відповідачу нараховано 29 грн. 49 коп. пені, 25 грн. 11 коп. інфляційних втрат, 29 грн. 43 коп. 3% річних. Таким чином, просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2044 грн. 13 коп.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність заборгованості перед позивачем.

Представникам роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяви про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 28.03.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

5 жовтня 2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №8056 про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ.

За вказаним договором Укртелеком (позивач) надає споживачу (відповідачу) на платній основі, послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси, та інші додаткові послуги Інтернет, які споживач може самостійно замовити через систему самообслуговування.

28 листопада 2001 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №8056 про надання послуг електрозв’язку з додатками до цього договору.

За цим договором підприємство зв’язку (позивач) надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1 і безплатні послуги, перераховані в додатку 2. Споживач (відповідач) зобов’язувався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови.

На виконання умов вищевказаних договорів, позивач за період з березня 2011 р. по жовтень 2011 р. включно, надав відповідачу телекомунікаційні послуги загальною вартістю 3221 грн. 84 коп.

Згідно п. 4.5. договору №8056 від 28.11.2001 р. передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем (відповідачем) протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 5.3. договору №8056 від 05.10.2009 р. передбачено, споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за надані послуги не виконав, на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 1960 грн. 10 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 5.8. договору №8056 від 28.11.2001 р., у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач (відповідач) сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 29 грн. 49 коп., інфляційні втрати в розмірі 25 грн. 11 коп., 3% річних в розмірі 29 грн. 43 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 1960 грн. 10 коп. основного боргу, 29 грн. 49 коп. пені, 25 грн. 11 коп. інфляційних втрат, 29 грн. 43 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 231 ГК України, ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори м. Винники, м. Львів-Винники, вул. Галицька, 24/1 (ідентифікаційний код 20845413) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Львів, вул. Дорошенка, 43 (ідентифікаційний код 01186030) 1960 грн. 10 коп. основного боргу, 29 грн. 49 коп. пені, 25 грн. 11 коп. інфляційних втрат, 29 грн. 43 коп. 3% річних, 1609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.