Рішення № 22527376, 06.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.12 Справа № 28/5014/313/2012

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М.,

розглянувши матеріали за позовом

Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-ЛТД», м. Луганськ

про стягнення 15812 грн. 52 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 794 від 21.04.2011,

від відповідача: представник не прибув (в судовому засіданні 05.04.2012 ОСОБА_3, представник за довіреністю б/н від 13.02.2012)

В судовому засіданні 03.04.2012 у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 05.04.2012, в судовому засіданні 05.04.2012 оголошено перерву до 06.04.2012. Рішення приймається у судовому засіданні 06.04.2012.

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлене насіння в червні 2009 року січні 2010 року за договором купівлі-продажу № 1057 від 09.06.2009 у сумі 15812 грн. 52 коп., пені у сумі 52971 грн. 94 коп. за період з 25.03.2010 по 25.01.2012.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні вимог з тих підстав, що позивачем не надано до суду довіреностей на приймання та отримання товару за кожною накладною з посиланням на конкретну особу відповідача. В наданих позивачем накладних відсутній штамп підприємства про отримання товару. Відповідач також зазначає про те, що позивачем не було надіслано відповідачу вимогу у відповідності до ст. 530 ЦК України. Також відповідач не погодився з вимогами позивача про стягнення пені.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений. Клопотанням від 06.04.2012 відповідач просить суд розглянути справу без участі свого представника.

Позивач у судовому засіданні 06.04.2012 надав клопотання, в якому відмовився від позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 52971 грн. 94 коп. В заяві зазначено, що наслідки відмови позивачу відомі. Клопотання від 06.04.2012 підписано представником позивача ОСОБА_2 на підставі довіреності від 21.04.2011 № 794, в якій останньому надано право, зокрема, відмовлятися від позову (а.с. 91, том № 2).

За таких обставин судом приймається відмова від вимог про стягнення пені у сумі 52971 грн. 94 коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу №1057 від 09.06.2009, за умовами якого продавець (позивач) зобовязується передати у власність, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар - насіння соняшника.

Товар поставляється покупцю за цінами та в асортименті, попередньо узгодженими з продавцем в заявці на отримання конкретної партії товару або специфікаціях на кожну партію товару, які є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору товар повинен бути поставлений протягом 2-х днів з моменту отримання заявки продавцем на склади покупця.

Згідно р.3 договору розрахунки між сторонами проводяться в безготівковій формі шляхом банківського переказу. Оплата за реалізований товар здійснюється через кожні 30 календарних днів.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010, а у відношенні розрахунків - до проведення повного розрахунку між сторонами.

На виконання умов цього договору (інших договорів сторони не укладали) позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними: № РН-0000266 від 16.06.2009, № РН-0000267 від 16.06.2009, № РН-0000268 від 16.06.2009, № РН-0000265 від 16.06.2009, № РН-0000269 від 17.06.2009, № РН-0000270 від 17.06.2009, № РН-0000282 від 25.06.2009, № РН-0000283 від 25.06.2009, № РН-0000284 від 25.06.2009, № РН-0000292 від 07.07.2009, № РН-0000295 від 08.07.2009, № РН-0000300 від 15.07.2009, № РН-0000301 від 15.07.2009, № РН-0000310 від 23.07.2009, № РН-0000311 від 23.07.2009, № РН-0000320 від 29.07.2009, № РН-0000321 від 29.07.2009, № РН-0000323 від 31.07.2009, № РН- 0000343 від 18.08.2009, № РН-0000344 від 18.08.2009, № РН-0000345 від 18.08.2009, № РН-0000346 від 18.08.2009, № РН-0000368 від 03.09.2009, № РН-0000369 від 03.09.2009, № РН-0000370 від 03.09.2009, № РН-0000371 від 03.09.2009, № РН-0000372 від 03.09.2009, № РН-0000398 від 02.10.2009, № РН-0000399 від 02.10.2009, № РН-0000400 від 02.10.2009, № РН-0000401 від 02.10.2009, № РН-0000407 від 09.10.2009, № РН-0000408 від 09.10.2009, № РН-0000416 від 16.10.2009, № РН-0000417 від 16.10.2009, № РН-0000418 від 16.10.2009, № РН- 0000419 від 16.10.2009, № РН-0000426 від 22.10.2009, № РН-0000427 від 22.10.2009, № РН-0000428 від 22.10.2009, № РН-0000439 від 30.10.2009, № РН-0000440 від 30.10.2009, № РН-0000441 від 30.10.2009, № РН-0000442 від 30.10.2009, № РН-0000451 від 12.11.2009 від 12.11.2009, № РН-0000452 від 12.11.2009, № РН-0000453 від 12.11.2009, № РН-0000458 від 20.11.2009, № РН-0000459 від 20.11.2009, № РН-0000466 від 27.11.2009, № РН-0000467 від 27.11.2009, № РН-0000468 від 27.11.2009, № РН-0000469 від 27.11.2009, № РН-0000484 від 04.12.2009, № РН-0000485 від 04.12.2009, № РН-0000486 від 04.12.2009, № РН-0000487 від 04.12.2009, № РН-0000499 від 11.12.2009, № РН-0000514 від 18.12.2009, № РН-0000515 від 18.12.2009, № РН-0000516 від 18.12.2009, № РН-0000517 від 18.12.2009, № РН-0000534 від 18.12.2009, № РН-0000535 від 25.12.2009, № РН-0000536 від 25.12.2009, № РН-0000016 від 14.01.2010, № РН-0000017 від 14.01.2010, № РН-0000018 від 14.01.2010, № РН-0000019 від 14.01.2010, № РН-0000034 від 22.01.2010, № РН-0000035 від 22.01.2010, № РН-0000044 від 28.01.2010, № 0000045 від 28.01.2010, № РН-0000046 від 28.01.2010, усього на суму 32 612 грн. 52 коп.

Відповідач отриманий товар сплатив частково у сумі 16800 грн., несплаченим залишився товар у сумі 15812 грн. 52 коп., що стало підставою для звернення з даним позовом.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладення ними договору купівлі-продажу №1057 від 09.06.2009.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата за реалізований товар здійснюється через кожні 30 календарних днів.

Позивач у позові зазначає про те, що відповідач отримав товар на підставі видаткових накладних, доданих до позову, але порушив свої зобовязання щодо оплати товару, заборгованість склала 15812 грн. 52 коп., що підтверджується актом звірення розрахунків від 01.09.2010 станом на 01.08.2010 по 31.08.2010.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Позивач довів, а відповідач не спростував факт передачі товару відповідачу за договором купівлі-продажу № 1057 від 09.06.2009 та відсутність оплати з боку відповідача за отриманий товар в сумі 15812 грн. 52 коп.

Так, у п. 2.1 договору передбачено, що товар повинен бути поставлений протягом 2-х днів з моменту отримання заявки продавцем на склади покупця з 8-00 до 17-00 з понеділка по пятницю та з 8-00 до 14-00 у суботу у магазини: с/м «Золотой ключик», с/м «Ракета», с/м «Чайка», с/м «ТЕМП», магазин № 1 у сел. Михайловка, магазин № 3 у м. Луганськ, магазин № 4 у м. Луганськ, магазин № 5 у м. Брянка.

Позивач додав до позову оригінали видаткових накладних: № РН-0000266 від 16.06.2009, № РН-0000267 від 16.06.2009, № РН-0000268 від 16.06.2009, № РН-0000265 від 16.06.2009, № РН-0000269 від 17.06.2009, № РН-0000270 від 17.06.2009, № РН-0000282 від 25.06.2009, № РН-0000283 від 25.06.2009, № РН-0000284 від 25.06.2009, № РН-0000292 від 07.07.2009, № РН-0000295 від 08.07.2009, № РН-0000300 від 15.07.2009, № РН-0000301 від 15.07.2009, № РН-0000310 від 23.07.2009, № РН-0000311 від 23.07.2009, № РН-0000320 від 29.07.2009, № РН-0000321 від 29.07.2009, № РН-0000323 від 31.07.2009, № РН- 0000343 від 18.08.2009, № РН-0000344 від 18.08.2009, № РН-0000345 від 18.08.2009, № РН-0000346 від 18.08.2009, № РН-0000368 від 03.09.2009, № РН-0000369 від 03.09.2009, № РН-0000370 від 03.09.2009, № РН-0000371 від 03.09.2009, № РН-0000372 від 03.09.2009, № РН-0000398 від 02.10.2009, № РН-0000399 від 02.10.2009, № РН-0000400 від 02.10.2009, № РН-0000401 від 02.10.2009, № РН-0000407 від 09.10.2009, № РН-0000408 від 09.10.2009, № РН-0000416 від 16.10.2009, № РН-0000417 від 16.10.2009, № РН-0000418 від 16.10.2009, № РН- 0000419 від 16.10.2009, № РН-0000426 від 22.10.2009, № РН-0000427 від 22.10.2009, № РН-0000428 від 22.10.2009, № РН-0000439 від 30.10.2009, № РН-0000440 від 30.10.2009, № РН-0000441 від 30.10.2009, № РН-0000442 від 30.10.2009, № РН-0000451 від 12.11.2009 від 12.11.2009, № РН-0000452 від 12.11.2009, № РН-0000453 від 12.11.2009, № РН-0000458 від 20.11.2009, № РН-0000459 від 20.11.2009, № РН-0000466 від 27.11.2009, № РН-0000467 від 27.11.2009, № РН-0000468 від 27.11.2009, № РН-0000469 від 27.11.2009, № РН-0000484 від 04.12.2009, № РН-0000485 від 04.12.2009, № РН-0000486 від 04.12.2009, № РН-0000487 від 04.12.2009, № РН-0000499 від 11.12.2009, № РН-0000514 від 18.12.2009, № РН-0000515 від 18.12.2009, № РН-0000516 від 18.12.2009, № РН-0000517 від 18.12.2009, № РН-0000534 від 18.12.2009, № РН-0000535 від 25.12.2009, № РН-0000536 від 25.12.2009, № РН-0000016 від 14.01.2010, № РН-0000017 від 14.01.2010, № РН-0000018 від 14.01.2010, № РН-0000019 від 14.01.2010, № РН-0000034 від 22.01.2010, № РН-0000035 від 22.01.2010, № РН-0000044 від 28.01.2010, № 0000045 від 28.01.2010, № РН-0000046 від 28.01.2010 (а.с. 119-150, том № 1; а.с.1-38, том № 2).

В цих накладних маються підписи працівників супермаркетів «Золотий ключик», «Ракета», «Темп», «Чайка»та магазинів №№ 3, 4, які скріплені штампами цих супермаркетів та магазинів.

Так, штамп супермаркету «Ракета»міститься на видаткових накладних, які долучені до матеріалів справи а.с.119, 127, 128, 130, 132, 134, 139, 145, 149 (том №1), 4, 8, 9, 11, 17, 21, 23, 31 (том № 2); супермаркету «Темп»- а.с. 120, 126, 129, 133, 137, 142, 147 (том № 1), 1, 3, 7, 10, 19, 22, 26, 28, 30, 35, 37 (том №2); супермаркету «Золотий ключик»- а.с. 121, 125, 136, 138, 141, 144, 148 (том №1), 5, 14, 15, 20, 24, 29, 33 том № 2; супермаркету «Чайка»- а.с. 122, 131, 135, 140, 143, 146, 150 (том № 1), 2, 3, 12, 16, 18, 25, 27, 32, 34, 38 (том №2); магазину № 3 а.с. 123 (том № 1); магазину № 4 а.с. 124 (том № 1), 13 (том № 2).

Таким чином доводи відповідача про те, що в наданих позивачем видаткових накладних відсутні штампи підприємств, спростовуються матеріалами справи.

Також не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що позивач не надав довіреності на осіб, які отримали товар, що, на думку відповідача, не підтверджує отримання товару останнім.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Видаткові накладні, додані до матеріалів справи на підставі яких позивачем поставлено товар, відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на Відповідача обовязку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Разом з тим, норми Цивільного кодексу України не містять застережень, які б звільніли покупця від обов'язку оплатити отриманий товар у зв'язку з неналежним оформленням господарських операцій первинними документами.

Статтею 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на керівника і головного бухгалтера або особу, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, а за невиконання приписів цього Закону передбачена відповідальність посадових осіб господарюючого суб'єкта, зокрема, стаття 15 даного Закону передбачає, що контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в рамках їх повноважень, передбачених законами.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 31.10.2000 № 053-29151 довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ накладну вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є підставою для її бухгалтерського обліку.

Така правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.12.2010 у справі № 11/165/10.

Щодо доводів відповідача про те, що договір № 1057 від 09.06.2009 не містить конкретної дати виконання зобовязань по оплаті товару відповідачем (п. 3.2 договору передбачено, що реалізований товар оплачується через кожні 30 календарних днів), а тому повинна бути предявлена вимога про оплату суми боргу, яку позивач не направляв відповідачу, то вони спростовуються наступним.

Між сторонами укладено договір, який є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, загальні положення частини 2 статті 530 даного Кодексу не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобовязання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений вищезазначеною спеціальною нормою права покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Таким чином, наявність зобовязань у відповідача щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо із змісту ч. 1 ст. 692 ЦК України, а не вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

Така правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.08.2010 у справі № 22/225-09-6133.

Крім того, слід прийняти до уваги висновок Верховного суду України, викладений ним у постанові від 28.11.2011 у справі № 43/308-10, про те, що оскільки законом не визначено форму предявлення вимоги у розумінні ст. 530 ЦК України, кредитор може здійснити своє право будь-яким шляхом: як звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом предявлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Таким чином є доведеним факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 32612 грн. 52 коп. Доказів оплати відповідачем суми 16800 грн. позивач не надав, заявив до стягнення суму боргу 15812 грн. 52 коп., яка рахується у нього згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2010 (а.с. 118, том № 1). Цей акт підписаний головними бухгалтерами сторін, підписи яких скріплені печатками приватного підприємця ОСОБА_1 та ТОВ «Атлант-ЛТД».

В преамбулі акту зазначено, що заборгованість складає 15812 грн. 52 коп. за період з 01.08.2010 по 31.08.2010.

Виходячи з цього, відповідач вважає, що зазначена в акті заборгованість виникла саме в період з 01.08.2010 по 31.08.2010, в той час як позивач посилається на видаткові накладні на поставку товару у період з червня 2009 року по січень 2010 року.

Суд не погоджується з доводами відповідача і розцінює цей акт як підтвердження заборгованості, зазначеної у позові, яка виникла по розрахункам між сторонами станом на 01.09.2010, та не обмежується періодом з 01.08.2010 по 31.08.2010 з таких підстав.

Сторони в акті заповнили графу «дата документа»та «№ документа»рядками «сальдо на 01.08.2010»- дебіторська заборгованість у позивача склала 15812, 52 грн., а кредиторська заборгованість відповідача 15812, 52 грн.»; у графі «обороти за період 0,00»проставлені як у позивача, так і відповідача; а сальдо на 01.09.2010 у позивача відповідно у графі «дебет, грн.»дорівнює 15812, 52, а у відповідача у графі «кредит, грн.»також дорівнює 15812, 52 грн. (а.с. 118, том № 2).

Отже заборгованість у сумі 15812 грн. 52 коп. рахувалась у сторін станом на 01.08.2010 і станом на 01.09.2010 не змінилась, чим пояснюється зазначення у преамбулі акту звірення розрахунків період «01.08.2010 по 31.08.2010».

З наведеного слідує, що поставка товару відбулась до 01.08.2010 і відповідає періоду, зазначеному у видаткових накладних.

Наданий позивачем оригінал листа відповідача від 01.07.2010 (а.с. 117, том № 1) містить визнання заборгованості перед позивачем (але без суми); у листі відповідач сповістив про те, що до 15.08.2010 сплатить всю прострочену заборгованість. Але вищевказаний акт звірення розрахунків свідчить про те, що станом на 01.09.2010 заборгованість за відповідачем залишилась у сумі 15812 грн. 52 коп., тобто лист відповідача стосується саме спірної заборгованості.

Відповідач не спростовував наявність цієї заборгованості, ніяких доказів щодо повної сплати отриманого товару не надав. Також відповідач не надав доказів того, що товар, який він отримав від позивача насіння «Лускалки», «Вкусные», «Крупные», не був ним реалізований і залишився в нього. За поясненням від 03.04.2012 (а.с. 39 ,том № 2) ніякі документи щодо заявленої позивачем суми у нього не збереглися.

Таким чином, матеріалами справи підтверджена сума заборгованості 15812 грн. 52 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимог про стягненню пені, то провадження в цій частині слід припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-ЛТД»про стягнення 15812 грн. 52 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-ЛТД», м. Луганськ, кв. Олексієва, 10, ідентифікаційний код 21763334, на користь приватного підприємця фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість у сумі 15 812 грн. 52 коп., судовий збір у сумі 370 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

3. Провадження у справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-ЛТД»про стягнення пені у сумі 52971 грн. 94 коп. припинити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 11.04.2012.

СуддяІ.В. Семендяєва