Рішення № 22527209, 10.04.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 р. Справа № 5010/324/2012-3/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. , при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори",

вул. Незалежності, 67, Івано-Франківськ, 76000

до відповідача 1: Приватного підприємства "Агробетон"

вул. Курмановича, 9Б, Львів, 79000

до відповідача 2: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

вул. Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ, 76000

про визнання факту договірних відносин між ТзОВ "Медобори" та ПП "Агробетон" на підставі договору купівлі продажу від 16.02.09р. та визнання факту передачі предмету договору купівлі продажу від 16.02.09р. від ПП "Агробетон" до ТзОВ "Медобори".

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність б/н від 19.03.12р.

Від відповідача 1: представники не з"явилися.

Від відповідача 2: представники не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медобори" заявило позовну вимогу до приватного підприємства "Агробетон" та до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання договору купівлі-продажу від 16 лютого 2009 року, що укладений між ТзОВ "Медобори" та ПП "Агробетон" дійсним.

Ухвалою суду від 22.03.12 р. порушено провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 03.04.12 р.

23.03.12р. представник позивача направив суду заяву(вх№1967/12-свх) про зміну предмету позову, в якій просить :

- визнати факт договірних відносин між ТзОВ "Медобори" та ПП "Агробетон" на підставі договору купівлі продажу від 16.02.09р.;

- визнати факт передачі предмету договору купівлі продажу від 16.02.09р. від ПП "Агробетон" до ТзОВ "Медобори".

Суд прийняв дану заяву до розгляду на підставі ст 22 ГПК України.

Ухвалою суду від 03.04.12 р. відкладено розгляд справи на 10.04.12 р.

10.04.12р. Представник відповідача - 2 в судове засідання не з"явився (Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську), проте направив суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх№2461/12 свх)

Відповідач-1(ПП "Агробетон") в судові засідання не з"являється, причин неприбуття в судові засідання суду не повідомив, проте направив суду заяву (вх№2403/12- свх від 06.04.12р.), в якій просить позов задоволити, при цьому вказує, що договір купівлі-продажу від 16.02.09р. було укладено та усі договірні зобов"язання виконано, було видано видаткову накладну від 02.03.09р.та податкову накладну від 02.03.09р..

.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві /Роз"яснення президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"/. В спірному випадку всі процесуальні документи відповідачам направлялись за адресами, вказаними в позовній заяві, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, а отже відповідач - 1 та відповідач - 2 про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути спір без участі відповідача або його уповноваженого представника за наявними в справі матеріалами та з урахуванням пояснень представника позивача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача в обґрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

У позовній заяві позивач просить:

- визнати факт договірних відносин між ТзОВ "Медобори" та ПП "Агробетон" на підставі договору купівлі продажу від 16.02.09р.;

- визнати факт передачі предмету договору купівлі продажу від 16.02.09р. від ПП "Агробетон" до ТзОВ "Медобори".

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу - сторони вправі звертатися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, але в спосіб, визначений діючим законодавством, а саме: ст.16 Цивільного кодексу та ст.20 Господарського кодексу.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено такі способи захисту прав суб'єктів господарювання, як визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, застосування оперативно-господарських санкцій, застосування адміністративно-господарських санкцій, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Цивільний кодекс /ч.2 ст.16/ передбачає такі способи захисту порушеного права, як визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З огляду на наведене законодавство випливає висновок про те, що господарський суд не вправі визнавати факт договірних відносин та факт передачі предмету договору, оскільки можливість визнання факту судом (як цього просить позивач) - законодавством не передбачена.

Верховним Судом України у постанові від 13.07.2004р. у справі № 10/732 викладено правову позицію,. згідно з якою суд дійшовши до висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог, тому вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача необгрунтованими, а позов таким, в задоволенні якого слід відмовити.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В ПОЗОВІ товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори" (76000, м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності,67, ідентифікаційний код 30474985) до приватного підприємства "Агробетон"(79000, м.Львів, вул.Курмановича, 9Б, ідентифікаційний код 33358828) та до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності,20) про визнання факту договірних відносин між ТзОВ "Медобори" та ПП "Агробетон" на підставі договору купівлі продажу від 16.02.09р.та визнання факту передачі предмету договору купівлі продажу від 16.02.09р. від ПП "Агробетон" до ТзОВ "Медобори" ВІДМОВИТИ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фрич М. М.

Повне рішення складено 10.04.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Костів Я. Р. 10.04.12